Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Артамонов Б.Б., Штангрет В.П., Науменко І.Ю. -...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.01 Mб
Скачать

10. Класифікація кліматів. Клімати Землі. Зміна клімату

10.1.Класифікація кліматів в.П. Кеппена, б.П. Алісова

10.1.1. Класифікація кліматів

Кліматоутворюючі процеси Землі, діючи в різній географічній обстановці, створюють різні кліматичні умови. Однак розподіл окремих характеристик клімату, таких як середні температури повітря, суми опадів і ін., виявляє визначені географічні закономірності: залежність від широти, континентальності розташування, орографії й ін. Очевидно, що і типи клімату, тобто поєднання цих характеристик у обраних інтервалах їхніх значень, також повинні розподілятися по Земній кулі не хаотично, а упорядковано, в залежності від тих самих факторів. Для того щоб орієнтуватися в різноманітті кліматичних умов на Землі, потрібно виділити визначені типи клімату і вивчити їхній розподіл по земній поверхні. Іншими словами, потрібно побудувати класифікацію кліматів і здійснити кліматичне районування на основі цієї класифікації.

У розподілі кліматів існує більш-менш ясно виражена зональність, але ця зональність сильно порушується впливом азональних факторів.

Дотепер була вже запропонована велика кількість класифікацій кліматів. При класифікації типів клімату різні автори виходили з різних критеріїв. Ми обмежимося стислим викладом декількох класифікацій, що мають найбільше наукове і практичне значення для Земної кулі в цілому.

10.1.2. Класифікація кліматів в.П. Кеппена

Особливо поширена класифікація кліматів Земної кулі, запропонована Володимиром Петровичем Кеппеном (1846-1940 рр.).

В.П. Кеппен виділяє типи клімату за температурним режимом і за ступенем зволоження. Поверхню Земної кулі він поділяє на вісім кліматичних поясів (включаючи дві біля полярних області).

Пояс вологого тропічного клімату, що позначається індексом А і розташовується по обидві сторони від екватора, характеризується відсутністю зими. Середня температура самого холодного місяця в ньому не нижче +18°С, а річна сума опадів не менш 750 мм. У цьому поясі розрізняють два типи клімату:

AF — клімат вологих тропічних лісів з рівномірним зволоженням протягом року;

AW - клімат саван із сухим періодом, що приходиться на зиму даної півкулі.

По обидві сторони від тропічного поясу розташовуються два пояси сухого клімату В, що охоплюють Земну кулю неповними кільцями. У цих поясах опадів мало, а випаровуваність при високих температурах велика. Межі цих поясів визначаються наступними співвідношеннями між середньою річною температурою t і річною кількістю опадів r у сантиметрах: при перевазі зимових опадів r не більше 2t, при перевазі літніх опадів r не більше 2(t+14), при рівномірному зволоженні r не більше 2(t+7). Ці значення r будемо називати межею посушливості.

Сухі клімати поділяють на два типи по річній кількості опадів: на клімати степів BS і клімати пустель BW. Межею між ними є річна кількість опадів r = t+7 при рівномірному зволоженні і r = t+14 при літніх опадах.

За поясами сухого клімату йдуть два пояси з помірно теплим кліматом С без регулярного сніжного покриву. З боку екватора кожний з них обмежений ізотермою +18°С самого холодного місяця, а з боку полюса - ізотермою -3°С самого холодного місяця. Опади в цьому помірно теплому кліматі перевищують межу засушливості. До клімату С належать, наприклад, клімати Західної Європи (крім Скандинавії), Середземномор’я, східного Китаю, південно-східних штатів США.

У групі кліматів С розрізняють три типи клімату: СW - помірно теплий із сухою зимою; СS - помірно теплий із сухим літом (середньоземноморський); СF – помірно теплий з рівномірним зволоженням.

Далі, над материками північної півкулі мається пояс помірно холодного клімату D зі стійким сніжним покривом узимку. Його межею на півдні є ізотерма -3°С самого холодного місяця, а на півночі – ізотерма +10°С самого теплого місяця, що збігається з північною межею поширення лісу. Опадів у цьому кліматі випадає більше межі засушливості. Це клімат лісової зони. У ньому розрізняються два типи:

DW - з сухою зимою (забайкальський тип усередині материка Азії, в області зимового антициклона);

DF - з рівномірним зволоженням, де сильні океанічні впливи.

У південній півкулі цього типу клімату нема, тому що немає скільки-небудь великої площі суші у відповідних широтах.

Нарешті, йдуть дві області полярного клімату Е. Вони обмежені ізотермою +10°С самого теплого місяця. Тут також два типи клімату: клімат тундри ЕТ, майже відсутній на суші в південній півкулі (якщо не рахувати Вогненної Землі, Землі Грейама і деяких субантарктичних островів), але добре виражений на півночі материків північної півкулі і на ряді островів в Арктиці, і клімат постійного морозу ЕF із середньою температурою самого теплого місяця не вище 0°С (Арктичний басейн, майже весь материк Антарктиди).

До того ж типу полярного клімату Кеппен відносить і клімат високогірних районів у середніх і низьких широтах.

Намічені вище 11 типів клімату Кеппен поділяє ще на ряд підтипів по більш конкретним особливостям режиму температури й опадів.

З класифікації Кеппена ясний зв’язок типів клімату з типами ландшафту.

Лев Семенович Берг запропонував тому при класифікації кліматів виходити з розробленої їм класифікації ландшафтно-географічних зон суші. Так як клімат є одним з визначальних компонентів географічного ландшафту, то кліматичні зони, по Бергу, у загальному збігаються з ландшафтно-географічними зонами, хоча є і деякі розбіжності. При цьому границі кліматичних зон виділяються не за числовим значенням метеорологічних елементів, а по найбільш характерних ознаках ландшафту, включаючи і клімат, і обумовлені їм рослинність, ґрунти.

Берг розрізняє 11 типів клімату низин і 6 типів клімату високих плато. Вертикальна кліматична зональність у гірських системах розглядається окремо.

У системі кліматичних типів по класифікації Берга ряд типів збігається з відповідними типами по класифікації Кеппена. Але Берг не виходить із заздалегідь обраних критеріїв, що відносяться до режиму метеорологічних елементів. Тому числові характеристики його кліматичних зон у ряді випадків залишаються невизначеними, тим більше, що деякі з цих зон занадто великі по протязі, і тому елементи клімату коливаються у них у занадто широких межах.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]