44. Державні нормативні документи, що визначають зміст освіти.

Навчальний план - нормативний документ, що його складає вищий навчальний заклад на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, у ньому подано перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекцій, лабораторних, практичних, семінарських, індивідуальних занять, консультацій, навчальних і виробничих практик) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного й підсумкового контролю. 

Освітньо-професійна програма підготовки — це перелік нормативних і вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.

Структурно-логічна схема підготовки — наукове методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Зміст освіти вищого навчального закладу складається з нормативної та вибіркових навчальних дисциплін.

Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом до відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов'язковим компонентом реалізації освітньої (освітньо-професійної) програми.

45. Контроль навчання. Функції контролю. Види контролю.

Контроль - ширше поняття, ніж перевірка. Завдання перевірки - виявити знання, вміння та навички учнів і порівняти їх із вимогами, визначеними навчальними програмами. Виставлення певних оцінок учням - її завершальний акт. Засобами ж контролю, окрім перевірки, стає спостереження за учнями під час занять, перевірка зошитів, інших продуктів навчальної діяльності школярів. Якщо у масовій педагогічній практиці часто оцінюються лише знання, уміння та навички, то контроль пов'язаний із спостереженням за рівнем засвоєння вихованцями й таких компонентів змісту шкільної освіти, як досвід творчої діяльності та досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу. 

Функції контролю:

а) контролююча - передбачає визначення рівня навчальних досягнень як окремого учня, так і цілого класу або його групи; виявлення готовності до засвоєння нового навчального матеріалу, що безпосередньо впливає на планування вивчення нової теми;

б) діагностично-коригуюча - виявлення успіхів і недоліків у знаннях, навичках, уміннях, рівнях засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу; з'ясування причин невдачі; визначення шляхів для підвищення якості успішності, попередження та подолання неуспішності;

в) виховна - формування відчуттів завершеності та порядку, вмінь добросовісно виконувати поставлені навчальні завдання, здійснювати самоконтроль власної діяльності;

г) стимулюючо-мотиваційна - визначає таку організацію оцінювання навчальної діяльності учнів, за якої вони досягають ситуацій успіху, що, з одного боку, породжує віру в свої сили та можливості, а з іншого - стає стимулом для подальшої активної діяльності;

д) розливальна - обґрунтування оцінки вчителем, вироблення вмінь само оцінювання та взаємооцінювання, поєднання їх в умовах конкурентного суспільства сприяють раціональному визначенню особистісного рейтингу, самовизначенню особистості, глибшому самопізнанню, що підсилює розвивальний потенціал школяра;

ж) навчальна - глибоке виявлення знань та умінь учнів у процесі їх навчальної і практичної діяльності, виконання письмових, практичних чи графічних завдань робить контроль важливою і необхідною складовою процесу навчання.

Види оцінювання навчально-пізнавальної діяльності учнів:

- попереднє - здійснюється перед початком вивчення нового навчального матеріалу чи перед початком переходу до вивчення нової теми, яку вивчатимуть на кількох уроках; проводиться з метою перевірки якості опорних знань, корекції їх у випадку необхідності та актуалізації з метою використання під час вивчення нового навчального матеріалу;

- поточне - проводиться під час вивчення кожної теми для з'ясування якості засвоєння учнями знань, умінь та навичок і визначення рівня засвоєння досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-чуттєвого ставлення до світу в тих випадках, коли навчальний матеріал створює можливість для їхнього засвоєння; як правило, таке оцінювання пов'язується з корекцією засвоєння названих компонентів змісту шкільної освіти;

- тематичне, або періодичне - здійснюється після вивчення певного розділу навчальної програми, великої теми або кількох менших, але взаємозв'язаних тем з метою визначення якості засвоєння певної системи знань, умінь та навичок, встановлення взаємозв'язків між елементами цієї системи, корекції їх, узагальнення;

- підсумкове - має місце наприкінці кожної навчальної чверті або півріччя у тих випадках, коли тижневе навантаження складає одну годину; переслідує мету встановлення рівня засвоєння навчального матеріалу вивчених упродовж чверті або півріччя навчальних тем;

- заключне - здійснюється в кінці навчального року з метою визначення рівня засвоєння кожним учнем певного навчального курсу. У частині випадків пов'язується з перевідними та випускними екзаменами.

46. Принципи навчання.

Принципи навчання – вихідні положення, основні дидактичні вимоги до процесу навчання, виконання яких забезпечує його необхідну ефективність.

1. Принцип виховного навчання.

2. Принцип розвивального навчання.

3. Принцип науковості освіти.

Цей принцип вимагає включення в зміст освіти науково-достовірних знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки та віковим особливостям школярів.

4. Принцип доступності (посильності) навчання.

Принцип доступності чимало дидактів розглядають у діалектичній єдності з принципом науковості. Доступність не означає легкості у засвоєнні, а міру посильної трудності. Л.В.Занков навіть висунув принцип навчання на високому рівні трудності; лише тоді, на його думку, навчання є розвивальним, збуджується його рушійна сила, з'являється інтерес, прагнення долати труднощі, радість від отриманої перемоги.

Для реалізації даного принципу вчителю важливо добре знати навчальні можливості своїх учнів, вибирати такі зміст та  методи навчання, які б дозволяли постійно рухатись від "зони актуального розвитку" до "зони найближчого розвитку" учнів, створюючи і долаючи основну суперечність процесу навчання.