2.Основи аплікатури

Багатогранність музики вимагає нескінченну кількість пальцевих сполучень. Разом з цим, якщо уважно дослідити різноманітні пассажі, фігурації, то можна виділити ряд типових аплікатурних закономірностей які часто зустрічаються в гаммах та арпеджіо. Якщо баяніст має навички гри гамм та арпеджіо, то йому буде досить легко застосувати надбані навички у творах, але треба зауважити що мати гтові варіанти на всі випадки неможливо.Кожен виконавець повинен знати основи аплікатурних принципів.Перш за все треба керуватися художнью необхідністю та зручністю.

Серед аплікартних прийомів можна виділити такі: підкладування та перекладування пальців, ковзання, підміна, застосування всіх п’яти пальців. Виконання пассажа тільки двома, трьома навіть одним пальцем.

Найкраща аплікатура та, що допомагає виконавцю найкоротшим шляхом виконати його художні наміри: стильові, артикуляційні, темпові та агогічні задачі. Кожен виконавець використовує аплікатуру виходячи з іедивідуальних фізіологічних особливостей. Обов’язково треба враховувати те, що природна сила пальців різна.Тому треба домагатись різної ритмічної та штрихової рівності в атаці будь-яким пальцем.

При грі чотирьох або п’яти пальців підряд треба уважно контролювати стики. При русі вверх перший підкладується під 4,5, а навпаки 4,5, перекладається через 1. Короткі позиції 2,3, 4 пальці швидше запам’ятовуються особливо якщо мотиви повторюються ы складаються з рывних груп нот. Використання позицыйноъ аплыкатури групами по 3,4 пальці дає більшу впевненність і стабільність у грі. Першу ноту кожної нової позиції необхідно підготувати. Тим самим дістати непомітну аплікатуру. У використанні подвійних нот краще уникати 5-2, 3-1.краще 5-1,4-2.У збірках аплікатура розставдена досить гравмотно, але дещо формально.Велике значення має термін виставлення аплікатури. Треба своєчасно передбачати технічні і художні задачф, встановити доцільну аплікатуру котра мала б невиликі зміни.

Індівідуальність аплікатури враховує фізичні можливості кожного виконавця, характер техніки, ступенем розвинутості тих чи інших пальців.Пальцевої чи кистьвої гнучкості.Важливе значення має аплікатура деяких виконавських прийомів:репітиція, підміна пальців на витриманих нотах, трілі, тремоло, форшлаги, глісандо, кластери.

Сучасні інструменти вимагають подолання суттєвої різниці між функціями правої і лівої рук. Коли всі пальці зайняті грою фігурації.Виконавські прийоми ліва рука виконує майже тіж самі, що і права. При всй різноманітності умов одним з керуючих принципів у вирішенні аплікатурних питань завжди повинен бути принцип художньї цілоспрямованності.

Білет№8

1.Методика роботи з учнями над муз.Твором(характеризувати від сумарного програвання до виступу на академ концерті)

1.Ознайомлення з твором.насамперед треба ознайомлення з його художнью ідеєю, змістом.Без уявлення про характер музики усієї п’єси немає сенсу одразу розпочинати роботу над її деталями.Активна форма ознайомлення яка полягає в самостійному прочитуванні нотного тексту, інколи без інструменту, внутрішним слухом.У першому програванні можуть бути спрощення фактури та інші дрібні неточності.При цьому бажано досягнути цілісного сприймання змісту музики, прочитувати по можливості без зупинок.У трохи сповільненому темпі, але не дуже далекому від справжнього, авторського темпу.Це допоже створити правильне уявлення про особливості твору.Активне ознайомлення з малопідготовленими учнями проводиться у класі під контролем викладача. Домашній розбір дається лише ти учням які достатньо володіють навичками самостіної роботи.також по можливоті вивчити загальні відомості про твір.

2.Докладне вичення твору.Буває в умовному відокремлені деталей від цілого, в технічному опрацюванні окремих виконавських прийомів, в аналізі і відборі основних засобів, вираження в тимчасово ізольваній роботі над художнім виконанням окремих фрагментів п’єси, у виконанні різноманітних допоміжних методів вивчення.Важиливим моментом на 2 етапі має бути уважне і сумлінне засвоєння авторського тексту.Творча фантазія виконавця не матиме під собою грунту, якщо не сприратиметься на об’єктивні данні нотного запису.Педагог не повинен миритися з неточностями у відтворенні запису, бо будь яка неточність це спотворення задуму композитора.Оскільки перед учнем постає багато нових завдань над п’єсою треба деякий час працювати по частинам.Найбільше дробляться складні технічні і важкі для запам’ятовування епізоди.треба також пам’ятати що багаторазові невдалі проби дуже шкідливі, бо знижують творчий етап виконавця.

Методи вивчення окремих фраз

А) Гра з поправками, коли помітивши помилку чи неточність зупиняються, щоб виправити її і тільки після цього продовжують виконання.

Б)Гра з невеликими затримками руху в складних мясцях.

В)гра без зупинок із запам’ятовуваннями усіх неточностей, щоб виправити їх рід час наступного програвання.

Г)Варіантне вивчення

Д)Вибір і чергування між собою різних темпів. У яких повторюють окремі уривки.грати у різних темпах.різноманітність форм роботи над уривком повинна виявлятися і в застосуванні різної динаміки.грати різними штрихами.

3. Цілісне оформлення твору.Третій етап роботи коли може дуже впенено виконати весь твір на пам’ять.на цьому етапі підсумовується вся попередня робота і на перше місце висувається творче завдання- вміння виконати п’єсу як оригінальне художнє ціле, де всі деталі підпорядковуються чіткому, виконавському задумові.Важлива робота належитьелементові роботі подумки який допомагає глибше усвідомити зміст твору і в зв’язку з цим власні недоліки.Запам’ятовування міцніє і під час тренування в чергуванні реальної гри та гри подумки.Не рекомендується грати на репетиціє одну й ту саму п’єсу кілька разів.Це створює не вірний стан про готовність учня до виступу, бо при повторенні майже завжди звучить краще.Треба прагнути щоб вже перше виконання було добрим.Робота на третьому етапі має на меті досягнути естрадної готовності викинонання.При остаточному засвоєнні п’єси вже не має думки про технічні труднощі, а під час гри не відчувається втоми або напруження.Всі рухи стаються зручними і керованими.В останні дні перед виступом треба дотримуватися режиму.Фізична бадьорість, свіжість відчуття і психологічна врівноваженність-важливі умови вдалого виступу на концерті.Після виступу педагог повинен проаналізувати досягнення і недоліки гри свого вихованця.Довести до свідомості музиканта ті завдання які поставють перед ним у подальшій роботі над усіма елементами музики які осмислюються в їх єдності і водночас це є роботою над виявленням худ.змісту.