Варіант № 59

План

1. Теоретичні завдання:

1. Підходи для кількісного визначення фінансової стійкості.

2. Оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства.

3. Поняття ліквідності балансу, ліквідності активів і платоспроможності підприємства.

2. Практичне завдання:

На підставі документів фінансової звітності проведемо діагностику фінансового стан підприємства відповідно трьох етапів, а саме:

1.Підготовка до аналізу динаміки балансу;

2.Розрахунок та діагностика показників, які характеризують фінансову стійкість підприємства;

3.Діагностика показників ліквідності.

1. Теоретичні завдання:

1. Підходи для кількісного визначення фінансової стійкості.

Питання оцінки фінансової стійкості підприємств досліджувалися багатьма вітчизняними і зарубіжними авторами. При цьому сенс, який різні автори вкладають в поняття фінансової стійкості, значно розрізняється. На цій підставі автором зроблена систематизація методів оцінки фінансової стійкості підприємства, що допоможе встановити переваги й недоліки наявних методів й зручнос­ті їхньої практичної реалізації для управління фінансовою стійкістю у потрібному напрямку.

Методики оцінки фінансової стійкості, що існують на даний момент, можна розділити на три групи. До першої групи належить якісна оцінка фінансової стійкості, до другої кількісна оцінка фінансової стійкості, до третьої групи відносять оцінку фінансової неспроможності підприємств.

Сутність методик, які відносяться до першої групи, полягає у визначенні міри фінансової стійкості підприємства. Наприклад, згідно з роботою, під фінансовою стійкістю автор розуміє здатність підприємства забезпечувати формування основних і оборотних виробничих фондів нормальними джерелами фінансування для підтримки безперервного процесу виробництва.

Під нормальними джерелами формування розуміється сума власного капіталу, довгострокових пасивів, позику і кредитів. У роботі пропонується виділити 4 типи фінансової стійкості:

- абсолютну фінансову стійкість характеризується тим, що всі запаси і витрати підприємства покриваються власними оборотними коштами і підприємство не залежить віл зовнішніх кредиторів, але така ситуація зустрі­чається вкрай рідко;

- нормальну фінансову стійкість, у цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові позикові кошти. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним» і для підприємства — найбільш бажаним. В цьому випадку гарантується платос­проможність підприємства;

- нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел фінансування запасів і витрати пов'язані з порушенням його плато­спроможності;

- кризовий фінансовий стан, у такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства, тобто маючи кредити і позики, які не погашені своєчасно, прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси і витрати не забезпечуються джере­лами їхнього формування.

Схожі методи розділення фінансової стійкості на певні типи пропонуються і в роботах.

Оцінка підприємств за типом фінансової стійкості затрудняє порівняння фінансового стану одного підприємства з іншим. Для вирішення цього завдання використовуються методи кількісної оцінки фінансової стійкості, які засновані на розрахунку фінансових коефіцієнтів, що відображають фінансову стійкість підприємства.

Ще одним методом оцінки фінансової стійкості за допомогою відповідних коефіцієнтів є метод рейтингової оцінки. Зміст даного методу полягає в порівнянні фінансової стійкості підприємств між собою за допомогою рейтингового коефіцієнту, який розраховується для всіх аналізованих підприємств, після чого порівнюється з рейтинговим коефіцієнтом еталонного підприємства.