52 Вступ

У законі України „Про освіту” наголошується, що метою освітнього процесу є всебічний розвиток людини, її талантів, розумових і фізичних здібностей, духовних і естетичних якостей. У зв’язку з цим у процесі становлення підростаючого покоління зростає значення музичного мистецтва, що „найбільше стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, комунікаційності, а також позитивних якостей характеру школяра" [1,с.34].

Саме перед вчителем музики в початкових класах стоїть завдання розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ краси й добра, відкрити в музиці животворне джерело людських почуттів і переживань. Реалізація розвивально-виховного впливу музичного мистецтва пов’язується науковцями, перш за все, із здатністю слухати й чути, емоційно переживати та відкликатися на зміст музичного твору, тобто з музичним сприйманням. “Справжнє, відчуте і продумане сприймання музики - основа всіх форм залучення до музики, тому, що при цьому активізується внутрішній духовний світ учнів, їх почуття і думки. Поза сприймання музика як мистецтво взагалі не існує”, - писав Д.Кабалевський [2, с.28].

Виховання музичного сприймання засобами дитячого музичного фольклору, традиційних календарних та обрядових свят, ігор, розглядається як невід'ємна частина навчально-виховного процесу на уроках музики. Адже музичний фольклор, як першооснова музичної культури, є природним підґрунтям для формування основ багатьох музичних здібностей, включно із вмінням сприймати музику.

Однак, не зважаючи на вагомий теоретичний та практичний внесок вищевказаних досліджень у розв'язанні означеної проблеми, залишаються недостатньо дослідженими методичні засади використання українського музичного фольклору на уроках музики. Потребують подальшого вивчення питання комплексного використання етнічного мистецького фонду як домінанти музичного виховання й навчання дітей на важливому етапі шкільного дитинства. Становить проблему недостатність репертуарних збірок, науково-методичних посібників, у яких було б розкрито значення вітчизняного музичного фольклору в музично-естетичному становленні молодших школярів, здійснено систематизацію і адаптацію до певного дитячого віку його зразків.

Надання музичному сприйманню такої визначальної ролі пояснюється тим, що з цим видом діяльності пов’язані різні форми залучення дитини до музичного мистецтва (слухання, виконавство, творення, вербальне судження), на ньому базується розвиток багатьох музично-естетичних новоутворень школяра (розвиток музичної мотивації та мислення, формування художніх смаків та виконавських умінь, засвоєння музичних знань, накопичення досвіду музично-творчої діяльності тощо) [3]

Проблема сприймання музики дістала широке висвітлення у науковій літературі. Так, психофізіологічні дослідження торкалися проблеми реагування слухачів на музику (М.Блінова, О.Гарбузов, І.Додель, І.Тарханов); психологічні - вивчали музично-перцептивні здібності людини (Л.Бочкарьов, А.Готсдинер, С.Науменко, Г.Тарасов, К.Тарасова, Б.Теплов) та закономірності й механізми сприймання музики (С.Беляєва-Екземплярська, Є.Назайкінський, Ю.Рагс, Е.Сопчек, Б.Яворський, К.Хевнер та ін.); музикознавчі - досліджували взаємозв’язок структури сприймання з побудовою музичного твору (Л.Мазель, В.Медушевський, С.Скребков, Ю.Тюлін, А.Цукерман та ін.), взаємозалежність соціального й особистісного у процесі музичного сприймання (Б.Асаф'єв, О.Костюк, В.Максимов, А.Сохор, О.Фарбштейн); музично-педагогічні - діагностування й формування музичного сприймання, вікові особливості музичного сприймання школярів, процес розвитку музичних здібностей в онтогенезі, методи музично-виховної роботи (О.Апраксіна, Ю.Алієв, В.Бєлобородова, Н.Ветлугіна, H.Гродзенська, О.Єременко, Д.Кабалевський, О.Лобова, В.Остроменський, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, В.Шацька та ін.).

Проте, незважаючи на інтерес науковців до проблеми розвитку музичного сприймання, багато її аспектів ще не знайшли адекватного висвітлення. Особливо це стосується шляхів формування музичного сприймання молодших школярів засобами українського фольклору.

Об'єкт дослідження - процес формування музичного сприймання молодших школярів.

Предмет дослідження - методика формування музичного сприймання молодших школярів за допомогою українського фольклору.

Мета дослідження – теоретично визначити, обґрунтувати та розробити методичні рекомендації формування музичного сприймання молодших школярів за допомогою українського фольклору.

Завдання дослідження:

• на основі аналізу наукових першоджерел конкретизувати сутність, зміст та специфічні особливості поняття “музичного сприймання”;

• окреслити вікові характеристики молодших школярів та специфіку їх музичного сприймання;

• визначити особливості слухання музики, як важливої складової у процесі розвитку музичного сприймання на уроках музичного мистецтва;

• на основі аналізу праць з мистецтвознавства та педагогіки з’ясувати значимість фольклору в навчально – виховному процесі молодших школярів, його роль у вихованні навичок сприймання музики в школярів;

• розробити методичні рекомендації формування музичного сприймання молодших школярів за допомогою українського фольклору.

Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань застосовано методи дослідження, а саме: теоретичний - аналіз праць з філософії, психології, мистецтвознавства, педагогіки з метою визначення стану розробленості проблеми, що досліджується; порівняння, синтез, узагальнення й систематизація; емпіричний – педагогічне спостереження та аналіз уроків з музичного мистецтва в загальноосвітній школі.

Апробація дослідження здійснювалась в процесі навчальної діяльності на базі Наркевицької ЗОШ І-ІІІ ст. Волочиського району Хмельницької області.

Структура та обсяг курсового дослідження. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури. Обсяг курсової роботи складає 52 сторінок, з них основного тексту - 46 сторінок. У списку використаних джерел 43 найменування.