О. Я. Ростовський

МЕТОДИКА

ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

НАВ ЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти України (Лист №1/11-454 від 18.02.99)

ТЕРНОПІЛЬ

НАВЧАЛЬНА КНИГА - БОГДАН 2001

О. Я. Ростовський

МЕТОДИКА

ВИКЛАДАННЯ МУЗИКИ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

НАВ ЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти України (Лист №1/11-454 від 18 02 99)

ТЕРНОПІЛЬ

НАВЧАЛЬНА КНИГА - БОГДАН 2001

ЄБК

74.266.7 Р74

Головний редактор Будаий Б.Є.

Р 74 РОСТОВСЬКИЙ О.Я. Методика викладання музики в основній школі: Навч метод, посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 272

15ВН 966-7520-26-9

У посібнику розкрито закономірності та принципи музичного навчання І виховання школярів, основи методики музично-освітньої роботи з учнями-підлітками, особливості програм з музики для 5-8 класів; висвітлено принципові підходи до засвоєння музичного матеріалу; подано необхідні вчителю інформаційно-довідкові матеріали.

Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів, учителів музики шкіл різного типу.

ББК 74.266.7

І5ВН 966-7520-26-9

© Ростовський О.Я., 2000

© "Навчальна книга — Богдан", 2001

ПЕРЕДМОВА

формування музичноі культури школярів с головним завданням сучасної музичної педагогіки. Учитель має розвинути чутливість і потяг дітей до музики, ввести їх у світ добра й краси, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань, навчити захоплюватися неповторністю музичних творів — чи буде це соната Моцарта, чи ноктюрн Шопена, чи народна пісня.

Великого значення у цьому процесі набуває вміла й цілеспрямована музично-освітня робота вчителя, який має орієнтувати учнів на осмислення інтонаційно-пластичних витоків музики, самостійну інтерпретацію художнього світу твору: шлях, що стимулює творчість, фантазію і пошук — один із найефективніших: він учить дітей мислити, пізнавати природу Іузики, гї виразну силу і взаємозв'язок з навколишнім, життям.

Слід прагнути до єдності музики як способу пізнання світу і музики як предмета пізнання. Якщо така єдність відсутня, то музика стає дисципліною, що вивчається так само, як хшг'я, математика, географія тощо.

Музика має сприйматися як живе й захоплююче мистецтво, тому таким же живим і захоплюючим має бути навчання. Якщо вчитель приходить на урок з бажанням разом з учнями відчути радість спілкування з музикою, то цим він налаштовує на такий лад і дітей. Важливо, щоб спілкування з музикою викликало особистісне ставлення, власне переживання школяра.

Ефективність музичного навчання і виховання значною мірою залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічного таланту і майстерності, багатства інтелекту і душевної чуйності, громадянської позиції.

У чому вбачає вчитель своє призначення? У тому, щоб бути посередником між музикою і дітьми? Але чи відчуває він ту міру відповідальності, яка покладається на нього? Чи володгє сам достатньою музичною культурою, щоб бути провідником у безмежному дивовижному світі музики? Чи не станеться так, що через нього до учнів доходитиме лише якийсь сурогат культури? Хіба немає вини вчителя в тому, що немало учнів, провчившись у школі, так і не пізнали радості повноцінного спілкування з музикою, не переконалися в її неперехідній цінності для людини?

Роздуми над цими запитаннями наповнюють новим значенням поняття «методика викладання». Адже не настільки головне те, про що розповідає вчитель, що виконує учням, а наскільки майстерно він це робить. Бо якщо викладання музики невміле, то наслідки будуть тим невтішніші, чим більше видатних творів світової музичноі класики буде у шкільних програмах. Адже у цьому випадку учні можуть назавжди викреслити ці твори разом з їх авторами із сфери своїх художніх інтересів.

• розловіспАповано

узичнкприймати

зотіний ' внутріифами

Доцільнішою є позиція, коли вчитель не тільки спонукає до музичної діяльності, а разом з учнями прагне осягнути художній світ музики. Прі цьому на перше місце стає не здатність учителя захоплююче розповісти про твір (що само по собі дуже важливо!), а вміння організувати діяльність учнів протягом усього уроку і в найрізноманітніших створити атмосферу напруженої, але радісної праці. Йдеться не про зовнішню активність, діалог типу "запитання — відповідь", а про ню творчу діяльність свідомості, яка проявляється в оцінних судженнях з приводу музики, що сприймається, в інтерпретації виконання. Всі підлітки мають відчути радість творчості, бо з нею безпосередньо пов'язанні емоційне реагування на музику.

Метою цього посібника є науково-методичний аналіз зазначених інших проблем музичної'освіти учнів, практична допомога вчителям у підготовці й проведенні уроків музики у 5-8-х класах за програмами, складеними на основі концепції музичного виховання школярів, що базується на українській національній культурі та педагогічних ідеях Д.Кабалевського (Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноосвітніх шкіл Музика: 5-8 класи. — К.: Перун, 1996).

Дані програми відкривають учителеві широкі можливості для самоствердження, реалізації творчих можливостей як музиканта і педагога, дають змогу реально впливати на формування духовного світу учнів.

Музичне навчання за цими програмами немислиме без зв'язку із часом навколишнім світом, у якому живуть школярі й розвивається музичне мистецтво. Слід постійно враховувати процеси і явища сучасного мистецького життя, яке цікавить підлітків. Вдумливий педагог завжди знайде потрібний зв'язок навчального матеріалу з музичним дозвіллям учнів. Якщ ж музично-освітня робота не буде виходити за межі класу, то відом учням музика поділятиметься в їх уяві на "навчальну" (і вже тому архаїчну, малоцікаву) і "модну, цікаву", про яку в класі не прийнято говорити, оскільки її не сприймає вчитель.

Учитель має осягнути духовно-творчу спрямованість програм, відчут внутрішню свободу, осмислити свій неповторний досвід. Адже нерідк набуті знання і вміння дають віддачу лише за певних умов, а одним і тил самим способом досягаються протилежні результати. Усе залежить ві того, в якому контексті використовується той чи інший метод.

Застережемо вчителя від формального засвоєння тем навчальних чвер-сй як "ключових знань". У цьому випадку учні можуть навчитися аргумен-судити про лш'р у контексті конкретно? теми, але їх здатність і переживати музику не розвиватиметься. Слід враховувати, о тема чверті — це своєрідний кут зору, під яким усвідомлюється музи-й досвід учнів. Відтак теми чвертей мають поставати перед школя-передусім не на рівні понять, а на рівні музично-слухових уявлень, акопичення яких дозволить усвідомити їхню сутність.

Враховуючи інтерес учителів до наукових досягнень музичної педагогі-и, у посібнику розкрито закономірності та принципи музичного навчання виховання школярів, основи методики музично-освітньої роботи з учня--підлітками.

Подані в програмах короткі поурочні методичні розробки у посібнику Ірозширено, доповнено необхідними вчителеві матеріалами. Особлива увага приділяється висвітленню принципових підходів до засвоєння музично-"о матеріалу, розкриттю важливих творів програм.

Працюючи за цими програмами, вчителі вже накопичили цінний досвід, який має стати надбанням широкого загалу. Його вивчення сприятиме розвитку педагогічної науки й практики, вдосконаленню програм. Тому автор, за допомогою якого вони були складені, зацікавлений у зворотньому зв'язку з учителями. Ваші зауваження й пропозиції, методичні знахідки і роздуми про музичне виховання учнів, ознайомлення з власним досвідом становитимуть велику цінність, оскільки подальше вдосконалення програм і методики навчально-виховної роботи є важливим завданням музичної педагогіки.

Листи на ім'я автора можна надсилати зо адресою: 16602, м.Ніжин, вул. Кропив'янського, 2, педагогічний університет, кафедра музичної педагогіки.

О. Я. Ростовський

• ЗАКОНОМІРНОСТІ ТА ПРИНЦИП МУЗИЧНОГО НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ШКОЛЯР

Пізнання закономірностей музичного навчання І виховання є одним

найважливіших завдань музичної педагогіки Навіть при наявності знаїання музики

ноі кількості науково-методичної літератури все ще мало відомо про глибинні процеси, які відбуваються при сприйманні та виконанні музикі які визначають сутність художньо-педагогічного спілкування вчителя учнів на уроці музики Знання цих закономірностей дає можливість зр| зуміти суть проблем, з якими стикається кожен учитель, відповісти численні запитання, що постають перед ним у практичній діяльності Во; ночас їх незнання робить поверхневою, а відтак малоефективною музиі но-освітню діяльність учителя

Суть закономірності не розкривається безпосередньо, а виявляється шл| хом вивчення зв'язків між явищами І фактами. У цьому плані важливим! питання про те, як розрізнити зв'язки закономірні І випадкові, внутріїши зовнішні, загальні І часткові, постійні І тимчасові, стійкі І нестійкі, суттєві не суттєві, глибинні І поверхові, безпосередні й опосередковані тощо Ві значальним тут є поняття повторення, збереження І стійкості зв'язків

Педагогічні закономірності відображають внутрішній суттєвий зв'язсі явищ навчання І виховання, який зумовлює їх необхідний вияв І розвитої

иявляється не в умінні швидко засвоювати "Істини , подані вчителем, а в Набутті особистішого досвіду ставлення до музики на основі діалогічних іпосунків з учителем І музичним твором, завдяки чому він стає здатним Нворювати емоцшно-образну програму як народжену ним форму Існу-

Відтак закономірності музичного навчання І виховання відображають ві; носно стійкі залежності між педагогічними впливами І результатами музі чної діяльності учнів за певних умов, між процесами музичного навчанн І учшня, між окремими компонентами навчального процесу І його завданнями, змістом, методами тощо

Розглянемо закономірності, які лежать в основі музично-освітнього пр<| цесу І визначають його успішність

1. Музика може виконати свою естетичну, пізнавальну і виховну рол]

тільки тоді, коли діти навчаться по-справжньому чути п і роздумуват)

над нею.

Ця закономірність сформульована Д Кабалевським І націлює на ай тивізацію духовного світу учнів, формування музичної культури, осново!) якої є вміння чути музику як змістовне мистецтво, що несе в собі почутті І думки, життєві образи й асоціації Будь-яка форма спілкування з музико* має вчити.дітей сприймати її, розвиваючи вміння вслухатися в роздумувати про неї

З цією закономірністю тісно пов'язана Й Інша виховний вплив музичнщ творів здійснюється за умови естетичного ставлення особистості д\ музики Якщо сприймання неадекватне природі музичного мистецтва, ті можливості музики не реалізуються І не відіграють ніякої ролі в духовна му розвитку особистості

Естетичне ставлення учнів до музики зумовлене створенням творчо1 ситуації на кожному етапі спілкування з твором Естетична свідомість учи.

Щоб адекватно сприйняти музику, учень повинен на основі оволодіння музичною мовою, жанрово-стилістичними уявленнями системою худрж-Іх цінностей та за допомогою власного музичного мислення зрозуміти вір І виявити в ньому особиспсний смисл Що саме приверне його увагу творі — за\ежить від мінливої системи потреб особистості.

Слід враховувати, що не кожне сприймання І пізнання музичного тво-у можна вважати естетичним Наприклад, якщо при розгляді побудови вору на чільне місце виходять окремі структурні елементи, то естетичне ісприймання руйнується У цьому випадку твір стає об'єктом наукового аналізу, але не художнього сприймання Не здійснюється процес естетичного сприймання, або здійснюється у викривленому вигляді тоді, коли слухач художньо та естетично неосвічений І тому не володіє достатньо розвинутою здатністю до естетичного сприймання Відсутність чітких принципів використання мистецтва у навчанні, виділення дидактикою лише пізнавальної функції музичного мистецтва породжує явну чи неявну неувагу до специфіки мистецтва

Слід пам'ятати, що мистецтво дійсно виховує лише тоді, коли воно не

оголено-дидактичне, не моралізує, не проповідує, а в живих художніх образах відтворює багаті й несподівані колізії життя І часу Через художній твір людина пізнає не тільки дійсність, а й себе у цій дійсності

Мета художника — не повідомляти якісь Істини, не повчати, а встановлювати з слухачами, глядачами, читачами уявне спілкування І тим самим прилучати їх до своїх цінностей Тим самим мистецтво, зокрема музика, виступає способом цілісного виховання духовного світу особистості, а не лише художнього чи естетичного виховання, як це часто стверджується 2. Змістовність пізнання художнього світу твору залежить від духовного багатства особистості, п художнього досвіду. Під час сприймання музики художній І життєвий досвід слухача "включається" в процес творення суб'єктивного музичного образу Слухач ніби пристосовує" художній зміст до свого духовного світу І водночас внутрішньо перебудовується згідно з логікою розвитку музичних образів (45, с 14) Відтак Індивідуальність музичного сприймання — об'єктивна внутрішня необхідність, пов язана з особистісним смислом Тому забезпечення Індивідуальності музичного сприймання є умовою його формування

Йдеться про те, щоб не лише опиратися на духовні сили особистості та п художній досвід Необхідно далі розвивати їх як Істотні й важливі для кожної людини Включення у процес музичного сприймання духовного потенціалу особистості здійснюється шляхом розвитку п активної музично-естетичної діяльності Організуючим чинником слухацького досвіду

виступають музикознавчі знання Важливо щоб вони

ний твір художньої таїни не формалізували зміст ОЗОавляли музи :оказуютЬ, що на вирішення цих чи Інших часткових завдань, залежно від

Процес осягнення змісту музики здійснюється в склал " едагопчних переконань І орієнтацій вчителів музики насамперед спря-

нішніх орієнтирів І внутрішніх координат заданих ппи системі 3< [Овуються їхні зусилля У цьому, на наш погляд, полягає найбільша вада

мислення, культурно-історичним контекстом жаноов °Ю МУЗИЧН<> шсової практики музичного навчання Звичайно, допитливий І таланови-

рактеристиками творів, естетичними Інтересами І худож^0™™™11 3 ий вчитель' пРаЦЮІ°чи з дітьми Ініціативно І творчо, навіть на основі хача, комунікативною ситуацією тощо На цьому пп Досвідом а астарілих підходів може досягти помітних результатів своєї пращ Але чи

тільки емоційний стан слухача, його прагнення але йТ *? ЮТЬСЯ 'У9е Чей ^^найдоцільнішим І ефективним? Чи стануть при цьому уроки духовний потенціал ЦІ глибинні особливості й лА-впп,™ Ш ПОТреЙ <УЗ"*" уроками формування духовності особистості, чи залишаться лише

бистості стиль музичного сприймання Уів°Рюють властивий осо ООками засвоєння певних видів музичної діяльності!