2.Методика складання індивідуальних робочих планів на півріччя з фахового інструмента

На основі навчальної програми складається індивідульний піврічний план або перспективний на рік. Успіх у навчанні в значній мірі залежитьвід індивідульних планів, які викладач складає на кожне півріччя.Якщо вибір учбового матеріалу шлибоко продуманний, індивідуальний план скаладється якісний і виконується вчасно, учбовий процесс завжди йде чітко та організовано. При плануванні слід використовувати наступні розділи:

1.Індивідуальні особливості учня з урахуванням програмних вимог до даного класу, але конкретний вибір п’єс залежить від характеру обдарування та підготовки учня.до плану включаються поза все п’си які закріплюють нові вимоги до учнів на данному етапі розвитку. Крім того план повинен передбачати матеріал для закріплення виконавських навичок, здобутих учнем раніше.

2.послідовність та поступовість росту труднощів.Музично-технічне зростання учня повинно проходити природньо, легко.тому новий матеріал повинен бути дещо складніший попереднього, але доступний для засвоєння.Не можна включати у план п’єси які не відповідають художнім, технічним можливостям учня і його віку.В окремих випадках, як виключення можливе включення у репертуар п’єс з програминаступних або минулих класів.Якщо це доцільно з методичної точки зору.наприклад вивчення технічно-складного твору може стимулювати зацікавленніть учня та підсилити його працездатність.

3.пропорціональність художньї та інструктивно технічної літератури.В індивідуальному плані обов’язково передбачають необхідність розвитку як художні так і технічні сторони виконавства, але головним витоком, формування музиканта завжди є художні музичеі твори тому учбово-технічний матеріал планцється у меньшому розмірі. Підпорядкований підготовці та закріпленню навичок необхідних для роботи над худ.творами.

4.Художню цінність репертуару треба враховувати тому що це суттєво впливає на якість гри.Керувати формування здорового художнього смаку, необхідно за допомогою відбору високохудожніх творі.тому у репертуарі учня повинна бути класика, народна творчість, твори сучасних композиторів.

5.Різноманітність репертуару.репертуар повинен носити різноманітний характер.Особливо важлива пропорція між п’єсами крупної та малої форми, так як обидві мають велике виховне значення.необхідно слідкувати і за правильним співвідношенням між кількісю п’єс повільних і рухових. Рівномірне їх чергування забезпечує володіння звуковою палітрою. Так і технічною грою.

6.Побажання та схильності учня.Зростання виковської майстерності йде швидше якщо у навчанні діє фактор зацікавленності.Тому доцільно давати учню твори котрі йому подобаються і над якими він буде охоче і зацікавленно працювати.безперечно, що при цьому не можна сліпо йти на зустріч учню і задовольнятивсі його побажання, вносити в план треба такі твори вивченнякяих в данний момент методично доцільні і відповідають поставленому перед учнем педагогічному завданню.У плані відоражати назву та авторів усіх п’єс, етюдів, тональності, а також гами та вправи. Все заплановане в межах річної програми вивчається на пам’ять і доводиться до можливого ступеню закінченності. Починаючи з другого класу у плані у плані фіксується літ-ра для розбору, читання з листа, гри в ансамблі. Індивідуальний план складається перед початком кожного півріччя за виключаення 1-го класу для нього план складається дещо пізніше.Індивідульний план обговорюється на засіданні циклової коміссії і затверджується головою.