7.4.4. Бора

Борою називається поривчастий холодний і рвучкий вітер, що дує з низьких гірських хребтів убік досить теплого моря. Бора віддавна відома в районі Новоросійської бухти на Чорному морі і на Адріатичному узбережжі Югославії, у районі Трієста. До типу бори відноситься і сарма на Байкалі. Достатню подібність з борою по походженню і проявам мають норд у районі Баку, містраль на Середземному узбережжі Франції, нортсер у Мексиканській затоці.

Бора виникає у тих випадках, коли холодний фронт підходить до прибережного хребту з північного сходу. Холодне повітря відразу ж перевалює невисокий хребет. Падаючи вниз по гірському хребту під дією сили ваги, повітря здобуває значну швидкість: у Новоросійську в січні швидкість вітру при борі, в середньому, вище 20 м/сек. Падаючи на поверхню води, цей спадний вітер створює сильне хвилювання. При цьому різко знижується температура повітря, що до початку бори була над теплим морем досить високою. Падаючи вниз, повітря бори адіабатично нагрівається, як і при фені. Але висота хребта невелика, а первісна температура повітря низка в порівнянні з температурою повітря, що раніше розташовувалося над морем. У результаті температура в районі, куди вторгається бора, знижується. У Новоросійську при борі зниження температури досягає 25°С і більш.

Новоросійська бора загасає в морі вже в декількох кілометрах від міста. Однак бора в Адріатиці при деяких синоптичних положеннях охоплює значну частину моря.

За рік у Новоросійську спостерігається в середньому 46 днів з борою, найчастіше з листопада по березень. Продовжується бора 1…3 доби, а іноді й до тижня.

7.5. Служба погоди. Синоптичний аналіз і прогноз погоди

Безупинні зміни в стані погоди, що відбуваються, пов'язані в першу чергу з процесами загальної циркуляції атмосфери. Зміна дня і ночі вносить у погоду досить прості і регулярні зміни у виді добового ходу метеорологічних елементів. Але різкі і нерегулярні зміни, набагато більш характерні для погоди, є результатом зміни повітряних мас, проходження поділяючих їх фронтів, переміщення й еволюції циклонів і антициклонів.

У зв'язку з такою обумовленістю змін погоди, протягом 20-го сторіччя виникла так звана служба погоди. У задачі її входить своєчасна інформація населення, адміністративних і господарських організацій про існуючі умови погоди і їх прогнозування на майбутній час.

Матеріальна база служби погоди складається, по-перше, з мережі метеорологічних станцій, які передають свої одночасні спостереження в центри служби погоди. До 1920-х років майже єдиним засобом зв'язку при цьому служив телеграф. У даний час основне значення для служби погоди має радіозв'язок. За допомогою радіозв'язку удалося поширити дію служби погоди фактично на всю Земну кулю.

У переважній більшості держав світу існують центральні, а у розвинутих країнах також і обласні установи служби погоди, найчастіше їх називають бюро погоди. Невеликі установи такого роду існують також при аеропортах, у морських портах і т.д.

7.5.1. Синоптичні карти

Метеорологічні відомості передаються зі станцій у центри служби погоди зашифрованими за допомогою особливих цифрових кодів. Терміни і діапазони радіопередач погоджені в міжнародному порядку. В установах служби погоди ці відомості наносяться цифрами й умовними знаками на синоптичні карти погоди. Такі карти складаються 4 рази на добу і частіше, за кожен термін спостережень на станціях. В даний час, коли синоптичні карти, на які наносяться дані тисяч станцій, можуть охоплювати всю півкулю і навіть усю Земну кулю і коли, крім приземних карт, складаються також і висотні карти (баричної топографії й ін.), обсяг цієї систематизованої інформації про атмосферні умови дуже великий. З метою економії зусиль і засобів, останнім часом переходять на централізовану систему складання й аналізу синоптичних карт у відповідних центрах, звідкіля карти поширюються з застосуванням сучасних засобів зв’язку в органи служби погоди на місцях. Прийом синоптичних карт по радіо можливий і в повітрі, і на судах у відкритому океані.