5 Обстеження голови і шиї

Обстеження голови

Загальна характеристика: положення (пряме, запрокину-та, нахилена вбік та ін.); форма (звичайна, продовгувата, квадратна, деформована); величина (пропорційна щодо розмірів тулуба, мікро-, макроцефалія), обвід. Об’єм і види рухів (довільно рухома, нерухома, мимовільні рухи та ін.). Болючість під час рухів, пальпації та постукування, порушення цілісності черепа. Стан шкіри волосяної частини голови.

Обличчя: симетричність, пропорційність окремих частин, форма (правильне, місяцеподібне, акромегалічне, мікседематозне, маскоподібне; гіппократа, корвізара та ін.); набряклість (пастозність); колір шкіри (блідий, блідо-сірий, землястий, жовтий, бронзовий, синюшний, багрово-синюшний, багрово-червоний), рум’янець на щоках у вигляді «крил метелика»; наявність висипки (вузлики, бляшки, плями та ін.).

Очі: ширина і рівномірність очних щілин (звичайні, розширені, звужені з одного чи обох боків); положення очних яблук у орбіті (правильне, ендо-, екзофтальм, ністагм, косоокість), їх рухомість (нерухомість); повіки (птоз, набряклість, пастозність, ціаноз, гіперемія, пігментація, болючість); випадіння брів і вій (відсутнє, визначається); кон’юнктива (колір, прозорість, вологість, сухість, крововиливи, рубці, наявність висипки, патологічних виділень); склери (колір, гіперемія, плями); рогівка (прозорість, дзеркальність, помутніння, рубці, плями); райдужна оболонка (колір, малюнок); зіниці (форма, величина, рівно­мірність; пряма і співдружня реакція на світло — жвава, млява, відсутня); реак­ція на акомодацію (збережена, відсутня; «пульсація» зіниць).

Здатність очних яблук до конвергенції. Пальпаторне визначення офтальмотонусу і болючості очних яблук.

Ніс: розміри (звичайний, збільшений, зменшений), пропорційність до інших частин обличчя, форма (правильний, сідлоподібний, плоский та ін.), колір шкіри; дихання через ніс (вільне, утруднене), участь крил носа в акті дихання. Огляд присінка носа і носових ходів, прохідність їх, характер виділень. Пальпація і перкусія кореня носа, його спинки, ділянок проекції приносових і лобних пазух.

Вуха: положення, розміри, стан привушної ділянки, вушних раковин (набряклість, почервоніння шкіри, деформація, вузлики, болючість під час пальпації) та зовнішніх слухових ходів (набряклість, почервоніння); виділення з них, їх характер (серозні, гнійні, кров’янисті та ін.).

Привушні слинні залози: огляд, пальпація (не визначаються, збільшені з одного чи обох боків), консистенція; болючість під час пальпації.

Порожнина рота

Відкриття рота (вільне, утруднене, тризм).

Запах з рота (відсутній, гнилісний, солодкуватий, аміаку, ацетону, алкоголю та ін.).

Губи: симетричність куточків рота; стан носогубних складок (виражені, згладжені) і шкіри приротової ділянки (не змінена, виражена складчастість — «кисетний рот», рубці та ін.); форма і товщина губ, вологість, набряклість, колір слизової оболонки (блідо-рожевий, яскраво-червоний, синюшний та ін.); порушення цілісності (тріщини, ерозії, виразки та ін.); наявність крововиливів, пухлин, рубців, висипних елементів (папул, пухирців та ін.), приро­джених дефектів («заяча губа»).

Зуби: форма, цілісність, кількість відсутніх, уражених карієсом, штучних; наявність хитання; зубний наліт (кількість, колір).

Здатність очних яблук до конвергенції. Пальпаторне визначення офтальмотонусу і болючості очних яблук.

Ясна: колір, пігментація, набряклість, рихлість, кровоточивість, у тому числі у разі натискання, порушення цілісності (ерозії, виразки); наліт, сіра облямівка та ін.

Язик: величина, колір (блідо-рожевий, яскраво-червоний, темно-коричневий та ін.); розлади рухів (відхилення вбік, тремтіння), вологість, наявність складок, нерівність поверхні («географічний» язик, лейкоплакія), стан сосочків (нормально виражені, атрофовані, гіпертрофовані), порушення цілісності (тріщини, ерозії, виразки, рубці); нашарування (локалізація, колір, товщина); відбитки зубів на краях; наявність ознак запалення.

Слизова оболонка присінка і дна порожнини рота, щік, твердого ї м’якого піднебіння, язичка, передніх дужок, піднебінних мигдаликів і задньої стінки глотки: колір (блідо-рожевий, яскраво-червоний, жовтяничний, синюшний та ін.); пігментація, вологість (сухість); набряклість, наліт; порушення цілісності (тріщини, ерозії, виразки та ін.); наявність крововиливів, пухлин, рубців, висипних елементів (еритематозних плям, папул, пухирців та ін.).

Мигдалики піднебіння: величина (нормальні, збільшені — вказати ступінь гіпертрофії), рихлість, наявність гнійних пробок і зрощень з піднебінними дужками.

Порушення акту ковтання і зміни голосу (ослаблення, охриплість, гугнявість), афонія.

Шия та щитоподібна залоза

Шия: форма (звичайна, видовжена, коротка, потовщена, тонка), контури (правильні, деформація); симетричність, набряклість, зміни шкіри (плями, рубці, ерозії, нориці та ін.).

Положення гортані й трахеї (серединне, зміщені); болючість під час пальпації.

Щитоподібна залоза: огляд і пальпація (не визначається, визначається). Вказати ступінь збільшення (і, ii, iii, iv, v), наявність дифузного, вузлового, змішаного зоба (ліво- чи правобічний, двобічний), консистенцію, характер поверхні, розташування його (шийний, шийно-грудний); рухомість, болючість під час пальпації та ковтання. Аускультація судин. Обвід шиї в ділянці максимального збільшення залози.

Периферичні лімфатичні вузли

Огляд: вказати локалізацію лімфатичних вузлів, дати характеристику стану шкіри над ними (колір, наявність виразок, рубців, нориць).

Дані пальпації (пальпуються, не пальпуються) привушних, потиличних, мигдаликових, підщелепних, підборідних, передніх (поверхневих) і задніх шийних, над- і підключичних, пахвових лімфатичних вузлів: кількість (поодинокі, множинні, пакетами), розмір, консистенція, характер поверхні, болючість, рухомість; спаяність між собою і з тканинами, що їх оточують. Місцеве підвищення температури шкіри над лімфатичними вузлами.

Молочні (грудні) залози

Ступінь розвитку, симетричність форми і розмірів, стан шкіри, консистенція (однорідна, ущільнення), болючість під час пальпації. Вузли: немає, визначаються (поодинокі, множинні); характер поверхні; консистенція, розміри, рухомість; спаяність зі шкірою і тканинами, що їх оточують; флюктуація. Форма сосків, виділення з них, їх характер. Гінекомастія (у чоловіків).

Органи дихання статичний огляд грудної клітки

Форма: правильна (нормо-, гіпер-, астенічна), патологічна (емфізематозна або бочкоподібна, паралітична, рахітична, лійко, човноподібна, кіфосколіотична), деформація грудного відділу хребта (кіфоз, лордоз, сколіоз, кіфосколіоз). Асиметрія (зменшення, збільшення однієї частини) і деформація грудної клітки (випинання, западання; одно-, двобічні). Стан над- і підключичних ямок (виражені слабко, помірно, різко, згладжені, випинають з одного чи обох боків) та міжреберних проміжків (вузькі, широкі, втягнені). Положення лопаток. Надчеревний кут.

Динамічний огляд грудної клітки

Рівномірність рухів обох половин грудної клітки під час дихання (відставання правої чи лівої половини). Участь в акті дихання основних (діафрагма і міжреберні м’язи) та допоміжних (шиї, плечового пояса) м’язів.

Тип дихання (черевний, грудний, змішаний).

Частота дихання. Задишка (експіраторна, інспіраторна, змішана). Глибина дихання: поверхневе, глибоке, дихання куссмауля. Ритм (ритмічне, неритмічне), патологічні ритми — періодичне дихання: чейна-стокса, біота, грокко-фругоні. Дихальна екскурсія грудної клітки.

Пальпацію необхідно проводити обережно й починати з безболісних ділянок. За допомогою пальпації можна виявити локалізацію та інтенсивність болю, зміну локальної температури, консистенції тканини, локальний, м’язовий тонус, розміри й конфігурацію патологічного утвору, а також деякі патогномонічні симптоми.

Пальпація грудної клітки

Пастозність і потовщення шкіри грудної клітки, уточнення (за потреби) форми грудної клітки, її розмірів, наявності відставання в акті дихання, величини надчеревного кута.

Характер поверхні ребер (нерівна, гладенька), їх цілісність, потовщення.

Болючість під час пальпації ребер, м’язів, міжреберних проміжків, у точках валлє (місця поверхневого розташування міжреберних нервів), тобто біля груднини, по середній пахвовій лінії, біля хребта. Зміна інтенсивності болю за­лежно від фази дихання й нахилу тулуба вбік.

Резистентність (еластичність) грудної клітки: еластична, ригідна (з одного чи обох боків).

Голосове тремтіння на симетричних ділянках (однакове, посилене, ослаблене або відсутнє з одного боку). Відчуття шуму тертя плеври, сухих хрипів, крепітації (при переломах), флюктуації і пульсації.

Аускультація дозволяє до певної міри оцінити функцію легень та серця. Перкусію використовують для визначення синтопії порожнистих та паренхіматозних органів грудної клітини.

Перкусія легенів порівняльна перкусія

По можливості проводять у вертикальному положенні хворого. Дихання має бути рівним і неглибоким. Перкусію ділянок, що розташовані нижче від ключиць, виконують винятково по міжреберних проміжках.

Характер перкуторного звуку на симетричних ділянках грудної клітки: наявність основних перкуторних тонів (ясний легеневий звук, тимпанічний, тупий) чи перехідних, «змішаних», звуків (коробковий, притуплений легеневий, притуплений тимпанічний, металічний та ін.). Межі зміненого перкуторного звуку.