- •Хмельницький державний університет метеорологія і кліматологія
- •Хмельницький
- •Передмова
- •Розділ 1. Метеорологія
- •1. Метеорологія й кліматологія як науки. Історія розвитку метеорології
- •1.1. Метеорологія й кліматологія дві неподільні науки
- •1.2. Атмосфера - об'єкт вивчення метеорології
- •1.3. Історія розвитку метеорології
- •1.4. Методи вивчення атмосфери
- •1.5. Метеорологічна служба в Україні
- •2. Будова атмосфери. Склад повітря і його зміна з висотою
- •2.1. Принципи розподілу атмосфери на шари. Будова атмосфери
- •2.2. Склад повітря у земної поверхні і його зміна з висотою
- •2.3. Загальна маса атмосфери
- •3. Радіація в атмосфері
- •3.1. Сонячна радіація
- •3.2. Інтенсивність сонячної радіації, її розподіл по Земній кулі
- •3.3. Поглинання і розсіювання сонячної радіації в атмосфері. Сумарна радіація
- •3.4. Відбита радіація. Альбедо Землі
- •3.5. Випромінювання земної поверхні і атмосфери
- •3.6. Радіаційний баланс земної поверхні
- •3.7. Прилади для вимірювання радіаційного балансу та його складових
- •4. Тепловий режим атмосфери
- •4.1. Причини зміни температури повітря
- •4.2. Тепловий баланс земної поверхні
- •4.3. Стратифікація атмосфери
- •4.4. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту, водойм і повітря у земної поверхні
- •5. Вода в атмосфері
- •5.1. Поняття про процес випаровування вологи і насичення повітря водяною парою
- •5.2. Характеристики вологості повітря
- •5.2.1. Визначення величини вологості повітря
- •5.2.2. Методи вимірювання вологості повітря
- •Гігрометричний метод
- •5.2.3. Прилади для вимірювання вологості повітря
- •5.3. Конденсація водяної пари в атмосфері. Хмари, їх класифікація по будові і формі
- •5.4. Опади. Види опадів
- •6. Баричне поле і вітер
- •6.1. Поняття про баричне поле. Карти баричної топографії
- •6.2. Ізобари. Баричний градієнт
- •6.3. Баричні системи
- •6.4. Вітер, його утворення і рух
- •7. Атмосферна циркуляція та її вплив на утворення погоди
- •7.1. Загальна циркуляція атмосфери. Меридіанні складові загальної циркуляції
- •7.1.1. Загальна циркуляція атмосфери
- •7.1.2. Квазігеострофічність течій загальної циркуляції
- •7.1.3. Зональність у розподілі тиску та вітру
- •7.1.4. Меридіанні складові зональної циркуляції
- •7.1.5. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері й стратосфері
- •7.1.6. Зональний розподіл тиску та вітру у земної поверхні та нижньої тропосфери
- •7.2. Географічний розподіл тиску. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.1. Географічний розподіл тиску. Центри дії атмосфери
- •7.2.1.1. Середня величина тиску для Земної кулі та півкулі
- •7.2.2. Кліматологічні фронти. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.2.1. Переважні напрямки вітру
- •7.2.2.2. Кліматологічні фронти
- •7.2.2.3. Пасати. Погода пасатів
- •7.2.2.4. Мусони
- •7.3. Циклони й антициклони
- •7.3.1. Циклони
- •7.3.2. Антициклони
- •7.4. Місцеві вітри. Бризи, фен, гірсько-долинні вітри
- •7.4.1. Бризи
- •7.4.2. Гірсько-долинні вітри
- •7.4.4. Бора
- •7.5. Служба погоди. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •7.5.1. Синоптичні карти
- •7.5.2. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •Розділ 2. Кліматологія
- •8. Кліматоутворення. Мікроклімат
- •8.1. Кліматоутворюючі процеси
- •8.2. Географічні фактори клімату
- •8.3. Висотна кліматична зональність
- •8.4. Мікроклімат і методи його дослідження
- •8.4.1. Методи дослідження мікроклімату
- •9. Клімат і біосфера
- •9.1. Головні фактори клімату
- •9.1.1. Промениста енергія
- •9.1.2. Температура
- •9.1.3. Освітлюваність
- •9.1.4. Відносна вологість і опади
- •9.1.5. Екологічна класифікація кліматів
- •9.2. Поняття про мега-, мезо- і мікроклімат
- •9.2.1. Мезоклімат гірських ландшафтів
- •9.2.2. Поняття про мікроклімат лісу
- •9.2.3. Мікроклімат ґрунту
- •9.2.4. Мікроклімат великого міста
- •10. Класифікація кліматів. Клімати Землі. Зміна клімату
- •10.1.Класифікація кліматів в.П. Кеппена, б.П. Алісова
- •10.1.1. Класифікація кліматів
- •10.1.2. Класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •10.1.3. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •10.2. Клімат України
- •10.3. Зміна клімату в геологічному минулому
- •10.4. Сучасне потепління клімату
- •10.5. Причини сучасних коливань клімату
- •11. Взаємодія клімату і рослинності
- •11.2. Світло як екологічний фактор
- •11.3. Температура як екологічний фактор
- •11.4. Повітря як екологічний фактор
- •Розділ 3. Практична частина
- •12. Обладнання метеостанцій і постів
- •12.1. Метеорологічний майданчик
- •1 Флюгер з легкою дошкою; 2 – флюгер з важкою дошкою; 3- ожеледний станок;
- •12.2. Метеорологічний пост
- •12.3. Особливості виміру деяких метеоелементів
- •13. Будова вагового снігоміру. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •13.1. Будова вагового снігоміру
- •13.2. Проведення спостережень. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •Приклади визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •14. Визначення температури повітря по існуючим температурним шкалам
- •15. Виміри температури ґрунту та повітря
- •15.1. Види термометрів
- •15.2. Виміри температури ґрунту
- •15.3. Виміри температури повітря
- •16. Прогноз заморозків за спостереженнями на одному пункті
- •16.1. Загальні положення
- •16.2. Прогноз заморозків за способом Михайлевського
- •16.3. Практичне визначення вірогідності заморозків
- •Рішення
- •17. Виміри атмосферного тиску
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •17.3. Практичне визначення перевищення між точками та тиску
- •18. Визначення напрямку і швидкості вітру. Роза вітрів
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Прилади для виміру напрямку та швидкості вітру
- •18.3. Визначення рози вітрів
- •Стислий словник термінології з метеорології та кліматології
- •Література
7. Атмосферна циркуляція та її вплив на утворення погоди
7.1. Загальна циркуляція атмосфери. Меридіанні складові загальної циркуляції
7.1.1. Загальна циркуляція атмосфери
Загальною циркуляцією атмосфери називають систему великомасштабних повітряних течій над Земною кулею. Від загальної циркуляції атмосфери відрізняють місцеві циркуляції, такі, як бризи на узбережжях морів, гірсько-долинні вітри, льодяникові вітри. Ці місцеві циркуляції часом, у визначених районах, накладаються на течії загальної циркуляції.
Різноманітність проявів загальної циркуляції атмосфери відбувається за рахунок того, що в атмосфері постійно виникають величезні хвилі й вихри, розвиток і переміщення яких відбувається по різному. Це утворення атмосферних обурювань – циклонів та антициклонів, є самою характерною рисою загальної циркуляції атмосфери.
7.1.2. Квазігеострофічність течій загальної циркуляції
Течії загальної циркуляції в більшій частині атмосфери є квазігеострофічними. Це значить, що вони досить наближаються до геострофічного вітру, тобто малокриволінійні, мало піддані тертю і пов'язані з розподілом тиску таким чином, що спрямовані майже по ізобарах. Тільки в шарі тертя течії істотно відрізняються від геострофічного вітру і значно відхиляються від ізобар. Однак, прийнявши відомий з досвіду середній кут відхилення ми й у цьому випадку можемо по полю тиску відновити поле вітру.
Звичайно, суворо геострофічними течії не будуть і над шаром тертя. Як правило, вони і там мають прискорення і спрямовані не суворо по ізобарах, від чого залежать зміни баричного поля. Але у вільній атмосфері відхилення течії загальної циркуляції від геострофічного вітру невеликі чому і можна називати ці течії квазігеострофічними.
Умова квазігеострофічності не виконується також на екваторі і поблизу його, як у земної поверхні, так і у вільній атмосфері. Сила обертання, що відхиляє. Землю тут дорівнює нулю або мізерно мала і не може врівноважувати силу баричного градієнта.
7.1.3. Зональність у розподілі тиску та вітру
Найбільш стійка особливість у розподілі як вітру, так і пов'язаного з ним атмосферного тиску над Земною кулею зональність цього розподілу.
На окремих синоптичних картах вона значною мірою замаскована циклонічною діяльністю і навіть на багаторічних середніх картах трохи замаскована розходженням впливів суші і моря на циклонічну діяльність. Причина цієї зональності зональність у розподілі температури, а також деякі особливості самого механізму загальної циркуляції атмосфери.
Зональність циркуляції проявляється у перевазі меридіональних баричних градієнтів над широтними, а стало бути, і в перевазі широтних складових вітру (східної чи західної) над меридіональними складовими. При цьому складова того чи іншого напрямку (західна чи східна) переважає одночасно або постійно в значній по широті зоні Земної кулі.
Ступінь переваги зональних складових над меридіональними може бути різною. Над тропічними океанами перевага східних складових у переносі повітря в нижній частині тропосфери виражена дуже різко і легко помітна навіть на окремих синоптичних картах, тобто в окремі дні. У загальному меридіональні складові в тропіках принаймні в 10 разів менше зональних. Добре виражена і перевага західних вітрів у помірній зоні південної півкулі. У той же час у багатьох районах помірних широт північної півкулі вітер часто і сильно змінюється по напрямку і перевагу західного переносу можна помітити тільки зі статистичного аналізу матеріалів спостережень. Є, нарешті, і такі райони, наприклад схід Азії, де переважні напрямки вітру в нижній тропосфері ближче до меридіональних, чим до зональних.
