53.Інформаційні системи у статистиці

Статистична служба України побудована на основі регіональних організацій статистики і являється ієрархічною структурою, очолюваною Державним комітетом статистики України.Обробка статистичної інформації виконується Головним Міжрегіональним інформаційним центром (ГМІЦ), в який передаються дані, що збираються і обробляються на обласному рівні.

Збір і обробка статистичної інформації по регіонам України здійснюється обласними управліннями статистики (ІОС) і Міськими управліннями м. Києва і Севастополя, які дістають початкову вхідну статистичну інформацію із районних відділів статистики.

Для передачі інформації використовуються телеграфні канали на рівні район—область і телефонні канали, і електронна пошта на рівні обласних управлінь статистики і Головного міжрегіонального інформаційного центру. Використовується також для передавання статистичної інформації кур’єрська служба.нформаційно–обчислювальна система статистики України про­ектується виходячи з такого складу: Державний рівень, до якого належать Державний комітет статистики України і Головний міжрегіональний інформаційний центр; обласний рівень і районний рівень.Інформаційно-обчислювальна система статистики України передбачає перехід до сучасних інформаційних технологій на основі міжнародних стандартів як у сфері технічних рішень, так і в області систем обробки даних у статистиці.

В основу побудови інформаційної обчислювальної системи ста­тистики покладений програмно-технічний комплекс, об’єднаний у локальні і глобальні обчислювальні мережі, які відповідають сучасному рівню інформаційних систем.Згідно зі структурою статистичної служби України у структурі інформаційної обчислювальної статистичної системи можна виділити три рівні: центральний, обласний, районний. З метою забезпечення ефективного використання технічних засобів і скорочення стоків обробки статистичної інформації прог­рамно-технічний комплекс обласного управління статистики об’єд­нується у локальну обчислювальну мережу.

Зазначені обчислювальні системи забезпечують багатозадачний режим обробки транзакцій, систему апаратного захисту пам’яті на всіх рівнях, підтримку операційної системи типу UNIX і системи управління базами даних типу Oracle, які дозволяють можливість роботи в середовищі клієнт-сервер.Центральні обчислювальні системи забезпечують взаємодію з робочими станціями і серверами локальної обчислювальної мережі з допомогою мережевої операційної системи Netware і контролерів Ethernet.

54.Використання хмарних технологій в системі державних органів

Хмарні обчислення – це модель реалізації повсюдного і зручного мережевого доступу в міру необхідності до загального пулу конфігурованих обчислювальних ресурсів (наприклад мереж, серверів, систем зберігання, додатків і сервісів), які можуть бути швидко надані і виділені з мінімальними зусиллями в управлінні і необхідністю взаємодії з провайдером послуг (сервіс-провайдером. Одним із прикладів використання хмарних технологій в державних органах України є надання Державною фіскальною службою України (ДФС) електронних послуг платникам податків засобами "Електронного кабінету платника податків (ЕКПП)" ЕКПП надає можливість платникам податків безкоштовно підготувати і подати у режимі реального часу до органів ДФС електронну звітність, а також подати переглянути інформацію щодо стану їх розрахунків з бюджетом, зокрема інформацію про заборгованість зі сплати податків і зборів. Така система – це персональне автоматизоване робоче місце платника, працювати в якому він може без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.. Новий якісний рівень могли би забезпечити хмарні технології при організації інформаційної взаємодії державних органів з органами місцевого самоврядування. Так, наприклад, згідно з Бюджетним кодексом місцеві фінансові органи здійснюють функції зі складання та виконання місцевих бюджетів, контролю за витратами коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Це зумовлює великий потік документів між відповідними фінуправліннями і місцевими органами самоврядування.Сьогодні в багатьох країнах хмарні технології розглядаються серед пріоритетних у сфері надання державних послуг. Так, наприклад, у лютому 2011р. в США прийнята федеральна стратегія по впровадженню хмарних обчислень, де вказані основні напрями досліджень у цій сфері. У Данії реалізовано систему e-Boks,призначення якої – заміна пересилання паперових листів в традиційних поштових конвертах на пересилання електронних документів через захищений поштовий ящик. Однією з перешкод для широкомасштабного застосування моделі хмарних обчислень також є недостатність нормативно-правового регулювання. Діючі нормативні документи у сфері ІТ технологій орієнтовані на те, що споживач послуг інформаційної системи є також її оператором. Стандарти не враховують наявності постачальника послуг хмарних обчислень, а також спільного використання його інфраструктури безліччю споживачів