3.4. Відбита радіація. Альбедо Землі

Надходячи до земної поверхні сумарна радіація частково поглинається шаром ґрунту або води і переходить в тепло, а інша частина відбивається. Величина відбиття залежить від характеру земної поверхні.

Відношення кількості відбитої радіації до сумарної, яка надходить на поверхню, називається альбедо поверхні (А). Це відношення виражається в відсотках. З загального потоку сумарної радіації відбивається . Друга частина сумарної радіації  поглинається земною поверхнею і називається поглинутою радіацією.

Альбедо залежить від поверхні ґрунту і змінюється від 5% для чорнозему до 80-90% для снігу. Планетарне альбедо Землі дорівнює 35-40%. У табл. 3.1 приведені значення альбедо різних поверхонь.

Таблиця 3.1. Альбедо природних поверхонь (по В.Л. Гаєвському та М.І. Будико)

Поверхня	Альбедо	Поверхня	Альбедо
Сніг та крига		Ниви та луки
Свіжий сухий сніг	0,80-0,90	Ниви жита та пшениці	0,10-0,25
Чистий вологий сніг	0,60-0,70	Картопляні ниви	0,15-0,25
Забруднений сніг	0,40-0,50	Луки	0,15-0,25
Морська крига	0,30-0,40	Сухий степ	0,20-0,30
Оголений ґрунт		Деревна рослинність
Темні ґрунти	0,05-0,15	Хвойні ліси	0,10-0,15
Вологі сірі ґрунти	0,10-0,20	Листяні ліси	0,15-0,20
Сухі глинисті або сірі ґрунти	0,20-0,45
Сухі світлі піщані ґрунти	0,25-0,45

3.5. Випромінювання земної поверхні і атмосфери

Верхні шари ґрунту, води, рослинність самі випромінюють довгохвильову радіацію яку називають власним випромінюванням земної поверхні (Е_s). Віддача радіації земною поверхнею приводила б до швидкого охолодження, якби цьому не перешкоджав зворотній процес - поглинання сонячної і атмосферної радіації земною поверхнею.

Атмосфера нагрівається поглинаючи як сонячну радіацію, так і випромінювання земної поверхні. Будучи нагрітою атмосфера сама випромі­нює невидиму інфрачервону радіацію. Близько 70% атмосферної радіації поступає на землю. Атмосферна радіація, яка надходить до земної поверхні, називається зустрічним випромінюванням (Е_а), тому що воно спрямоване назустріч власному випромінюванню земної поверхні. Зустрічне випромінювання є додатковим джерелом тепла до поглинутої сонячної радіації. Зустрічне випромінювання завжди менше земного. Різниця між власним випромінюванням землі і зустрічним випромінюванням атмосфери називається ефективним випромінюванням (Е_е)

(3.3)

(3.3)

Інтенсивність ефективного випромінювання в ясні ночі складає 0,10-0,15 кал/см² за хвилину на рівнинах і до 0,20 кал/см² за хвилину в гірській місцевості. В хмарну погоду Е_е зменшується, в порівнянні з ясною, тобто менше охолоджується і земна поверхня.