- •1.Розвиток народних інструментів(баяну, акордеону) з початку 19ст. І до наших днів
- •2.Методика виявлення звуковисотного слуху, музично-ритмічного відчуття, емоційності та пам’яті учня.(3.1)
- •1.Роль дмш у музично-естетичному вихованні підростаючого покоління.
- •2.Методика проведення уроку зі спец.Інструменту з учнями молодших класів.
- •1.Об’єктивне виявлення музичних здібностей учня.
- •1.Інструмент(баян,акордеон) його будова,основний принцип звуковидобування
- •2.Посадка и постановка рук ученика
- •1.Музично-виражальні можливості баяну та акордеону..
- •2.Звуковидобування та штрихи
- •1.Атакувальні штрихи.
- •1.Зміст уроку, складові частини та матеріал уроку
- •2.Зміст та форма навчальної роботи
- •1.Робота над трьома розділами на уроці(інструктивно-технічний матеріал, етюди та п’єми)
- •2.Основи аплікатури
- •1.Методика роботи з учнями над муз.Твором(характеризувати від сумарного програвання до виступу на академ концерті)
- •2.Особливості роботи над вправами та етюдами
- •1.Виховання стійкого ритму і ритмічної свободи у учня дмш при вивченні художнього твору.
- •2.Методика виставлення оцінок учням дмш(критерії оцінок на академ концерті.Іспити,заліки, д/з.)
- •1.Інструктивний матеріал та його призначення
- •2..Методика проведення уроку зі спец. Класу з учнями старших класів.
- •1.Підготовка викладача до уроку
- •2.Гра по слуху та транспонування
- •1.Виховання навичок читання з листа
- •2.Методика складання індивідуальних робочих планів на півріччя з фахового інструмента
2..Методика проведення уроку зі спец. Класу з учнями старших класів.
Робота з учнями старших класів пов’язана з перехідним віком і пов’язана з додатковою увагою при виховній роботі. В цей період сосбливо важливо з розумінням віднестись до духовних потреб учня. Необхідно максимально розвинути його інтерес до мистецтва. У старших класах виявляються учні які мають відповідні здібності до подальшого професіонального навчання.Тобто це майбутні абітурієнти музичних училищ.Робота з ними вимагає особливої уваги. В цей період треба подбати про розширення музичного кругозору, укріпленнб музично-теоретичної бази.Звернути увагу до технічної підготовки. Підвищити вимоги до якості домашньої роботи. У старших классах вивчаються більш складні твори, а це додаткові труднощі і різноманітні задачі які вимагають від учня додаткових зусиль. Виникає необхідність вирішувати цілу низку проблем. Пов’язаних з самими творами та їх виконанням. В цей період план побудови та форми проведення уроку. Це підсумки та постановка нових завдань.Старшокласники поступово придбали досвід самостійної роботи і якщо продовжити класний розбір творів, то це вже буде одною з форм натаскування.Яка виховує пасивність та безвідповідальність учня.
У старших классах розбирають тільки початок п’єси або найскладніші епізоди.Чим розвинутіший учень тим коротші відрізки з якими він знайомиться на уроці.З найбільш розвиненими і здібними дітьми можна обійтись без розбору, а обмежетись усним роз’ясненням особливо коли новий матерііал не складний, а засоби його виконання уже відомі учню. У старших класах можна запропонувати учню розставити аплікатуру,штрихи, дінаміку.У старших класах вживають метод теоретичного аналізу виконавсьвих прийомів,стилю, характеру п’єси.Прицьому мова викладача повинна відповідати розвитку учня.бути не дуже складною і недуже спрощеною.показ на інструменті корисний тоді, коли учень взмозі виконати п’єсу приблизно так як це зробив викладач. Від розвитку учня залежить і рівень художніхвимог до нього. Від початківця викладач вимагає простих елементів художнього використання(штрихи,динаміка).Від старшокласників добиваються більш складних елементів виконання(муз.фраз,кульмінацій, темпів,виконання).Усвідомленний відрізок п’єси повторюють з учнями молодших класів багато разів, а з старшими які вже знають методи домашньої роботи мають досвід.Повторюють 1-2 рази.Метод уроку змінюється в залежності від стадії вивчення музичного твору. Викладач який вторчо підходить до навчального процесу повинен завжди бути готовим у кожен конкретний момент додати досвоєї попередньої методики роботи нові прийоми які б відповідали конкретним особливостяям учня.
Білет№11
1.Підготовка викладача до уроку
Практика показує, що для успішного проведення уроку викладача з фаху постійно треба готуватися. Кожен урок приносить викладачу несподівані учбово-виховні, педагогічні, творчо-естетичні заввдання. В таких випадках викладач частково перебудовує урок, експерементує. Але чим передбачливіше спланований, обдуманий урок, тим легше його перебудувати, тим якісніше він пройде, тим більшу користь принесе як учню, так і викладачу Приблизній план уроку викладач повинен обмірковувати двічі;
1)Після чергового дня занять, проаналізувавши недоліки у своїй роботі, Обдумавши подальшу роботу, шукає творчі завдання.
2) Перед днем занять викладач повинен скласти приблизне коло питань, які він повинен ставити перед собою і учнем:
-про що потрібно поговорити з учнем перед початком уроку( успішність, здоровя),
- чи треба якось змінити характер спілкування з учнем,
-які риси поведінки учня на уроці на сцені ще не зовсім влаштовують викладача,
- чи треба допомогти учню в процесі самопідготовки,
-як розкласти матеріал уроку на художній, технічний, гру на слух,
-що нового слід показати учню, проілюструвати , що він вивчить самостійно.
Нове повинно даватися на кожному уроці, у кожній п!єсі, навіть якщо попередне завдання не виконано. Викладач повинен вміти програти кожен твір, запропонований учню. З увагою слід ставитися до нотного тексту, у якому можуть бути опечатки, що темпи і штрихи відності, що артикуляційні і фразові лігинічим не відрізняються, що аплікатура недосконала.всі ці недоліки викладач повинен передбачити заздалегіть.
Щоб працювати з учнем викладач повинен володіти виконавськими навичками. Якщо викладач взагалі не грає то у роботі з добре розвиненим учнем він не зможе зіграти не лише твір в цілому але й окремі частини.
