МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ
УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКЕ МУЗИЧНЕ УЧИЛИЩЕ ІМЕНІ
Л. М. РЕВУЦЬКОГО
Студентський проект
’’Прислівник’’
Виконав: студент ІІ курсу
духового відділу
Снадний В.В.
Перевірив: Купрієнко О.П
Чернігів 2015
Студентський проект
1.Прислівник
2.Керівник Купрієнко Ольга Петрівна
3.Навчальний предмет – Українська мова
4.Складав проект студент духового відділу Снадний В.В.
5.Мета:
Дати учням необхідні знання по темі «прислівник» , навчити визна-чати види прислівників з усім їх різномаїттям. Застереження юних дослідників та майбутніх абітурієнтів ВНЗ у вивченні предмету «Українська мова» -- (прислівник). Дослідити природу частини мови
6.Завдання:
Навчити студентів визначати частину, підвищити ерудованість стимулювати в учнях поглиблене вивчення знань, корегувати їх красномовство, ознайомленя з працями відомих вчених.
Досить вагомою частиною проекту взято на меті підготовка до тестів, намагання донести думку про патріотизм, важливість бути грамотними, обізнаними і посправжньому поважати рідну мову.
Робота зі словниками
1.Тлумачний
2.Орфоепічний
3.Орфографічний
4.Етимологічний
5.Фразеологічний
6.Синонімічний
7.Топонімічний
8.Історичний
9.Іншомовнихслв
Актуальність теми. Життя людини протікає в матеріальному світі. Різноманітним і численним предметам, що її оточують, властива передусім просторова протяжність, без якої неможливо уявити жодну матеріальну річ. Просторова протяжність предметів набуває вияву у формі відповідних просторових координат трьох вимірів, які характеризують положення кожного окремого предмета в просторі стосовно інших предметів. Тому простір є однією з двох рівнозначних форм існування матерії поряд із часом. Оскільки предмети навколишньої дійсності існують об'єктивно, незалежно від нашої свідомості, то й відношення, які вони передають, мають об'єктивний характер. Такі об'єктивні просторові відношення відбиті у свідомості людей, набувши відповідного мовного оформлення.
Виражальними засобами є повнозначні частини мови, зокрема іменники, дієслова й прислівники. Проте якщо дієслова виражають динамічні процесуальні ознаки, а іменники нині можуть виражати просторові відношення тільки разом із прийменниками, то прислівники найповніше і цілком самостійно передають статичні та динамічні просторові відношення. Одним із засобів мовного відображення простору є прислівники як окремий лексико-граматичний клас адвербіальної системи.
Ніщо так не змалює думку -- як слово, що ефімерну іскру вбиває у папір.
Прислівник Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).
Прислівник (лат. adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання: як? де? звідки? наскільки? якою мірою?
Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: Синіла (де?) навкруги далечінь (Гончар); Дорога все глибше (як?) врізалась в ущелину, зверху (звідки?), зі скель, покапувало. (М. Олійник)
Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: Ось зовсім (наскільки?) близько з води вихопилась гостра скеля. (Я. Баш) Коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою?) старий. (О. Досвітній)
Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (який?) направо, Гвідо вибрав шлях (який?) наліво. (Леся Українка) Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу. (О. Гончар)
На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.
Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).
Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).