1.4. Методи вивчення атмосфери

Які ж методи досліджень використовуються в метеорології? Одним з основних є метод стаціонарних спостережень. Він використовується всіма метеорологічними станціями (МС). На всіх МС, кожні 3 години (синхронно), здійснюються спостереження за рядом метеорологічних елементів.

На метеорологічних станціях основного типу регіструються наступні метеорологічні елементи:

температура повітря – на висоті 2 м над земною поверхнею;

атмосферний тиск;

вологість повітря – пружність водяної пари в повітрі та відносна вологість;

вітер – горизонтальний рух повітря на висоті 10...12 м над земною поверхнею. Вимірюється його швидкість та визначається напрям звідки він дує;

хмарність – ступінь покриття неба хмарами, типи хмар за міжнародною класифікацією, висота нижньої межі хмар, найближчих до земної поверхні, швидкість і напрям руху хмар;

кількість опадів, що випали з хмар, їх типи (дощ, сніг, град);

наявність та інтенсивність різних опадів, які утворюються на земній поверхні та на предметах: роси, інею, ожеледі, а також туману;

горизонтальна видимість – відстань, на якій внаслідок мутності атмосфери, припиняють розрізнятися контури предметів;

тривалість сонячного сяйва;

температура на поверхні ґрунту й на декількох глибинах у ґрунті;

стан поверхні ґрунту;

висота та щільність снігового покрову.

Реєстрації підлягають також завірюхи, шквали, смерчі, бурі, грози та деякі оптичні явища в атмосфері (райдуги, міражі та ін.).

На берегових метеорологічних станціях, крім того, проводяться спостереження за температурою води та хвилюванням водної поверхні.

Не всі метеорологічні елементи спостерігаються в один і той же час. Наприклад, кількість опадів вимірюється 4 рази на добу, висота сніжного покрову – один раз на добу, щільність снігу – один раз на п’ять днів.

Результати спостережень підлягають статистичному аналізу. За їх результатами складаються синоптичні карти та інші матеріали, які використовуються для передбачення прогнозу погоди.

Використовують також такий метод як експеримент. Його мета  одержання результату для вирішення практичних питань (наприклад, вплив водосховищ, лісових насаджень на метеоелементи).

В деяких випадках, для вивчення атмосферних процесів та явищ, використовується математичне моделювання (наприклад, циркуляція атмосфери). Моделювання потребує великих матеріальних й часових затрат, крім того, його точність, на сьогодні бажає бути кращою.

1.5. Метеорологічна служба в Україні

В усіх країнах існують спеціальні державні організації, які мають назву метеорологічні служби. До їх складу входять мережі метеорологічних станцій, а також науково-дослідні метеорологічні установи. Завданням метеорологічної служби є проведення наукових досліджень та відповідних вимірів атмосфери та її складових, а також практичне обслуговування зацікавлених відомств, установ, організацій та населення своєчасною інформацією про погоду, клімат, а також прогнозами погоди.

Україна має таку структуру метеорологічної служби:

Міністерство екології та природних ресурсів

Комітет по гідрометеорології

УкрНДІкомгідромет

Гідрометобсерваторія

Український гідрометцентр

Обласний центр по гідрометеорології

Метеорологічні станції

Гідрологічні, аерологічні, актинометричні, агрометеорологічні станції

Метеопости

Гідрологічні пости