- •Хмельницький державний університет метеорологія і кліматологія
- •Хмельницький
- •Передмова
- •Розділ 1. Метеорологія
- •1. Метеорологія й кліматологія як науки. Історія розвитку метеорології
- •1.1. Метеорологія й кліматологія дві неподільні науки
- •1.2. Атмосфера - об'єкт вивчення метеорології
- •1.3. Історія розвитку метеорології
- •1.4. Методи вивчення атмосфери
- •1.5. Метеорологічна служба в Україні
- •2. Будова атмосфери. Склад повітря і його зміна з висотою
- •2.1. Принципи розподілу атмосфери на шари. Будова атмосфери
- •2.2. Склад повітря у земної поверхні і його зміна з висотою
- •2.3. Загальна маса атмосфери
- •3. Радіація в атмосфері
- •3.1. Сонячна радіація
- •3.2. Інтенсивність сонячної радіації, її розподіл по Земній кулі
- •3.3. Поглинання і розсіювання сонячної радіації в атмосфері. Сумарна радіація
- •3.4. Відбита радіація. Альбедо Землі
- •3.5. Випромінювання земної поверхні і атмосфери
- •3.6. Радіаційний баланс земної поверхні
- •3.7. Прилади для вимірювання радіаційного балансу та його складових
- •4. Тепловий режим атмосфери
- •4.1. Причини зміни температури повітря
- •4.2. Тепловий баланс земної поверхні
- •4.3. Стратифікація атмосфери
- •4.4. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту, водойм і повітря у земної поверхні
- •5. Вода в атмосфері
- •5.1. Поняття про процес випаровування вологи і насичення повітря водяною парою
- •5.2. Характеристики вологості повітря
- •5.2.1. Визначення величини вологості повітря
- •5.2.2. Методи вимірювання вологості повітря
- •Гігрометричний метод
- •5.2.3. Прилади для вимірювання вологості повітря
- •5.3. Конденсація водяної пари в атмосфері. Хмари, їх класифікація по будові і формі
- •5.4. Опади. Види опадів
- •6. Баричне поле і вітер
- •6.1. Поняття про баричне поле. Карти баричної топографії
- •6.2. Ізобари. Баричний градієнт
- •6.3. Баричні системи
- •6.4. Вітер, його утворення і рух
- •7. Атмосферна циркуляція та її вплив на утворення погоди
- •7.1. Загальна циркуляція атмосфери. Меридіанні складові загальної циркуляції
- •7.1.1. Загальна циркуляція атмосфери
- •7.1.2. Квазігеострофічність течій загальної циркуляції
- •7.1.3. Зональність у розподілі тиску та вітру
- •7.1.4. Меридіанні складові зональної циркуляції
- •7.1.5. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері й стратосфері
- •7.1.6. Зональний розподіл тиску та вітру у земної поверхні та нижньої тропосфери
- •7.2. Географічний розподіл тиску. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.1. Географічний розподіл тиску. Центри дії атмосфери
- •7.2.1.1. Середня величина тиску для Земної кулі та півкулі
- •7.2.2. Кліматологічні фронти. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.2.1. Переважні напрямки вітру
- •7.2.2.2. Кліматологічні фронти
- •7.2.2.3. Пасати. Погода пасатів
- •7.2.2.4. Мусони
- •7.3. Циклони й антициклони
- •7.3.1. Циклони
- •7.3.2. Антициклони
- •7.4. Місцеві вітри. Бризи, фен, гірсько-долинні вітри
- •7.4.1. Бризи
- •7.4.2. Гірсько-долинні вітри
- •7.4.4. Бора
- •7.5. Служба погоди. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •7.5.1. Синоптичні карти
- •7.5.2. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •Розділ 2. Кліматологія
- •8. Кліматоутворення. Мікроклімат
- •8.1. Кліматоутворюючі процеси
- •8.2. Географічні фактори клімату
- •8.3. Висотна кліматична зональність
- •8.4. Мікроклімат і методи його дослідження
- •8.4.1. Методи дослідження мікроклімату
- •9. Клімат і біосфера
- •9.1. Головні фактори клімату
- •9.1.1. Промениста енергія
- •9.1.2. Температура
- •9.1.3. Освітлюваність
- •9.1.4. Відносна вологість і опади
- •9.1.5. Екологічна класифікація кліматів
- •9.2. Поняття про мега-, мезо- і мікроклімат
- •9.2.1. Мезоклімат гірських ландшафтів
- •9.2.2. Поняття про мікроклімат лісу
- •9.2.3. Мікроклімат ґрунту
- •9.2.4. Мікроклімат великого міста
- •10. Класифікація кліматів. Клімати Землі. Зміна клімату
- •10.1.Класифікація кліматів в.П. Кеппена, б.П. Алісова
- •10.1.1. Класифікація кліматів
- •10.1.2. Класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •10.1.3. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •10.2. Клімат України
- •10.3. Зміна клімату в геологічному минулому
- •10.4. Сучасне потепління клімату
- •10.5. Причини сучасних коливань клімату
- •11. Взаємодія клімату і рослинності
- •11.2. Світло як екологічний фактор
- •11.3. Температура як екологічний фактор
- •11.4. Повітря як екологічний фактор
- •Розділ 3. Практична частина
- •12. Обладнання метеостанцій і постів
- •12.1. Метеорологічний майданчик
- •1 Флюгер з легкою дошкою; 2 – флюгер з важкою дошкою; 3- ожеледний станок;
- •12.2. Метеорологічний пост
- •12.3. Особливості виміру деяких метеоелементів
- •13. Будова вагового снігоміру. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •13.1. Будова вагового снігоміру
- •13.2. Проведення спостережень. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •Приклади визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •14. Визначення температури повітря по існуючим температурним шкалам
- •15. Виміри температури ґрунту та повітря
- •15.1. Види термометрів
- •15.2. Виміри температури ґрунту
- •15.3. Виміри температури повітря
- •16. Прогноз заморозків за спостереженнями на одному пункті
- •16.1. Загальні положення
- •16.2. Прогноз заморозків за способом Михайлевського
- •16.3. Практичне визначення вірогідності заморозків
- •Рішення
- •17. Виміри атмосферного тиску
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •17.3. Практичне визначення перевищення між точками та тиску
- •18. Визначення напрямку і швидкості вітру. Роза вітрів
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Прилади для виміру напрямку та швидкості вітру
- •18.3. Визначення рози вітрів
- •Стислий словник термінології з метеорології та кліматології
- •Література
15. Виміри температури ґрунту та повітря
15.1. Види термометрів
Для виміру температури повітря та ґрунту використовуються рідинні, термоелектричні термометри, електротермометри опору та деформаційні термометри.
Рідинні термометри засновані на принципі зміни об’єму рідини зі зміною температури. В якості рідини у таких термометрах частіше використовується ртуть або спирт. Термометр складається з невеличкого скляного резервуару циліндричної або кулеподібної форми, до якого припаяна скляна трубка з капілярним каналом. Резервуар і частина капіляра заповнені рідиною. Температуру у більшості термометрів визначають за шкалою, виготовленою зі скла молочного кольору. Вона розташована за капіляром, всередині скляної зовнішньої оболонки та міцно закріплена.
Інерція рідинних термометрів дорівнює 5…7 хв., а точність вимірів – 0,1о. Для деяких термометрів (термометр-щуп, витяжний термометр) інерцію штучно завищують до 15…20 хв., так як виміри ними проводять у іншому середовищі.
У показання рідинних термометрів необхідно вводити поправки шкали, які вказані в документації кожного термометра.
Термоелектричні термометри засновані на зміні електрорушійної сили термопар, яка виникає внаслідок різниці температур на їх кінцях. Термопари можуть бути з міді та константану.
Електротермометри опору будуються на принципі зміни опору провідників і напівпровідників зі зміною температури. Особливо точні напівпровідникові термометри опору – термістори. Інерція термоелектричних термометрів і термометрів опору змінюється для різних термометрів від 30 до 100 сек., а точність вимірів визначається градуюванням шкали.
Деформаційні термометри будуються на принципі змін лінійних розмірів твердих тіл зі зміною температури. Приймачем таких термометрів є біметалічна пластинка або пружина з інвару та сталі. Інерція деформаційних термометрів складає 3…10 хв., а помилка виміру 0,5о.
15.2. Виміри температури ґрунту
Для вимірів температури ґрунту застосовуються рідинні термометри: терміновий, максимальний та мінімальний (Рис. 15.1).
Рис. 15.1. Ртутні термометри:
1 – терміновий; 2 – максимальний; 3 – мінімальний
Терміновий термометр (ТМ-3) застосовується для визначення температури поверхні ґрунту в даний момент. Це ртутний термометр з циліндричним резервуаром. Ціна поділки на його шкалі – 0,5о.
Максимальний термометр (ТМ-1) застосовується для виміру самої високої (максимальної) температури за період між термінами спостережень. Це ртутний термометр з циліндричним резервуаром. Поділки на шкалі нанесені через 0,5о. Максимальний показник температури термометр зберігає за рахунок спеціального пристрою.
Для підготовки до наступних вимірювань максимальний термометр необхідно струшувати, щоб повернути ртуть з капіляру в резервуар.
Мінімальний термометр застосовується для виміру самої низької температури за період між термінами спостережень. Це спиртовий термометр з ціною поділки 0,5о.
На метеорологічних станціях і постах термометри для виміру температури поверхні ґрунту установлюють на відкритому майданчику розміром 4 на 6 м.
Попередньо з майданчика видаляють рослинний покров й розрихлюють ґрунт. Усі три термометра розміщують у середині майданчику резервуарами на схід, на відстані 10…15 см один від одного в невеличких заглибленнях, зроблених легким натиском на термометр так, щоб резервуари та зовнішня оболонка термометрів були наполовину заглиблені в ґрунт. Терміновий і мінімальний термометр встановлюють горизонтально, а максимальний - з невеликим нахилом у бік резервуару.
