Зміст
Вступ
Економічна сутність державного боргу
Внутрішній державний борг
Зовнішній державний борг
Капітальний та поточний державний борг
Управління зовнішнім боргом
3. Динаміка зміни зoвнішньoгo бoргу України
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Здійснюючи операції державного кредитування всередині країни, держава є позичальником коштів, а населення, підприємства, організації - кредиторами. У міжнародних економічних відносинах держава виступає в ролі, як позичальника, так і кредитора.
Характеризуючи сутність державного кредиту, необхідно зазначити, що формування за допомогою державних кредитних відносин додаткових фінансових ресурсів для фінансування загальнодержавних витрат - це тільки одна його сторона. Другий є відносини, зумовлені платністю і поверненням ресурсів, які мобілізовані з допомогою державного кредиту. Держава гарантує повернення коштів з оплатою кредиторам встановленого доходу, як правило, у вигляді відсотків.
Варто також звернути увагу на поняття «умовний державний кредит», коли держава виступає гарантом за кредитами, наданими іноземним позичальникам, місцевим органам влади, державним підприємствам. Існування державного кредиту зумовлює появу державного боргу. Внутрішні та зовнішні запозичення, які на певний період часу оформляються у вигляді державного боргу, є не тільки індикатором фінансового стану країни, а й показником її конкурентоспроможності.
Державний борг утворюється в результаті фінансування дефіциту державного бюджету, який, у свою чергу, відображає перевищення бюджетних витрат над податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до бюджету. Абсолютні значення державного боргу можуть бути великими, проте борг завжди повинен перебувати у відповідній пропорції до рівня бюджетного дефіциту і темпів зростання ВВП. Зростання ВВП призводить до відносного зниження державного боргу у відсотках ВВП, що дає можливість зводити бюджет з дефіцитом, не збільшуючи відношення боргу до ВВП.
Виконання державою своїх регулятивно-контролюючих функцій не можливе без законодавчо визначених і встановлених розмірів внутрішніх та зовнішніх запозичень і державних гарантій на поточний бюджетний рік. Державний борг має економічно обгрунтовані межі, які дають уряду можливість обслуговувати його без ризику виникнення кризи неплатежів.
В Україні державні внутрішні та зовнішні запозичення і надання державних гарантій здійснюються в межах встановлених на кожний бюджетний період граничних обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу України та надання гарантій.
Представлена тема є актуальною для України, тому що основним способом отримання додаткових фінансів є державний кредит, у питаннях погашення якого держава часто стикається з певними проблемами і труднощами.
Метою контрольної роботи є вивчення сутності державного боргу, природи його виникнення та шляхів розв'язання проблем, пов'язаних з виплатою цього боргу періоди корінних змін у господарському механізмі України.
1. Економічна сутність державного боргу
Державний борг - це сума заборгованості держави за випущеними і непогашеними внутрішніми державними запозиченнями, а також сума фінансових зобов'язань по відношенню до іноземних кредиторам на певну дату, включаючи видані гарантії за кредитами, які надають місцевим органам влади, державним підприємствам, іноземним постачальникам.
Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу, який поділяють на поточний і капітальний, внутрішній і зовнішній. Важливим питанням про економічно обгрунтованої кордоні державного боргу. У більшості країн світу, в тому числі і в Україну, обсяг внутрішнього державного боргу регулюються законодавством.
До боргових зобов'язань уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов'язання у грошовій формі, гарантовані урядом України, а також отримані ним кредити. Боргові зобов'язання уряду України виступають у вигляді облігацій внутрішніх державних позик та зобов'язань казначейства України. В окремих випадках можуть застосовуватися й інші форми урядових зобов'язань. Характер і умови їх у кожному конкретному випадку визначає уряд України.