Фізіологічне значення мелатоніну:

• бере участь у регуляції пігментного обміну (антагоніст інтермедину);

• пригнічує розвиток статевих функцій у дитячому організмі і вплив гонадотропних гормонів гіпофіза в дорослому.

Діяльність епіфіза залежить від освітлення. Механізм реагування епіфіза на зміни освітленості пов'язаний зі сприйняттям ним подразнень від сітківки ока по симпатичних нервових стовбурах. Це пригнічує секрецію мелатоніну (у темряві його синтез підвищується). Зі збільшенням тривалості світлового дня наростаюче гальмування секреції мелатоніну супроводжується збільшенням виділення гонадотропінів, що зумовлює ріст статевих залоз, утворення в них статевих гормонів і стимулює статеву активність. Висловлюється припущення, що епіфіз бере участь у процесах адаптації організму до нових умов існування в ролі біологічного "годинника".

Доведено, що епіфіз пригнічує утворення гормонів практично в усіх залозах внутрішньої секреції.

Аденогломерулотропін бере участь у стимуляції секреції альдостерону, а отже, і в регуляції водно-електролітного обміну.

7. Ендокринна частина підшлункової залози представлена острівцями Лангерганса, маса яких не перевищує 1—2% . Найбільше острівців Лангерганса знаходиться в хвостовому відділі залози. В острівцях підшлункової залози виділяють три основні типи клітин: альфа, бета і дельта, які розрізняються за характером секреторних гранул і видом продукованих гормонів. Основну масу острівців становлять бета-клітини.

Гормони підшлункової залози:

• інсулін (синтезується в бета-клітинах);

• глюкагон (синтезується в альфа-клітинах);

• соматостатин (синтезується в дельта-клітинах).

Крім того, з екстрактів тканини підшлункової залози виді­лено гормони ваготонін, центропнеїн, бомбезин і ліпокаїн.

Інсулін бере участь у регуляції вуглеводного (під його дією зменшується концентрація глюкози в крові — виникає гіпоглікемія. Це пов'язано з тим, що інсулін підвищує проникність клітинних мембран, сприяє перетворенню глюкози на глікоген у печінці та м'язах, знижує утворення глюкози з амінокислот), білкового (стимулює синтез білка з амінокислот і їхній активний транспорт у клітини), жирового обміну (утворення жирних кислот із продуктів вуглеводного обміну тощо).

Глюкагон — підвищує рівень глюкози в крові (антагоніст інсуліну і синергіст адреналіну).

Ваготонін — підвищує тонус блукаючого нерва, його активність.

Центропнеїн — збуджує дихальний центр, сприяє розслабленню непосмугованих м'язів, окрім того, підвищує здатність гемоглобіну зв'язувати кисень і поліпшує його транспорт.

Ліпокаїн — бере участь у мобілізації жиру з депо.

Бомбезин — стимулює виділення пепсинів шлунком.

Соматостатин — гальмує утворення і виділення глюкагону.

При гіперфункції острівцевого апарату з'являється надмірне потовиділення, тахікардія, сильний голод і збудження. Якщо рівень глюкози продовжує знижуватися, то розвивається гіпоглікемічна кома, яка супроводжується знепритомненням, що може зумовити швидку смерть. Безпосередньою причиною її є недостатнє забезпечення клітин головного мозку глюкозою, яка є джерелом енергії.

При гіпофункції острівцевого апарату розвивається цукровий діабет. Основними проявами цього захворювання є збільшення рівня глюкози в крові (гіперглікемія), поява глюкози в сечі (глюкозурія), збільшення (до 10 л за добу) кількості сечі (поліурія), виникнення спраги і підвищення апетиту.

8. Статеві залози (яєчка в чоловіків і яєчники в жінок) належать до залоз змішаної секреції, тобто зовнішньо-секреторна функція цих залоз полягає в утворенні чоловічих та жіночих статевих клітин (сперматозоїдів та яйцеклітин), а інкреторна проявляється утворенням та виділенням статевих гормонів, які безпосередньо надходять у кров. В інтерстиціальних клітинах яєчок утворюються чоловічі та жіночі статеві гормони, в яєчниках (у зернистому шарі фолікулів, у граафових міхурцях) — утворюються естрогени та андрогени. Окрім того, в жінок у жовтому тілі яєчника утворюється гормон прогестерон, який забезпечує нормальний перебіг вагітності.

В організмі чоловіків і жінок виробляються одні й ті самі гормони, але в різних кількостях. Про це можна судити за дослідженням сечі, з якою вони виділяються з організму. Фізіологічна роль статевих гормонів полягає, насамперед, у забезпеченні здатності виконувати статеві функції. Узагалі гормони потрібні для статевого дозрівання, тобто такого розвитку організму і його статевого апарату, при якому можливий статевий акт та дітонародження. Завдяки цим гормонам здійснюється розвиток вторинних статевих ознак (у чоловіків: поява волосся на обличчі, тілі, зміна тембру голосу, форми тіла, а також психіки та поведінки; у жінок: особливе розташування волосся на тілі, зміна форми таза, розвиток молочних залоз).

Характер впливу гормонів статевих залоз на різні функції організму найвиразніше проявляється у разі видалення статевих залоз, або кастрації. Після кастрації утворення в організмі статевих гормонів не припиняється повністю. У кров та сечу продовжують надходити андрогени та естрогени з кіркової речовини надниркових залоз, однак у значно меншій кількості, ніж за наявності статевих залоз.

Статеві гормони мають також і естрагенітальні ефекти, наприклад, анаболічна дія андрогенів; катаболічна дія прогестерону; вплив на ріст кісток, вплив на функціональний стан центральної нервової системи, вищу нервову діяльність тощо.

7