Тема 7. Міжнародна виробнича інфраструктура та її підсистеми

1. Поняття послуг та їх класифікація у міжнародній торгівлі.

2. Особливості міжнародної торгівлі послугами та її відмінності порівняно з торгівлею товарами.

3. Система регулювання міжнародної торгівлі послугами відповідно до основних принципів та правил ГАТС. Розклади конкретних зобов’язань у сфері послуг.

4. Туристичні послуги на світовому ринку: основні тенденції, динаміка та структура.

5. Природний та культурно-історичний потенціал України та стан розвитку вітчизняного туристичного ринку

1. Поняття послуг та їх класифікація у міжнародній торгівлі.

Терміном «послуга» визначається трудова доцільна діяльність, результати якої мають корисний ефект, що задовольняє яку-небудь потребу людини

Послуги мають усі ознаки товару: створюються працею, виробляються для інших, тобто мають громадську споживчу вартість і надходять у користування інших осіб або споживаються останніми в процесі обміну.

У міжнародній статистиці поняття послуги охоплює транспорт, зв’язок, торгівлю, складське господарство, туризм, фінанси та страхування, науку, освіту і підготовку кадрів, охорону здоров’я, а також інші різноманітні види діяльності, такі як інженерно-консультаційні та інформаційно-обчислювальні, рекламу, юри­дичні, біржові та посередницькі послуги, операції з нерухомістю, операції з орендою обладнання, послуги з вивчення ринків та контролю за якістю, післяпродажне обслуговування тощо. Крім того, в цей перелік можуть включатися комунальні послуги, діяльність державних установ та ін.

2. Особливості міжнародної торгівлі послугами та її відмінності порівняно з торгівлею товарами.

Міжнародна торгівля послугами має ряд специфічних рис порівняно з традиційною торгівлею товарами:

• на відміну від товарів послуги надаються (виробляються) та споживаються в основному одночасно і не зберігаються;

• у міжнародній торгівлі послуги не проходять через митний контроль і не оформлюються вантажною митною декларацією;

• міжнародна торгівля послугами тісно взаємопов’язана з тор­гівлею товарами та має на неї зростаючий;

• купівля-продаж послуг на світовому ринку тісно взаємодіє з міжнародним рухом капіталу та міграцією робочої сили і, навпаки;

• ринок послуг функціонально пов’язаний зі світовим ринком робочої сили;

• сфера послуг, більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва;

• не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін.

3. Система регулювання міжнародної торгівлі послугами відповідно до основних принципів та правил гатс. Розклади конкретних зобов’язань у сфері послуг

Структура ГАТС

1. Загальні положення, які містять концепції, принципи та правила, і застосовуються до всіх заходів, що впливають на торгівлю послугами (режим найбільшого сприяння РНС, принцип прозорості).

2. Додатки до ГАТС щодо регулювання специфічних секторів послуг і специфічних об’єктів.

3. Конкретні зобов’язання кожного члена СОТ щодо доступу до ринку і національного режиму, зазначені у національних розкладах.

Способи постачання послуг

Спосіб 1. (ГАТТ переважно зводиться до транскордонного постачання)

Транскордонне постачання (експортер і споживач – імпортер знаходяться в різних країнах, наприклад консультаційні послуги по телефону, послуга супутникового телебачення, дистанційне навчання, пересилка результатів на матеріальних носіях).

Спосіб 2.

Споживання за кордоном (споживач переміщується в країну надання послуг, наприклад туристичні, освітні, з охорони здоров’я і т.д.).

Спосіб 3.

Комерційна присутність (заснування компанії з іноземним капіталом, чи ПІІ у компанію з надання послуг, наприклад банківські послуги, громадське харчування і т.д.).

Спосіб 4.

Присутність фізичних осіб (тимчасовий в’їзд фізичних осіб для надання послуг за кордоном в іншій країні, наприклад консультанти, викладачі, актори, музиканти і т. ін.).

Основні принципи та правила ГАТС

• Режим найбільшого сприяння

• Національний режим

• Принцип прозорості

• Доступ до ринку

РНС - ключове зобов’язання в ГАТС, це найвищий рівень преференцій, що налається будь-якій країні. Якщо уряд бажає надати преференційний режим певній країні щодо певної послуги, що буде постачатись, необхідно винятки з РНС внести до переліку вилучень із зобов’язань у розкладі цієї країни у момент приєднання до ГАТС. Термін дії таких вилучень 10 років, переглядаються через 5 років.

Винятки з РНС – “негативний список” відрізняють ГАТС від ГАТТ.

Країни з перехідною економікою, які вступили до СОТ після 1995 року, мають порівняно небагато винятків з РНС у торгівлі послугами.

Це винятки переважно у сфері транспорту (дорожнього і авіаційного), послуг зв’язку, виробництво аудіовізуальних продуктів, кінематографічних фільмів, деяких видів професійних, туристичних, купівлі землі і нерухомості.

Національний режим – застосовується для послуг, які входять до національних розкладів (позитивних списків), країна може вносити винятки до НР для будь-якого сектору чи виду послуг, зазначених у її розкладі. Якщо сектор чи вид послуг зазначено у розкладі, але не зазначено обмеження, то уряд зобов’язаний ставитися до цих іноземних послуг і їх постачальників не менш сприятливо, ніж до таких самих послуг внутрішніх постачальників.

Доступ до ринку – як і принцип НР, застосовується до послуг, що внесені до національного розкладу і надаються згідно з правилами, обмеженнями чи умовами, зазначеними в розкладі.

Ці обмеження і умови визначають політику держави.

Статтею ХVI: 2 ГАТС визначено 6 обмежень які необхідно зазначити у розкладах країни:

• Обмеження кількості постачальників послуг;

• Обмеження загальної вартості операцій з послугами;

• Обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу надання послуг;

• Обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті в певному секторі послуг;

• Обмеження щодо типу юридичної особи або спільного підприємства, через які можуть надаватися послуги;

• Обмеження на участь іноземного капіталу.

Принцип прозорості – члени СОТ зобов’язуються публікувати відповідні правові та інші документи, що регулюють торгівлю послугами, охоплюючи і ті, що впроваджуються на регіональному та місцевому рівнях. Уряди не зобов’язані надавати конфеденційну інформацію.

Основні правила:

Внутрішнє державне регулювання секторів послуг – важливий захід контролю й обмеження торгівлі послугами. ГАТС (ст. VI) вимагає від урядів регулювати торгівлю послугами, що зазначені у “позитивному списку”, розумно, об’єктивно та неупереджено.

Монополії і виключні постачальники послуг – згідно зі ст. VIII ГАТС, уряди зобов’язані робити все, щоб дії монопольних постачальників послуг, як наприклад, галузі телекомунікацій, енергетики, торгівлі алкоголем не суперечили РНС.

Міжнародні платежі та перекази – зобов’язання уряду щодо відкриття доступу до певних секторів послуг для іноземних фірм вимагають не обмежувати рух коштів з країни, які є платежем за дані послуги. В разі труднощів із платіжним балансом член СОТ може застосовувати обмеження на торгівлю послугами та перекази за кордон, але тимчасово відповідно до вимог ГАТС (ст. XI, ст. XII).

Загальні винятки та винятки з міркувань безпеки – передбачають можливість застосовувати заходи потрібні для:

1. Захисту суспільної моралі, життя і здоров’я людей, тварин і захисту рослин;

2. Запобігання практиці введення в оману;

3. Захисту від втручання у приватне життя окремих осіб, маніпулюючи інформацією приватного характеру;

4. Забезпечення справедливого та ефективного оподаткування.