3.Висушувати покриття можна такими способами: конвекційним, терморадіаційним, фотохімічним, а також акумулюванням теплоти на поверхні деревини.

При конвекційному способі висушування на поверхні покриття створюється плівка, яка гальмує вихід пари з нижньої частини. З прискоренням процесу висушування в покритті утворюються бульбашки пари розчинника. Тому ведуть ступеневий метод сушіння, тобто температура в першій зоні камери має бути 20°-25°С, у другій - 25°-30°С, у третій -30°-40°С, а в четвертій 25"С. Поліефірні лаки гарячого тверднення висушують при температурі 60-80°С упродовж 2,5-3 годин, а лаки холодного тверднення — при температурі 20"-25°С упродовж 15-20 годин. Сушарки для лакових покриттів - це металеві камери, всередині яких розміщені калорифери і є штучна циркуляція повітря. Вироби переміщуються за допомогою конвеєрів.

Терморадіаційний спосіб висушування полягає в опроміненні опоряджувальної поверхні інфрачервоним промінням, що проникає крізь лаковий шар в деревину і нагріває плівку знизу, тому покриття стає гладеньким без бульбашок.

Фотохімічний спосіб висушування полягає в тому, що поліефірні покриття тверднуть внаслідок полімеризації під дією ультрафіолетових променів.

Висушування акумулюванням теплоти на поверхні деревини полягає в нагріванні опоряджувальної поверхні перед нанесенням на неї лакофарбового матеріалу. Тому висихання починається знизу від нагрітої поверхні, що значно прискорює його.

Білет 11

1. Складаються з Стержня. Він виготовляється з інструментальної сталі.Рукоятки. Їх виготовляють з деревини твердих порід (клен, бук, граб, береза)… Стамеска Застосовується для довбання гнізд і отворів у тонких деталях і обробки фасонних поверхонь та вирізування невеликих заглиблень. Стамески бувають плоскі й напівкруглі. Напівкруглі стамески заточують як по вигнутій так і по випуклій поверхні. В залежності від призначення стамески гострять під кутом 15-30 градусів.(різання, стругання, довбання) Найчастіше використовують плоскі стамески шириною 6, 10, 20 і 30 мм.

2. Синтетичні клеї виготовляють на основі синтетичних смол. Ці клеї швидко тужавіють,

мають високу тепло-, водо- та грибостійкість. Але вони здебільшого не досить життєздатні (2...4 год.). Тому робочі розчини синтетичних клеїв виготовляють, як

правило, безпосередньо перед використанням. Робочі розчини синтетичних клеїв готують із смоли і затверджувача. Для гарячого

склеювання до розчиненої смоли добавляють затверджувач хлорид амонію (0,2—1,5 %

від маси смоли), а для холодного — 10-процентну щавлеву кислоту (1,5—2,8%) або

40-процентну молочну кислоту (4—6%). Остання застосовується для клею М-60.

Життєздатність синтетичних клеїв невелика (2...3 год) і залежить від температури

клейового розчину.

3.Облагородження – це процес вирівнювання л\ф покриттів і доведення їх до дзеркально-блискучого, або матового стану. Процес облагородження включає три технологічні операції: шліфування, полірування, глянсування.

Білет 12

1.Свердління застосовують для виготовлення круглих (циліндричних) отворів

під вставні круглі шипи (шканти), шурупи, болти тощо. Різальним

інструментом для свердління є свердла різних розмірів і конструкцій.

Кожне свердло складається із стержня, внизу якого є різці, а вгорі

хвостовик, яким кріплять свердло в пристрій. Робоча частина свердла може

мати один або кілька різців, розміщених по гвинтовій лінії або на кінці

свердла.

2. Для того щоб приготувати робочий розчин глютинового клею потрібно помістити плитки клею в посудину з водою на 6-12 годин для розбухання. Після набухання плиткового клею(стружкового і галерти без набухання) його варять при температурі 70-80°С в клеянці, або в котлі з подвійними стінками. Клейкість знижується якщо довго варити клей при температурі вищій за 80°С. Якщо клей піниться, то його потрібно прокип'ятити протягом 5-10 хв і зняти піну.

Розчин придатний до використання, якщо при помішуванні в ньому немає згустків. Під час роботи температура робочого розчину має бути 60-80°С, тому весь посуд повинен мати подвійні стінки, між якими налито гарячу воду, що підтримує відповідну температуру клейового розчину.У разі застигання клейового розчину його знову підігрівають.

3. В процесі сушіння деревини відбуваються такі фізичні явища як: передача тепла матеріалу від агента сушіння, або джерела теплової енергії; це явище носить назву теплообміну; переміщення тепла всередині матеріалу, зване теплопровідністю;випаровування вологи з поверхні матеріалу в навколишнє середовище – вологовіддача; переміщення вологи усередині матеріалу - явище, зване влагопереносом.

Білет 13

1. Склеювання є основним видом з'єднання деталей із деревини внаслідок якого можна виготовити вироби будь-яких розмірів і форм.Нанесений на поверхню деталей клей проникає в міжклітинні та внутрішньоклітинні простори деревини, застигає там, внаслідок чого ніби зшиває склеювані поверхні тонкими ниточками (ворсинками). При цьому між склеюваними поверхнями утворюється шар клею (0,08-0,015 мм.) Основеими видами склеювання є:

-склеювання дощок кромками в щити для збільшення ширини

-облицювання, тобто оклеювання деталей з деревини малоцінних порід тонким шпоном більшцінних порід.

-склеювання брусків, клеєної фанери або шпону в пустотілі щити з різними наповнювачами

-з'єднання деталей у вузли та вироби при складанні їх

-пресування дрібної деревини (стружок, тирси тощо), змішаної з клеєм, у різні деталі й вузли.

2. Висока точність виготовлення деталей забезпечує можливість взаємозаміни всіх деталей партії, тобто з'єднання будь-якої деталі партії з опоряджувальною деталлю без підганяння й підпасування. Ця властивість деталей називається взаємозамінністю, а самі деталі — взаємозамінними. Принцип взаємозамінності діє при наявності відповідних нормативної та матеріальної баз.

3. Імітаційне опорядження способом аерографії застосовують для того щоб відтворити цілком нову текстуру на поверхні деревини, або підсилити її. Для цього способу застосовують спеціальний пістолет - розпилювач - аерограф. Способом аерографії можна відтворювати будь-який рисунок, проте найкращеєімітується рисунок деревини, що має стрічкову текстуру (червоного дерева, горіха, палісандра). Відтворити аерографом складну текстуру майже неможливо. Імітація деревини аерографом може бути непрозорою і напівпрозорою.

Непрозора імітація цілком закриває фоновим грунтом натуральну текстуру деревини, таким самим кольором який має цінна порода деревини. Застосовують емалеві фарби та казеїномасляну темперу.

При напівпрозорому фоном є натуральний колір і текстура імітованої деревини. Текстуру наносять по негрунтованій поверхі. Після висушування аерографічної імітації, на поверхню наносять плівкоутворювальні матеріали.

Білет 14

1. Для склеювання застосовують такі клеї як: глютиновий клей, казеїновий клей, рослинний клей, клей з синтетичних смол

До глютинових клеїв відносяться: міздровий клей, одержуваний з підшкірного шару шкіри тварин (міздрі, сухожиль, хрящів, обрізів дубленої шкіри та інших відходів шкіряних заводів і м'ясокомбінатів); кістяний клей - з кісток тварин, перший сорт кістяного клею відомий як желатин, другий сорт як столярний клей; риб'ячий клей (другий сорт) - з відходів при переробці риби в харчовій промисловості: шкірки, кісток, голів, луски і ін.

Казеїновий клей складається з казеїну (знежиреного сухого сиру) і луги (їдкого натру, гашеного вапна). Випускається у вигляді порошку жовтувато-білого кольору. Для приготування розчину клею порошок поступово всипають у воду, що має температуру 14 - 20 °, постійно перемішуючи її. Відповідність за вагою: порошку 1 частина, води 2 частини. Казеїновий клей перевершує міздровий за водостійкістю, міцності склеювання, простоті приготування і за його малої вимогливості до температурних умов і режиму склеювання.

Рослинних клеїв існує багато. Вони виготовляються з рослинних білків (рицини, крохмалю), з ефірів целюлози та ін Зважаючи невеликий клеїть сили, повільного схоплювання, неводоупорності та інших недоліків ці клеї не знайшли широкого застосування для склеювання деревини. Лише тільки клеї з ефірів целюлози, а саме нітроцелюлозні клеї марок АК-20, АГО, стабілін застосовуються в меблевій промисловості для приклеювання дерматину, сукна, шкіри та інших шпалерних матеріалів до кришок столів, сидінням стільців і т. д. Нітроклей випускаються в рідкому, готовому до вживання вигляді. При загусанні в нітроклей слід додавати розчинник.

Клеї з синтетичних смол в даний час завдяки своїй міцності, водотривкості і стійкості знаходять все більш широке застосування.Карбінольні клей готується з карбінолу і випускається двох видів - рідкий і пастоподібний. Рідкий карбінольні клей з затверджувачем універсальний. Він застосовується для склеювання сталі, алюмінію, чавуну, пластмас, силікатного скла, деревини між собою і в поєднанні з іншими матеріалами. Пастоподібний карбінольні клей {з наповнювачем) вживається для склеювання мармуру, фарфору, пористих матеріалів, для закладення тріщин, отворів і т. д. Для склеювання металів, деревини, порцеляни, скла та ін. в побуті широко вживаються також клеї БФ-2 і БФ-4, основу яких складають спеціальні смоли, а розчинником є спирти. Ці клеї випускаються у продаж розфасованими в алюмінієвих тюбиках.

2.Якість столярної продукції характеризується по таких показниках як: призначення продукції, надійність і довговічність, архітектурно – естетичний вигляд, зручність в експлуатації та гігієнічність.

3.Друкування - це відтворення рисунка текстури на поверхні деревині, паперу, тканини або плівки відбитками безпосередньо з друкальної форми. На поверхні текстурного циліндра (метал або шкіра) фотохімічним способом або гравіруванням. нанесено рисунок текстури цінної породи деревини.

Білет 15

1. Технологічний процес - це частина виробничого процесу, яка пов’язана з перетворенням матеріалу в готову продукцію. Технологічний процес поділяється на стадії, а стадії на операції

Стадія – це комплекс операцій що охоплює відповідний етап технологічного процесу.

Операція – це елементарна частина стадії, яку виконують на певному робочому місці відповідним інструментом, або на відповідному устаткуванні.

2. Кожен виріб складається з таких складальних одиниць як: деталь (клеєна, або суцільна), вузли – мають самостійне конструктивне значення, групи - складаються з простих вузлів окремих деталей, вироби – складаються з деталей вузлів і груп.

3. Забарвлення деревини прозорими барвниками. Забарвлення — це нанесення на поверхню деревини барвників, які не закривають текстури, а навпаки, підсилюють її. Воно може бути поверховим і глибоким, в деталях і на корені. Поверхневе забарвлення найбільш поширене. Розчин відповідного барвника наносять на поверхню деталей тампоном, губкою, але найкраще наносити його пістолетом-розпилювачем (сухе забарвлення). Для забарвлення застосовують анілінові й гумові барвники або їхні суміші, розчинені у м'якій чистій воді, бажано в емальованій або лудженій посудині. Воду пом'якшують невеликою кількістю питної соди або нашатирного спирту і підігрівають до температури 35...40 °С.

Білет 16

1. Режимом склеювання називають сукупність правил, які зумовлюють умови здійснення склеювання. Основними факторами режиму є кількість клею, яку наносять на одиницю площі склеюваних поверхонь, температура приміщення, температура деревини, температура клейового розчину, час видержки до запресовування (відкритої і закритої), тиск, температура при . пресуванні; час видержки у пресі. Залежно від виду клею витрати його можуть бути різними. Встановлено, що доброї якості склеювання можна досягти при витраті клейових розчинів, г/м2: Колагенових (глютинових) 200—350 ,Казеїнових 160—280 , Карбамідних (К-17, МФ, М-60, М-70) 140—200, Фенолоформальдегідних 160—250.

2. При опорядженні деревини плівковими матеріалами, на поверхню наносять захисну, декоративну плівку. Функціями плівки є надання естетичного вигляду виробу, та захист деревини від дій навколишнього середовища.

3. Щоб провести ремонт столярних з'єднаннь застосовують такі матеріали як столярний клей та шпон. В першу чергу потрібно очистити місце з'єднання від клею, нанести на шипи і вушка клей, в разі потреби накласти на шипи вставку зі шпону; затиснути струбцинами на 1,5 - 2 години.

При втраті блиску лакової поверхні: нанести на поверхню розчинник, витримати 30-40 хв. , нанести нітролак, сушити 18 годин, розрівняти рідиною РМЕ.

Втрата блиску нітролакової плівки: спочатку поверхню протерти ганчіркою, змоченою в уайт-спіриті. При кімнатній температурі вазелінове масло перемішати з бензином у співвідношенні 1:1 і нанести пензлем на пошкоджені місця(цю операцію можна зімінити шліфуванням шкуркою малої зернистості). Після 2 годин витримування, поверхню полірують нітропалітурою.

Бульбашки, кратери та про шліфування плівки поліефірних лаків: Спочатку наносять розпилювачем три перехресних шари поліефірного лаку, після висихання (24 год.) поверхню протирають ацетоном і підфарбовують за напрямом поліефірних волокон. Знову наносять три поверхневі шари поліефірного лаку ПЕ-211. Після висихання поверхню шліфують на ШЛПС шкуркою №3-4, після витримування (2-4 год) поверхню шліфують пастою №290 і протирають полірувальною водою.

Білет 17