- •Хмельницький державний університет метеорологія і кліматологія
- •Хмельницький
- •Передмова
- •Розділ 1. Метеорологія
- •1. Метеорологія й кліматологія як науки. Історія розвитку метеорології
- •1.1. Метеорологія й кліматологія дві неподільні науки
- •1.2. Атмосфера - об'єкт вивчення метеорології
- •1.3. Історія розвитку метеорології
- •1.4. Методи вивчення атмосфери
- •1.5. Метеорологічна служба в Україні
- •2. Будова атмосфери. Склад повітря і його зміна з висотою
- •2.1. Принципи розподілу атмосфери на шари. Будова атмосфери
- •2.2. Склад повітря у земної поверхні і його зміна з висотою
- •2.3. Загальна маса атмосфери
- •3. Радіація в атмосфері
- •3.1. Сонячна радіація
- •3.2. Інтенсивність сонячної радіації, її розподіл по Земній кулі
- •3.3. Поглинання і розсіювання сонячної радіації в атмосфері. Сумарна радіація
- •3.4. Відбита радіація. Альбедо Землі
- •3.5. Випромінювання земної поверхні і атмосфери
- •3.6. Радіаційний баланс земної поверхні
- •3.7. Прилади для вимірювання радіаційного балансу та його складових
- •4. Тепловий режим атмосфери
- •4.1. Причини зміни температури повітря
- •4.2. Тепловий баланс земної поверхні
- •4.3. Стратифікація атмосфери
- •4.4. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту, водойм і повітря у земної поверхні
- •5. Вода в атмосфері
- •5.1. Поняття про процес випаровування вологи і насичення повітря водяною парою
- •5.2. Характеристики вологості повітря
- •5.2.1. Визначення величини вологості повітря
- •5.2.2. Методи вимірювання вологості повітря
- •Гігрометричний метод
- •5.2.3. Прилади для вимірювання вологості повітря
- •5.3. Конденсація водяної пари в атмосфері. Хмари, їх класифікація по будові і формі
- •5.4. Опади. Види опадів
- •6. Баричне поле і вітер
- •6.1. Поняття про баричне поле. Карти баричної топографії
- •6.2. Ізобари. Баричний градієнт
- •6.3. Баричні системи
- •6.4. Вітер, його утворення і рух
- •7. Атмосферна циркуляція та її вплив на утворення погоди
- •7.1. Загальна циркуляція атмосфери. Меридіанні складові загальної циркуляції
- •7.1.1. Загальна циркуляція атмосфери
- •7.1.2. Квазігеострофічність течій загальної циркуляції
- •7.1.3. Зональність у розподілі тиску та вітру
- •7.1.4. Меридіанні складові зональної циркуляції
- •7.1.5. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері й стратосфері
- •7.1.6. Зональний розподіл тиску та вітру у земної поверхні та нижньої тропосфери
- •7.2. Географічний розподіл тиску. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.1. Географічний розподіл тиску. Центри дії атмосфери
- •7.2.1.1. Середня величина тиску для Земної кулі та півкулі
- •7.2.2. Кліматологічні фронти. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.2.1. Переважні напрямки вітру
- •7.2.2.2. Кліматологічні фронти
- •7.2.2.3. Пасати. Погода пасатів
- •7.2.2.4. Мусони
- •7.3. Циклони й антициклони
- •7.3.1. Циклони
- •7.3.2. Антициклони
- •7.4. Місцеві вітри. Бризи, фен, гірсько-долинні вітри
- •7.4.1. Бризи
- •7.4.2. Гірсько-долинні вітри
- •7.4.4. Бора
- •7.5. Служба погоди. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •7.5.1. Синоптичні карти
- •7.5.2. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •Розділ 2. Кліматологія
- •8. Кліматоутворення. Мікроклімат
- •8.1. Кліматоутворюючі процеси
- •8.2. Географічні фактори клімату
- •8.3. Висотна кліматична зональність
- •8.4. Мікроклімат і методи його дослідження
- •8.4.1. Методи дослідження мікроклімату
- •9. Клімат і біосфера
- •9.1. Головні фактори клімату
- •9.1.1. Промениста енергія
- •9.1.2. Температура
- •9.1.3. Освітлюваність
- •9.1.4. Відносна вологість і опади
- •9.1.5. Екологічна класифікація кліматів
- •9.2. Поняття про мега-, мезо- і мікроклімат
- •9.2.1. Мезоклімат гірських ландшафтів
- •9.2.2. Поняття про мікроклімат лісу
- •9.2.3. Мікроклімат ґрунту
- •9.2.4. Мікроклімат великого міста
- •10. Класифікація кліматів. Клімати Землі. Зміна клімату
- •10.1.Класифікація кліматів в.П. Кеппена, б.П. Алісова
- •10.1.1. Класифікація кліматів
- •10.1.2. Класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •10.1.3. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •10.2. Клімат України
- •10.3. Зміна клімату в геологічному минулому
- •10.4. Сучасне потепління клімату
- •10.5. Причини сучасних коливань клімату
- •11. Взаємодія клімату і рослинності
- •11.2. Світло як екологічний фактор
- •11.3. Температура як екологічний фактор
- •11.4. Повітря як екологічний фактор
- •Розділ 3. Практична частина
- •12. Обладнання метеостанцій і постів
- •12.1. Метеорологічний майданчик
- •1 Флюгер з легкою дошкою; 2 – флюгер з важкою дошкою; 3- ожеледний станок;
- •12.2. Метеорологічний пост
- •12.3. Особливості виміру деяких метеоелементів
- •13. Будова вагового снігоміру. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •13.1. Будова вагового снігоміру
- •13.2. Проведення спостережень. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •Приклади визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •14. Визначення температури повітря по існуючим температурним шкалам
- •15. Виміри температури ґрунту та повітря
- •15.1. Види термометрів
- •15.2. Виміри температури ґрунту
- •15.3. Виміри температури повітря
- •16. Прогноз заморозків за спостереженнями на одному пункті
- •16.1. Загальні положення
- •16.2. Прогноз заморозків за способом Михайлевського
- •16.3. Практичне визначення вірогідності заморозків
- •Рішення
- •17. Виміри атмосферного тиску
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •17.3. Практичне визначення перевищення між точками та тиску
- •18. Визначення напрямку і швидкості вітру. Роза вітрів
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Прилади для виміру напрямку та швидкості вітру
- •18.3. Визначення рози вітрів
- •Стислий словник термінології з метеорології та кліматології
- •Література
16.3. Практичне визначення вірогідності заморозків
Задача 1. Температура повітря у 13 годин по сухому термометру +5,4оС, по змоченому термометру +3оС, відносна вологість повітря 63%. У 19 год. 30 хв. хмарність була 3 бали.
Рішення
Використовуючи формулу 16.1, визначаємо мінімум температури повітря, що очікується:
Використовуючи формулу 16.2, визначаємо мінімум температури на ґрунті, що очікується:
.
Так як у 19 год. 30хв. хмарність менше 4 балів, то отримані результати зменшуємо на 20С:
.
Висновок: вночі в повітрі й на ґрунті будуть заморозки.
17. Виміри атмосферного тиску
17.1. Загальні положення
Атмосферний тиск визначається як сила, що діє на одиницю поверхні (см2, м2).
Атмосферний тиск є одним з важливіших метеорологічних елементів. Він виміряється висотою ртутного стовпця в міліметрах, вага якого урівноважує тиск атмосфери.
Тиск повітря, що дорівнює висоті ртутного стовпа 760 мм з основою в 1 см2 при температурі 0оС, на широті 45о й на рівні моря, має назву нормального атмосферного тиску. Він дорівнює 1013250 дин/см2.
У метеорології за бар прийнятий тиск в 1000000 дин/см2. Так як ця величина дуже велика, на практиці використовують мілібар – тисячну долю бара. Звідси
1 мб = 3/4 мм;
1 мм = 4/3 мб.
У Міжнародній системі одиниць СІ тиск повітря вимірюється в ньютонах на 1 м2:
1мм = 133 Н/м2;
1 мб = 100 Н/м2.
Закономірність змін атмосферного тиску з висотою для невеликих перевищень між двома рівнями визначається формулою Бабіне:
(17.1)
,
(17.1)
де h – перевищення між двома точками, м;
р1, р2 – тиск повітря на нижньому та верхньому рівнях, мб, мм;
- коефіцієнт розширення газів, який дорівнює 0,00366;
t
(17.2)
(17.2)
Баричною сходинкою називається висота, на яку треба піднятися або опуститися для того, щоб атмосферний тиск змінився на 1 мб.
Для визначення баричної сходинки використовують формулу
(17.3)
,
(17.3)
де
-
величина баричної сходинки, м/мб.
17.2. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
Для виміру атмосферного тиску найбільше розповсюдження отримали ртутні барометри та анероїди.
Барометр-анероїд (Рис. 17.1). Приймальною частиною анероїда є коробка, яка складається з двох спаяних між собою гофрованих мембран. Внутрішній тиск коробки доведений до 0,01 мм ртутного стовпа. Через систему важелів коробка пов’язана зі стрілкою. Значення атмосферного тиску визначаються за допомогою шкали. Поділки шкали дані в мм ртутного стовпа з ціною поділки 0,5 мм. До шкали анероїда прикріплений термометр для виміру температури приладу.
Рис. 17.1. Барометр-анероїд
Барометр-анероїд встановлюють горизонтально на спеціальній підставці або столі. Футляр, в якому розміщений анероїд, відчиняють тільки на час спостережень.
При спостереженнях по анероїду, спочатку відраховують температуру по термометру з точністю 0,1оС. Після цього, легенько постукав по склу анероїда для того, щоб перемогти тертя в передаючій частині, відраховують значення тиску з точністю до 0,1 мм.
Барограф (рис. 17.2) застосовують для безперервної реєстрації змін атмосферного тиску. На одному з важелів барографа є стрілка, яка закінчується пером.
Рис. 17.2. Барограф
Реєструючою частиною барографа є барабан (з годинниковим механізмом у нутрі), на який надівається паперова стрічка. В залежності від швидкості обертання, розрізняють добові та тижневі барографи.
