8Клінічні вимірювання довжини кінцівок.

Для правильного вимірювання довжини кінцівок необхідно притримуватися

певних умов:

а) вимірювання повинно бути порівняльним (вимірюється здорова та ураженої

кінцівки);

б) розпізнавальними точками для вимірювання повинні бути симетричні

кісткові виступи.

Попередній етап вимірювання - визначення вісі кінцівки (див. вище).

Вимірювання проводиться за допомогою сантиметрової стрічки, яка вкладається з

достатнім натягом між кістковими виступами.

Вимірювання довжини нижньої кінцівки

Для вимірювання кінцівкам необхідно надати симетричну установку. Для ніг

- це положення, паралельне довгій вісі тіла, яке вони займають при вільному

вертикальному положенні (нейтральне положення). У положенні на спині передні

верхні ості здухвинних кісток повинні розташовуватись перпендикулярно вісі тіла і

знаходитись на однаковому рівні від горизонтальної площини. Відносна довжина нижньої кінцівки визначається відстанню від передньої

верхньої ості здухвинної кістки до верхівки медіальної кісточки гомілки (мал. 28).

мал. 28

Анатомічна (абсолютна) довжина сегментів :

стегно - відстань

від верхівки

великого вертлюга

до щілини

колінного суглоба

гомілка - відстань

від щілини

колінного

суглоба

до верхівки

зовнішньої

кісточки (мал.30).

мал. 30

Вимірювання довжини верхньої кінцівки

При вимірюванні руки розташовуються паралельно тулубу з однаковим

рівнем стояння нижніх кутів чи акроміальних виростків лопатки.

Ширина надпліччя вимірюється від зовнішнього краю акроміона до краю

вирізки рукоятки грудини (мал. 31).

мал. 31.

37

Відносна-довжина верхньої кінцівки визначається від акроміально-ключичного

сполучення до верхівки шилоподібного відростка

променевої кістки(мал. 32).

Анатомічна (абсолютна ) довжина сегментів:

плече - відстань від великого

горбика плечової кіски до

зовнішнього виростка тієї ж

кістки (мал. 33);

мал. 33.

передпліччя - відстань від верхівки ліктьового відростка

до верхівки шилоподібного відростка ліктьової кістки

(мал. 34).

мал. 32.

мал. 34.

38

Патологічні процеси викликають в кістках і суглобах стійкі викривлення,

порушення нормальної довжини окремих сегментів кінцівки та зміщення

суглобових кінців. При кожному з цих патологічних станів виникає свій особливий

вид укорочення чи подовження ураженої кінцівки.

Види укорочень (подовжень) кінцівок.

Справжнє (анатомічне) укорочення (подовження) визначається в тих

випадках, коли при посегментному вимірюванні виявляється укорочення

(подовження) однієї з кісток в порівнянні з симетричним відділом здорової кінцівки.

В основі цих змін можуть бути руйнування епіфізарної пластинки і затримкою росту

кістки в довжину, зміщення відламків кіски по довжині, переломи, які неправильно

зрослися та інші. Анатомічне подовження виникає при надлишковому рості

епіфізарної пластинки.

Відносне укорочення (подовження) зустрічається при змінах у розташуванні

сегментів, які сполучаються, коли суглобові кінці виявляються зміщеними (вивихи,

підвивихи та інше).

Функціональне укорочення - відстань від п’ятки до підлоги з обов’язковим

горизонтальним розташуванням лінії, яка з’єднує передні верхні ості здухвинних

кісток. Визначається за допомогою маркировочних підкладок.

Функціональне укорочення складається з суми анатомічного та відносного

укорочень.

Вимірювання окружності сегментів кінцівок та суглобів