13.2. Проведення спостережень. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові

Снігомір виносять з приміщення за 30 хв. до спостережень. Перевіряють рівновагу. Після перевірки циліндр встромляють в сніг до тих пір, поки він не дійде до ґрунту. За шкалою, що нанесена на циліндр, визначають висоту снігового покрову (h).

Потім виймають циліндр зі снігу (разом із снігом, що є в циліндрі) й визначають його вагу.

Рис. 13.1. Снігомір ваговий ВС-43:

1 – металевий циліндр; 2 – вага

Щільність снігу (d) визначають за формулою:

(13.1)

(13.1)

де m – маса снігу в грамах;

v – об’єм снігу в см³.

З

(13.2)

апас води в сніговому покрові залежить від його висоти та щільності. Кількість води (z), що утворюється після того, як сніг розтане, визначають за формулою:

, (13.2)

де h – висота снігового покрову (см);

d – щільність снігу (г/см³).

Приклади визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові

а) визначення щільності снігу.

Приклад 1. Висота снігового покрову дорівнює 36 см, вага цієї проби становить 500 г. Визначити щільність снігу.

1. Визначаємо об’єм взятої проби:

де s – площа поперечного перетину циліндру.

2. Визначаємо щільність снігу:

б) визначення запасу води в сніговому покрові:

Приклад 2. Визначити запас води в сніговому покрові, використовуючи дані прикладу 1:

14. Визначення температури повітря по існуючим температурним шкалам

Температура повітря, а також ґрунту і води в більшості країн виміряється в градусах міжнародної температурної шкали, або шкали Цельсія (^оС), загальноприйнятою для фізичних вимірювань. Нулем цієї шкали є температура, при який тане лід, а +100^оС відповідає стану кипіння води (обидві ці умови розглядаються для атмосферного тиску 760 мм рт. ст., близько до фактично існуючих умов на рівні моря).

Однак в США та деяких інших країнах існує не тільки в побуті, але й застосовується в метеорології шкала Фаренгейта (F). У цієї шкали, інтервал між точками, коли тане лід, і коли кипить вода, поділений на 180^о, при чому точці, коли тане лід відповідає значення +32^о. Таким чином, величина одного градуса Фаренгейта дорівнює 5/9^оС, а нуль шкали Фаренгейта відповідає –17,8^оС. Звідси, нуль шкали Цельсія відповідає +32^оF, а +100^оС значенню +212^оF.

Крім того, в теоретичній метеорології застосовується абсолютна шкала температури (шкала Кельвіна, К). Нуль цієї шкали відповідає повному припиненню теплового руху молекул, тобто самої низької можливої температури. По шкалі Цельсія це буде – 273,180,03^о. Однак на практиці використовується значення абсолютного нуля, яке дорівнює -273^оС. Величина градуса абсолютної шкали дорівнює величині градуса шкали Цельсія. Тому нуль шкали Цельсія відповідає 273^о абсолютної шкали. По абсолютній шкалі всі температури плюсові, тобто вище абсолютного нуля.

При розрахунках температура по абсолютній шкалі позначається літерою К. В формулах абсолютна температура позначається через Т, а температура по шкалі Цельсія через t.

Для переходу від температури по Фаренгейту до температури по Цельсію, використовують формулу

(14.1)

(14.1)

Д

(14.2)

ля переходу від температури по Цельсію до абсолютної температури використовують формулу

(14.2)