- •Хмельницький державний університет метеорологія і кліматологія
- •Хмельницький
- •Передмова
- •Розділ 1. Метеорологія
- •1. Метеорологія й кліматологія як науки. Історія розвитку метеорології
- •1.1. Метеорологія й кліматологія дві неподільні науки
- •1.2. Атмосфера - об'єкт вивчення метеорології
- •1.3. Історія розвитку метеорології
- •1.4. Методи вивчення атмосфери
- •1.5. Метеорологічна служба в Україні
- •2. Будова атмосфери. Склад повітря і його зміна з висотою
- •2.1. Принципи розподілу атмосфери на шари. Будова атмосфери
- •2.2. Склад повітря у земної поверхні і його зміна з висотою
- •2.3. Загальна маса атмосфери
- •3. Радіація в атмосфері
- •3.1. Сонячна радіація
- •3.2. Інтенсивність сонячної радіації, її розподіл по Земній кулі
- •3.3. Поглинання і розсіювання сонячної радіації в атмосфері. Сумарна радіація
- •3.4. Відбита радіація. Альбедо Землі
- •3.5. Випромінювання земної поверхні і атмосфери
- •3.6. Радіаційний баланс земної поверхні
- •3.7. Прилади для вимірювання радіаційного балансу та його складових
- •4. Тепловий режим атмосфери
- •4.1. Причини зміни температури повітря
- •4.2. Тепловий баланс земної поверхні
- •4.3. Стратифікація атмосфери
- •4.4. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту, водойм і повітря у земної поверхні
- •5. Вода в атмосфері
- •5.1. Поняття про процес випаровування вологи і насичення повітря водяною парою
- •5.2. Характеристики вологості повітря
- •5.2.1. Визначення величини вологості повітря
- •5.2.2. Методи вимірювання вологості повітря
- •Гігрометричний метод
- •5.2.3. Прилади для вимірювання вологості повітря
- •5.3. Конденсація водяної пари в атмосфері. Хмари, їх класифікація по будові і формі
- •5.4. Опади. Види опадів
- •6. Баричне поле і вітер
- •6.1. Поняття про баричне поле. Карти баричної топографії
- •6.2. Ізобари. Баричний градієнт
- •6.3. Баричні системи
- •6.4. Вітер, його утворення і рух
- •7. Атмосферна циркуляція та її вплив на утворення погоди
- •7.1. Загальна циркуляція атмосфери. Меридіанні складові загальної циркуляції
- •7.1.1. Загальна циркуляція атмосфери
- •7.1.2. Квазігеострофічність течій загальної циркуляції
- •7.1.3. Зональність у розподілі тиску та вітру
- •7.1.4. Меридіанні складові зональної циркуляції
- •7.1.5. Зони тиску та вітру у верхній тропосфері й стратосфері
- •7.1.6. Зональний розподіл тиску та вітру у земної поверхні та нижньої тропосфери
- •7.2. Географічний розподіл тиску. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.1. Географічний розподіл тиску. Центри дії атмосфери
- •7.2.1.1. Середня величина тиску для Земної кулі та півкулі
- •7.2.2. Кліматологічні фронти. Пасати. Погода пасатів. Мусони
- •7.2.2.1. Переважні напрямки вітру
- •7.2.2.2. Кліматологічні фронти
- •7.2.2.3. Пасати. Погода пасатів
- •7.2.2.4. Мусони
- •7.3. Циклони й антициклони
- •7.3.1. Циклони
- •7.3.2. Антициклони
- •7.4. Місцеві вітри. Бризи, фен, гірсько-долинні вітри
- •7.4.1. Бризи
- •7.4.2. Гірсько-долинні вітри
- •7.4.4. Бора
- •7.5. Служба погоди. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •7.5.1. Синоптичні карти
- •7.5.2. Синоптичний аналіз і прогноз погоди
- •Розділ 2. Кліматологія
- •8. Кліматоутворення. Мікроклімат
- •8.1. Кліматоутворюючі процеси
- •8.2. Географічні фактори клімату
- •8.3. Висотна кліматична зональність
- •8.4. Мікроклімат і методи його дослідження
- •8.4.1. Методи дослідження мікроклімату
- •9. Клімат і біосфера
- •9.1. Головні фактори клімату
- •9.1.1. Промениста енергія
- •9.1.2. Температура
- •9.1.3. Освітлюваність
- •9.1.4. Відносна вологість і опади
- •9.1.5. Екологічна класифікація кліматів
- •9.2. Поняття про мега-, мезо- і мікроклімат
- •9.2.1. Мезоклімат гірських ландшафтів
- •9.2.2. Поняття про мікроклімат лісу
- •9.2.3. Мікроклімат ґрунту
- •9.2.4. Мікроклімат великого міста
- •10. Класифікація кліматів. Клімати Землі. Зміна клімату
- •10.1.Класифікація кліматів в.П. Кеппена, б.П. Алісова
- •10.1.1. Класифікація кліматів
- •10.1.2. Класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •10.1.3. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •10.2. Клімат України
- •10.3. Зміна клімату в геологічному минулому
- •10.4. Сучасне потепління клімату
- •10.5. Причини сучасних коливань клімату
- •11. Взаємодія клімату і рослинності
- •11.2. Світло як екологічний фактор
- •11.3. Температура як екологічний фактор
- •11.4. Повітря як екологічний фактор
- •Розділ 3. Практична частина
- •12. Обладнання метеостанцій і постів
- •12.1. Метеорологічний майданчик
- •1 Флюгер з легкою дошкою; 2 – флюгер з важкою дошкою; 3- ожеледний станок;
- •12.2. Метеорологічний пост
- •12.3. Особливості виміру деяких метеоелементів
- •13. Будова вагового снігоміру. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •13.1. Будова вагового снігоміру
- •13.2. Проведення спостережень. Визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •Приклади визначення щільності снігу та запасу води в сніговому покрові
- •14. Визначення температури повітря по існуючим температурним шкалам
- •15. Виміри температури ґрунту та повітря
- •15.1. Види термометрів
- •15.2. Виміри температури ґрунту
- •15.3. Виміри температури повітря
- •16. Прогноз заморозків за спостереженнями на одному пункті
- •16.1. Загальні положення
- •16.2. Прогноз заморозків за способом Михайлевського
- •16.3. Практичне визначення вірогідності заморозків
- •Рішення
- •17. Виміри атмосферного тиску
- •17.1. Загальні положення
- •17.2. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •17.3. Практичне визначення перевищення між точками та тиску
- •18. Визначення напрямку і швидкості вітру. Роза вітрів
- •18.1. Загальні положення
- •18.2. Прилади для виміру напрямку та швидкості вітру
- •18.3. Визначення рози вітрів
- •Стислий словник термінології з метеорології та кліматології
- •Література
4.2. Тепловий баланс земної поверхні
3міна температури в нижніх шарах атмосфери, головним чином залежить від зміни температури земної поверхні і повторює її хід.
Земна поверхня (поверхня ґрунту чи води) постійно, різними способами, одержує і втрачає тепло.
По-перше, на земну поверхню надходить сонячна радіація (пряма і розсіяна) і зустрічне випромінювання атмосфери. В той же час земна поверхня сама випромінює радіацію (власне випромінювання).
По-друге, шляхом теплопровідності, земна поверхня одержує тепло від атмосфери і віддає його їй. Таким же шляхом тепло передається від земної поверхні донизу в ґрунт (воду), або надходить до земної поверхні з глибини ґрунту (води).
По-третє земна поверхня отримує тепло при конденсації водяної пари з повітря, і втрачає тепло при випаровуванні з неї води.
В будь-який проміжок часу земна поверхня віддає догори і донизу таку кількість тепла, яку вона отримала. Якби було інакше, не виконувався б закон збереження енергії і треба було б припустити, що на земній поверхні енергія виникає і зникає.
Можливо, що в атмосферу може надійти більше тепла, ніж надійшло зверху. В такому випадку надлишок віддачі тепла повинен компенсуватися надходженням тепла до земної поверхні з глибини ґрунту (води). Таким чином, алгебраїчна сума всіх надходжень і втрат тепла на земній поверхні повинна дорівнювати нулю. Це і виражається рівнянням теплового балансу.
Р
(4.2)
(4.2)
Надходження тепла від повітря, або віддачу його повітрю, шляхом теплопровідності позначимо Р. Такий же обмін з більш глибокими шарами ґрунту і води позначимо А, втрати тепла при випаровуванні і надходження його при конденсації - LЕ, де L - питома теплота випаровування, а Е - маса випаруваної чи сконденсованої води. Тоді рівняння теплового балансу земної поверхні буде мати вигляд:
(4.3)
(4.3)
Смисл рівняння в тому, що радіаційний баланс на земній поверхні урівноважується нерадіаційною передачею тепла. Це рівняння дійсне для будь-якого проміжку часу і багаторічного періоду.
З того, що тепловий баланс дорівнює нулю, не значить, що температура поверхні не змінюється. В певні фази, коли передача тепла спрямована донизу, тепло йде вглиб і накопичується в самому верхньому тонкому шарі ґрунту, так званому діяльному шарі. Температура цього шару, а відповідно і земної поверхні збільшується. При передачі тепла через земну поверхню в атмосферу, тепло в першу чергу витрачається із діяльного шару, внаслідок чого температура поверхні зменшується. Від доби до доби і від року до року, середня температура земної поверхні коливається мало. Це означає, що за добу в глибину ґрунту надходить вдень стільки тепла, скільки витрачається вночі. Але за літню добу тепла вниз надходить трохи більше ніж приходить знизу. Тому верхні шари ґрунту нагріваються. Взимку відбувається зворотній процес. Ці сезоні зміни надходження і втрат тепла в ґрунті і воді за рік майже урівноважуються, і середня річна температура земної поверхні і діяльного шару мало змінюється від року до року.
