- •16 Діагностика емоційної сфери особистості
- •17 Деонтологічний аналіз психологічних досліджень
- •Діагностика уяви
- •19 Діагностика професійних схильностей і професійної придатності
- •20 Діагностика самосвідомості
- •4. Шкала самоповаги м. Розенберга
- •5. Тест 20 тверджень насамоотношение м. Куна, т.Макпартленда
- •6.Проективнаярисуночная проба: "Малюнок "Мій світ"
- •7.Проективнаярисуночная проба "Намалюй букву я"
- •8. Шкала т. У.Дембо–с. Я. Рубінштейн
- •21 Структура діагностичних висновків не все!!!!!!!
- •23 Діагностика рівнів адаптації
- •24Діагностика темпераменту
- •25 Діагностика характеру
- •26 Діагностика навчальної мотивації
- •27 Діагностика сприйняття
- •28 Діагностика уваги
- •29 Діагностика пам»яті
- •30 Діагностика мислення
19 Діагностика професійних схильностей і професійної придатності
Профпридатність — це імовірнісна характеристика, що відображає можливість людини оволодіти якою-небудь професійною діяльністю
Про професійну придатність, отже, можна судити за об'єктивним критерієм - успішному оволодінню професією і суб'єктивного - задоволеності працею Сучасний погляд на професійну придатність полягає в тому, що вона формується в трудовій діяльності, в ході оволодіння професією, а не дана людині від початку, як якесь вроджене якість. Для оволодіння професійною майстерністю необхідні відповідні здібності, на основі яких формуються знання та навички, а також схильність до роботи, тобто позитивна професійна мотивація. На кожному етапі професія висуває певні вимоги до моториці, мисленню, пам'яті, увазі, іншим психічним функцій і якостей особистості. Під впливом цих вимог у ході оволодіння професією формуються професійно важливі якості, здібності людини, які і забезпечують розвиток необхідних навичок, знань, умінь, що визначають кваліфікацію, майстерністьРозробка діагностики спеціальних здібностей у більшості випадків мала на меті прогнозування майбутньої професійної успішності претендента на професію. Застосування тестів для професійного відбору стимулювалося соціальним замовленням з боку промисловців і військових відомств, які були зацікавлені у швидкому включенні кадрів в роботу,зниженні витрат на їх підготовку, зменшенні ризику аварій, травматизму. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості, мотивації життєвої активності, основу життєвої концепції. Найбільш розповсюдженої в даний час є методика "Ціннісні орієнтації" М.Рокича, заснована на прямому ранжируванні списку цінностей. М.Рокич виділяє два класи цінностей: термінальні - меті-мети-цілі-засобу-мети й інструментальні - кошту-цінності-засобу. Респонденту пред'являється два списки цінностей (по 18 у кожнім) за абеткою . У списках випробуваний привласнює кожної цінності ранговий номер. Аналізуючи ієрархію цінностей варто звернути увагу на їхнє угруповання.
В основі методики "Вивчення спрямованості особистості", розробленої В.Смекалом і М.Кучером, лежить трохи змінена анкета Б.Басса. Методика Смекала-Кучера заснована на словесних реакціях випробуваного в передбачуваних ситуаціях зв'язаних з чи роботою участю в них інших людей. Відповіді випробуваного залежать від того, які види чи задоволення винагороди він віддає перевагу Особистісні опитувальники Т. Элерса "Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху" і "Методика діагностики особистості на мотивацію до униканню невдач" призначені для діагностики, виділеної Х.Хекхаузеном мотиваційної спрямованості особистості на досягнення успіху і уникання невдач. "Методика діагностики ступеня готовності до ризику" Шуберта призначена для виявлення схильності особистості до ризику. Результати тестів "Мотивація до успіху", "Мотивація до униканню невдач", "Готовність до ризику" варто аналізувати разом. Розглянемо докладніше ці методики
