41. Розвиток особистості як педагогічна проблема.

Розвиток – складне динамічне явище, яке спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дозволяють сформувати творчі здібності школяра, його активну громадську позицію. З розвитком пов’язаний процес формування. Під формуванням особистості розуміють ті якості та властивості, які виникають в результаті розвитку.  Взаємозв’язок цих процесів, а отже, і відповідних понять, полягає в тому, що розвиток і формування впливають на виховання особистості і формують ті якості, які необхідно. Розвиток особистості з педагогічної точкі зору включає такі аспекти: 1. Навчально – пізнавальна діяльність. 2. Розвиток творчих здібностей (пререхід задатків в здібності). 3. Громадська діяльність особистості (дитячі та молодіжні організації, діяльність за власним вибором і бажанням – шефство, волонтерство, гуртки.). 4. Системне виховання дітей в сім’ї. Рушійними силами розвитку є певні закономірності, які виражаються реалізацією функцій : 1. Навчальної. 2. Освітньої. 3. Виховної. 4. Розвиваючої. В основі рушійних сил лежать суперечності (процеси збудження і гальмування, протирічча між можливостями і реальним навчанням та інші). Одним з основних шляхів розвитку особистості є навчання в школі. Розвиток особистості школяра – це складний динамічний процес, який відбувається у часі і просторі і передбачає : • Формування високих інтелектуальних сил; • Формування моралі на засадах позитивних загальнолюдських якостей; • Підготовка до творчої праці в суспільстві; • Виконання функцій громадянина незалежної держави; • Виконання функцій сім’янина.

42. Поняття про систему освіти в Україні.

Система освіти України складається із закладів освіти (загальноосвітні навчальні заклади, ВНЗ), наукових (академічні інститути, наприклад Інститут педагогіки АПН України), науково-методичних і методичних установ (методичні кабінети, інститути післядипломної освіти), науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Структура освіти в Україні:

–       дошкільна освіта й виховання (сім’я й дошкільні заклади);

–       загальна середня освіта:

o       початкова загальна освіта (початкова школа (1-4 кл.) –І ступінь);

o       базова загальна середня освіта (основна школа (5-9 кл.) – ІІ ступінь;

o       повна загальна середня освіта (старша школа (10-11 кл.) – ІІІ ступінь;12-річна загальна середня школа має ІІІ ст. – 10-11-12 кл. з профільними класами.

Крім того, існують такі типи загальноосвітніх навчальних закладів, як спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, навчально-виховні комплекси, об’єднання.

            – позашкільна освіта ( палаци, будинки, центри дитячої і юнацької творчості, клуби, ДЮСШ, школи мистецтв, бібліотеки, оздоровчі заклади);

            – професійно-технічна освіта (ПТК, вищі ПТУ, навчально-виробничі центри);

            – вища освіта (університети, академії, консерваторії, інститути, коледжі, технікуми, училища):

           І рівень акредитації – технікуми, училища;

           ІІ  рівень акредитації – коледжі;

           ІІІ-ІУ рівень акредитації – інститути, консерваторії, академії, університети.

            – післядипломна освіта: спеціалізація, стажування, клінічна ординатура, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів ( академії, інститути (центри) підвищення кваліфікації, перепідготовки, вдосконалення, навчально-курсові комбінати, підрозділи вищих закладів освіти: філіали, факультети, відділення тощо; професійно-технічні заклади освіти ; відповідні підрозділи в організаціях та підприємствах);

             – самоосвіта (народні університети, лекторії, бібліотеки, центри, клуби, теле-, радіо-, відеонавчальні матеріали тощо).

43. Зміст освіти.

міст загальної середньої освіти - це частина культури, соціального досвіду суспільства, яка використовується в навчальному процесі для вирішення завдань навчання, виховання і розвитку особистості. До складу людської культури входять: 1) вже здобуті суспільством знання про природу, саме суспільство, мислення, техніку і способи діяльності; 2) досвід здійснення відомих способів діяльності, який втілюється в уміннях і навичках особистості, що засвоїла цей досвід; 3) досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які виникають перед суспільством; 4) досвід ставлень до світу, самого себе.

Відповідно до такої моделі соціального досвіду в змісті шкільної освіти виділяються чотири основні компоненти: досвід пізнавальної діяльності, зафіксований у формі знань; досвід виконання відомих способів діяльності - у формі умінь діяти за зразком; досвід творчої діяльності - у формі умінь приймати нестандартні рішення в нових ситуаціях; досвід ставлень до навколишньої дійсності у формі ціннісних орієнтацій .

Зміст освіти - це гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творчої діяльності і досвіду ставлень до світу.

Досвід пізнавальної діяльності особистості включає систему знань про природу, людину, суспільство, мислення, виробництво та засоби діяльності, засвоєння яких забезпечує формування у свідомості учнів наукової картини світу.

Знання є основним елементом змісту загальної середньої освіти. Вони відображають узагальнений досвід пізнання дійсності, накопичений людством у процесі соціально-історичної практики. Без знань неможлива жодна цілеспрямована дія.