26 Діагностика навчальної мотивації

Методика діагностики структури навчальної мотивації З-поміж різноманітних мотивів навчання виокремлюють, зо- крема, зовнішні та внутрішні мотиви. Психолог Л. М. Фридман так характеризує їх відмінність: «Якщо мотиви, що спонукають цю діяльність, не пов’язані з нею, то їх називають зовнішніми щодо цієї діяльності; якщо ж моти- ви безпосередньо пов’язані із самою діяльністю, то їх називають внутрішніми»

Самооцінювання мотиваційних станів школяра (за О. С. Гребенюк;; Методика «Незавершені речення» (за Ж. Нюттеном та О. Б. Орловим) Ця методика розрахована на будь-які вікові категорії шко- лярів.;; Анкета для оцінювання рівня шкільної мотивації (за Н. Г. Лускановою)

Методика діагностики мотивації навчання та емоційного ставлення до навчання в середніх і старших класах школи Даний метод діагностики мотивації навчання та емоційного ставлення до навчання заснований на опитувальнику ч.д. Спілбергера, направленому на вивчення рівнів пізнавальної активності, тривожності і гніву як актуальних станів і як властивостей особистості (State-Trait Personality Inventory). Модифікація опитувальника для вивчення емоційного ставлення до навчання для використання в Україні здійснено А.Д. Андрєєвої (1987). Цей варіант доповнено Прихожан А. шкалою переживання успіху (мотивації досягнення), новим варіантом обробки. Апробація та нормування проведені в 2002-2003 рр.. Методика проводиться фронтально - з цілим класом або групою учнів. Після роздачі бланків школярам пропонується прочитати інструкцію, звернути увагу на приклад, потім психолог повинен відповісти на всі питання, ними питання. Слід перевірити, як кожен з учнів виконав завдання, чи точно зрозумів інструкцію, знову відповісти на запитання. Після цього учні працюють самостійно. Заповнення шкали разом з читанням інструкції - 10-15 хв.

27 Діагностика сприйняття

Методика "Чого не вистачає на малюнках"Суть методики полягає у тому, що дитині пропонується серія малюнків. На кожній з картинок не вистачає якоїсь суттєвої деталі. Дитина отримує завдання як можна швидше визначити і назвати відсутню деталь.Психолог з допомогою секундоміра фіксує час, який витрачає дитина на виконання завдання. Час роботи оцінюється в балах, які потім служать основою для висновку про рівень сприймання дитини.

Методика "Впізнай хто це?"Перш ніж застосовувати цю методику, дитині пояснюють, що їй будуть показані частини, фрагменти певного малюнку, на якому слід буде визначити те ціле, до якого ці частини відносяться,тобто по частині або фрагменту відновити цілий малюнок.Дитині показують малюнок, на якому прикрито всі фрагменти за винятком «а». Дитині пропонують за даним фрагментом сказати, якому загальному малюнку належить зображена деталь. На розв’язання даної задачі відводять 10 сек. Якщо дитина не змогла правильно відповісти на поставлене запитання, тоді за такий самий час – 10 сек. – їй показують більш повний малюнок «б», і так далі поки дитина не здогадається, що намальовано на малюнку.

Методика "Які предмети заховані на малюнках?"Дитині пояснюють, що їй буде показано декілька контурних малюнків, в яких заховані відомі предмети. Час виконання завдання 1 хв. Якщо дитина не виконала все завдання, то її зупиняють.Методика "Дослідження сприймання часу" [29, 71].Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.Матеріал та обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.Процедура дослідження Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджу­ваний і експериментатор) і передбачає десять послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити про­міжок часу без підрахунку і використання годинника. Правиль­ність оцінки проміжку часу експеримент-татор визначає за допо­могою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.Методика "Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів" [29, 73].Мета: визначити, які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.Інструкція: відповідайте на запитання «згодні» чи «не згодні». У таблиці обведіть кружечком ті запитання, на які дали відповідь «згодний(на)».