7. Педагогічний вплив учителя залежить від уміння зацікавити музикою, обрати доцільну форму спілкування.

Якщо сказане вчителем відповідає учнівському сприйняттю, то це п^ тримує їх інтерес до музики. Учні не просто слухають музику, а намагаютьс почути в ній те, на що націлює їхню увагу вчитель. Без проникнення внутрішній зміст діяльності школяра, мотиви його дій і ставлення до навчалі них завдань учитель працює наосліп. Йому однаковою мірою невідомі н учень, на якого він має впливати, ні результати власних педагогічних впливів Відповідність педагогічних впливів учителя особистісним виявам слухачі! приводить у дію рушійні сили процесу сприймання. ;

Безпосередній педагогічний вплив суперечить природі музичного мис тецтва, тому слід спрямовувати керування музичним сприйманням на опосередковану ПІДГОТОВКУ учнів до самостійного узагальнення своїх вражень Учитель повинен постійно ставити себе на місце учнів, дивитися на себ'

10

ФУ*:ягне

дійсносшроцесу

Якішшй

Або

іми очима, прагнути до духовної близькості з ними, але не нав'язувати І своїх поглядів, вражень, категоричних суджень і оцінок. Важливо вміти зоникати в глибину почуттів і переживань учнів і привчати до цього

тей. Завдання вчителя полягає не в тому, щоб швидше підвести учнів до

ягнення музичного твору, а в тому, щоб переживання художнього зміс-^ стало результатом власних зусиль учня, щоб при цьому не затінювалися \асні думки учнів про музику і ті особисті враження, які вона викликала, ирівнюючи відмінності у сприйманні одного і того ж твору різними учня-и, підводячи їх до правильного уявлення про твір, слід прагнути до збере-Іення індивідуальної своєрідності сприймання.

8. Сприятливий і доброзичливий психологічний клімат у класі поглиблює колективне сприймання і виконання музики. Учителі, які не враховують колективного характеру музичної діяльності Іа уроці, допускаються значної помилки: якщо не наповнити реальний колективізм музичної діяльності потрібним змістом, то він наповниться Іовсім іншим змістом, що не матиме ніякого відношення до навчального , Іроцесу. Адже неможливо вичленити на уроці окремо "колективні" або 'індивідуальні" ситуації художньо-педагогічного спілкування. Тут виникає :воєрідна структура міжособистісного спілкування вчителя й учнів, яка дазначається специфікою музичної діяльності. Йдеться саме про колєктив-шй характер сприймання музики на уроці, коли міжособистісне спілку-зання приводить до взаємокоригування емоцій, до їх взаємного посилення > послаблення.

9. Глибина музичного сприймання не залежить безпосередньо від засвоєних знань, певного алгоритму діяльності.

Зокрема, музичне сприймання не завжди поглиблюється зі збільшен-іям обсягу знань. Це спостерігається у випадках невідповідності музики встетичним ідеалам слухача, його потребам та інтересам. І навпаки, при відповідності музичного твору прагненням особистості, вона може глибоко сприйняти зміст музичного твору навіть при мінімальному обсязі знань. Це пояснюється тим, що при сприйманні музики слухач не обмежується засвоєнням художньо-образного змісту твору, а залучає до процесу сприймання весь свій досвід, знання І вміння.

Навчати — значить передавати Індивіду соціально-історичний досвід, вироблений у процесі соціальної практики, знання, уміння, види і способи Діяльності. Метою цієї діяльності с планомірний і цілеспрямований психічний розвиток індивіда. Однак навчати музиці — не стільки передавати знання і вміння, скільки виховувати, формувати особистість учня, його ставлення до світу, розвивати художні смаки.

Навчання художній діяльності, якою є музичне сприймання, має свою специфіку. Насамперед, музичне сприймання не може бути прямим наслідком • засвоєння певної суми знань, якогось алгоритму діяльності. Не ЛІ°жна нав'язати учневі конкретний образ, не порушивши законів худож-

11

нього сприймання. Учитель знає зміст твору, може передбачити його вплц але він не може знати, який саме суб'єктивний образ виникне в учщ О.А.Мелик-Пашаєв у цьому зв'язку писав, що вкласти в учня особлив ставлення до життя так само неможливо, як неможливо відчувати "за нь< го", (40, с. 89). Це повною мірою стосується й того, що виражено в ньому творі.

У формуванні музичного сприймання слід виходити з того, що не ієну обов'язкових і правильних для всіх істин, їх декларація здебільшого поро джує мимовільн опоз

, здельшого пор

джує мимовільну опозицію до творів, які самі по собі цього не заслутов ють. Тому одним з чинників впливу мистецтва на особистість

____._, . ...А.-і^щІзи па исоон

умов для самостійного відкриття естетичних цінностей адаптації до усталених цінностей.

є створені

а НР тіл^ , а не тіль»

Важливо, щоб учні самі могли встановлювати життєві зв'язки музик щоб вони переживали й усвідомлювали свої враження. Тобто, завдани вчителя у процесі музичного виховання зводяться'не до того, щоб навчат) а щоб створювати умови для вияву учнями своїх творчих здібностей. Н нав'язуючи учням власних вражень і суджень, учитель повинен постій^ підводити їх до осягнення ціннісного ставлення композитора до вираж^

НОГО В МУЗИЧНОМУ тпопі мічі^-пг

І переживання й осмислення музики досвід, тим сильніший її вплив на й.

10. Розвиток музичного сприймання школярів забезпечується їх активним включенням 'до музично-творчої діяльності, яка відповідає поставленій меті. Чим активніша і різнобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики.

Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально-іорчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна діяльність

^^ _____ ^ _ _ _____ - -_, --- ---- ~- -~^-^*~, ч^^ ліл^л^п оуілл\_пи Діл./іОПіНЬ ь

ашрукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх

• ^ - • *

макш 1 переконань. У процес сприймання музики включається досвід без-

юсередніх переживань і роздумів учнів, який формується під впливом му-Іичного мистецтва, а також художній досвід, пов'язаний з виконанням му-іики. Це дає можливість розглядати сприймання як основу засвоєння осо-іистістю втіленого в музиці досвіду естетичних ставлень до дійсності. Вона Ііби "пристосовує" художній зміст до свого духовного світу і водночас внутрішньо перебудовується згідно з логікою розвитку музичних образів. Від-гак індивідуальність музичного сприймання — об'єктивна внутрішня необ-кідність, пов'язана з особистісним смислом. Тому забезпечення індивідуаль-

ного в музичному творі змісту.

Деякі вчителі, не маючи достатніх знань про специфіку художньої ----------------..........' —-—,„ ^0„

пізнання І його особливий зміст, досить часто процес художнього гГ ЮСП музичного сприймання є умовою його формування і розвитку, ня підмінюють чисто логічним пізнанням. Наприклад аналізуючи апію ЗЩШ ДІТЄЙ завжди пРиваблює самостійна творча діяльність, активне спілку-Ігоря з опери "Князь Ігор" О.Бородіна, учитель а'за ним і учні НРЛ ИННЯ 3 МУЗИКОЮ' Чя Діяльність на уроці організовується через постановку затримуються на аналізі переживань героя, їх вираженні в МУЗИ,ті ї™ !апитань ' завДань, які мають зосередити увагу на музиці, упорядкувати увага звертається на міркування, віддалені від художнього обоазу ,™Г ;постеРеження за нею- Система запитань і завдань має реалізовуватися в ма, про конкретні факти життя Ігоря, державний устрій Русі тошо О УаЛ°31 ' спонУкати А° тв°РЧого "різночитання" музичного змісту. Завдан-ливі художні знання підмінюються історичними, житейськими Учні ви ! М ВЧИТеля ~ не посилювати увагу на деталях, а спрямовувати дітей до їх дять за межі художньої діяльності. ' інугрішнього світу, почуттів і вражень, породжених музикою.

У даному випадку виникла суперечність між поставленою ціллю тт Ш розвиток музичного сприймання благотворно діють два чинники — знання художньої суті арії і способом її реалізації 3 одного боку глибин )агатство мУзичних вражень і їх повторність. Однак не завжди повторні сприймання арії визначається історичним і художнім контекстом то :приимання ТворУ «ЯУТЬ А° збагачення вражень. Так само як збільшення магає озброєння слухачів знаннями про твір і епоху яка в ньому вілбит ™ТОМО1 ваги Р°зм°в про музику на уроці не завжди сприяє зростанню ^ другого боку, вона залежить від безпосереднього емоційного воажрн І ЇУАОЖНЬШ освіченості учнів, формуванню у них естетичного ставлення до проникнення в музичну образність твору. Учитель віддав пеоевагу «Ги МуЗИКИ' Звідси випливає така закономірність: якщо музична діяльність ор-ням про Історичні прдії, які лягли в основу опери і цим позбавив учн^ Гатзусться без Урахування вікових особливостей учнів, не вміщує нових змоги художнього пізнання переживань головного героя Дана СУПРПРЧ Ц'Кавих Зав9™ь, не пов'язана з подоланням художньо-пізнавальних трудність може бути розв'язана лише узгодженням поставлених цілей і Г Н°ЩІВ' Ш° В°На "Є заи-ікавлює У4"1*' знижує інтерес до музики. вдань Із методикою слухання музики в класі. 11- Д°Чільне керування процесом музичного сприймання можливе

Зокрема, слід більше покладатися на саму музику не дублювати її ™ ЛИШЄ В єдності педагогічне спрямованого спілкування з дітьми і худож-

деталь словами кп^^^------------- " *у люисіш кож-| ньо-осмисленого й емоційно-насиченого спілкування з музикою.

Суть керування музичним сприйманням полягає у доцільному впливі на

Тт о л*л^^Т^ч----—.,,:____:-.- _-_____ --. - ...

Зі сказаного випливає ще одна закономірність: чим глибший створений музичним мистецтвом, ефект власних пошуків істини, набутий у резуль-

12

УЧНІВ

з метою організації й координації їхньої діяльності, спрямованої на осягнення змісту музичного твору. Педагогічному керуванню протипоказане будь-яке втручання, яке порушує інтимність спілкування з мистецтвом, йому властиве стимулювання І вдосконалення форм його свідомого перебі-

13

гу. Керування музичним сприйманням має ймовірнісний характер, виз: чений тим, що значна частина причин і чинників, які впливають на прої сприймання, не підлягають ефективному контролю або просто залишаю1 ся невідомими. Учитель музики повинен не тільки знати методи керуван: але й володіти педагогікою як мистецтвом, бути артистом, який "заража дітей своєю любов'ю до музики, наповнює їх естетичною радістю, впливі на них передусім власним виконанням музики, У навчальному процесі ві повинне сприяти найкращому застосуванню учнями своїх творчих сил.

Спілкування вчителя й учнів на уроці музики має характеризуватися! рівноправністю в судженнях і оцінці музики, підвищеною увагою вчите^ до реакцій учнів на музику, відтінків їх переживань, взаємодією різни поглядів, позицій, експресій, щирою зацікавленістю вчителя в успіхах уі нів, активізацією особистісних виявів у процесі сприймання й осмисленії музичного твору.

Спілкування з творами мистецтва не може зводитися лише до худо ніх завдань. "Естетичне задоволення від сприймання твору мистецтва мо> розглядати як радість, пробуджену безкорисним спілкуванням з художі ком як з близькою, любимою людиною, розумним і душевним другом", підкреслював філософ М.С.Каган (23, с.294). Висновок про "самоцільніс спілкування з мистецтвом як "предметом" естетичного задоволення зас рігає від вузькодидактичного підходу до сприймання музики. ;

Музика має освітлювати все, що робиться на уроці — зміст і логікі

НЯТТЯ. МРТПЛМ ПІ-ІГЗТГІ^-."".'-------------

заняття, методи організації музичної ліяльн ' ' лопк| У мУзичн°му вихованні неприйнятний жорсткий нормативний підхід

теля й учнів. Музика і діти — ось що маг хаРактер спілкування вчи&о оцінки результатів діяльності учнів. Тут потрібні зовсім інші критерії,

чість учителя. При НЬОМУ VЧРН^, гт™™,, спрямовувати педагогічну творіїасамперед, слід враховувати, що контроль за музичною діяльністю тісно

. . . - _— ~-,^ ^ч^ спрямовувати педагогічну тв

чість учителя. При цьому учень повинен цікавити вчителя передусім не я суб'єкт музичної діяльності, а як особистість, з її інтересами і запитами

Відтак V ІІентпІ тпт, „,...'------------'•

Відтак у

уваги вчителя має бути не>

"