11.4. Повітря як екологічний фактор

Повітря як екологічний фактор має для рослин особливе значення, оскільки є не лише середовищем, у якому відбуваються життєві процеси, але і одним із джерел споживання. Майже 50% сухої маси рослин становить вуглець, засвоєний ними з повітря.

Чисте і сухе повітря являє собою суміш газів, основними з яких є:

азот – 78,08%;

кисень – 20,95%;

аргон – 0,93%;

вуглекислий газ – 0,03%.

Решта газів представлена незначними частками.

Повітря майже ніколи не буває сухим, в ньому завжди присутня водяна пара, частка якої в повітрі досягає 4%, а деколи – лише 0,01% загального об’єму. Крім того, у ньому часто присутні фізичні домішки природного і антропогенного походження: пилок і спори рослин, пил, сажа тощо. Тому повітряне середовище вважається двофазним (повітря + твердий субстракт). У перезволоженому повітрі “народжуються” кислотні дощі.

Атмосферні гази діють на рослини неоднаково.

Нестача кисню веде до руйнування фізіологічного процесу. Брак азоту у повітрі може призвести до зниження продуктивності азотобактерій. Однак кисень і азот не відіграють такої ролі, як вуглекислий газ. Навіть незначні коливання його вмісту є дуже важливими для фотосинтезу.

Екологічно важливими в житті рослини є різні домішки, які містяться в повітрі. Однак деякі з них згубно впливають на рослини. Наприклад, сірчистий газ, особливо чутливі до якого гриби, лишайники, хвойні рослини.

Важливу роль у житті рослин відіграє вітер, під час якого вирівнюється концентрація окремих складових повітря, посилюється газообмін в атмосфері і ґрунті. Вітер посилює випаровування і приносить вологу.

Вітер відіграє також важливу роль в анемохорії – поширенні організмів. Спори мохів переносяться вітрами на віддаль понад 2000 км.

Значно впливає на організми атмосферний тиск. Якщо вплив цього явища на рослини не встановлений, то тварини сильно реагують на зміну тиску. Відомі факти, коли переміщення тварин на великі висоти призводило до безпліддя (коні, свині, кури, барани). Посилення тиску перед грозою сприяє активності комах, які скупчуються у великій кількості на квітах. Це примушує ластівок літати низько над землею в пошуках здобичі.

Зупинимося на питанні гідростатичного тиску, зростання якого спостерігається при пірнанні наземних тварин і приводить до зростання пружності газів, розчинених у крові. Особливо небезпечне для тварин різке винирювання, внаслідок якого тиск падає і може виникнути явище емболії – виділення міхурців повітря, які блокують кровоносні судини, спричинюючи швидку загибель.

Розділ 3. Практична частина

12. Обладнання метеостанцій і постів

12.1. Метеорологічний майданчик

Спостереження за більшістю метеорологічних елементів проводяться на метеорологічному майданчику. Точність отриманих результатів багато в чому залежить від вибору місця для метеорологічного майданчика й розміщення приладів на ньому.

Метеорологічний майданчик обладнують на рівній, відкритій горизонтальній ділянці, типової для даного району, з метою отримання даних спостережень, які є характерними для даної території.

Метеорологічний майданчик має форму прямокутника, боки якого зорієнтовані згідно сторін світу (з півночі на південь та з заходу на схід відповідно).

Розміри майданчика залежать від кількості обладнання, встановленого на ньому. Стандартні майданчики мають розмір 26 на 26 м, майданчики з скороченим переліком спостережень – 20 на 16 м.

Ділянку, відведену для метеорологічного майданчику, огороджують стандартною загорожею з металевої сітки або дроту, яку натягують через 10…20 см на дерев’яні стовпи. Вхід на майданчик роблять з північної сторони.

Прилади на метеорологічному майданчику розміщують у визначеному порядку (рис. 12.1). З метою, щоб прилади не робили один одному тінь та не запобігали вільному обміну повітря, відстань між ними, а також загорожею повинна бути 4…6 м.

З північної сторони майданчику розміщують більш високі прилади: флюгер з легкою дошкою, флюгер з важкою дошкою та ожеледний станок. У виняткових випадках, на деяких метеорологічних станціях флюгер встановлюють на даху будівлі. В південній частині майданчику передбачають ділянки з натуральним покровом та очищену для встановлення ґрунтових термометрів. На ділянці з натуральним покровом встановлюють також мерзлотомір і снігомірну рейку. В середній частині майданчику розміщують психрометричну будку, будку для самописців, опадомір, плювіограф.

Актинометричні прилади встановлюють в південній частині майданчику. Всі інші прилади розміщують на вільних місцях, переважно на північній стороні майданчику.

Для зберігання натурального покрову на метеорологічному майданчику ходіння дозволяється тільки по стежкам шириною 40...50 см. Їх прокладають так, щоб спостерігач мав змогу підходити до приладів з північної сторони й витрачати менше часу на переходи від одного приладу до іншого. Взимку, при рівномірному сніговому покрові не рекомендується очищати стежки від снігу. Влітку висота рослинного покрову на майданчику не повинна перевищувати 20 см. Скошену траву зразу прибирають з майданчику.

26 м

26 м

Рис. 12.1. План метеорологічного майданчика: