Зміст дипломної роботи

(Зміст)

Зміст включає номери (арабськими цифрами) і найменування розділів та підрозділів дипломної роботи, а також номери сторінок, з яких починається кожен з них. Такі розділи дипломної роботи як завдання на виконання її, реферат, вступ, висновки та пропозиції виробництву, список літератури і додаток в тексті не нумерують.

Зміст розміщують після титульного аркуша (зразок змісту наведено в додатку).

Рубрикація

Основні розділи випускної роботи поділяють на підрозділи і пункти.

Вони повинні розміщуватися за логічною послідовністю, мати свій номер та назву, яка розкриває їх зміст.

Розділи, підрозділи і пункти нумерують арабськими цифрами. Номер підрозділу складається з номеру розділу і підрозділу, розділених крапкою. Після номеру пункту чи підрозділу також ставиться крапка. Наприклад, «1.2» (другий підрозділ першого розділу), або «3.2.1.» (перший пункт другого підрозділу третього розділу).

Усі сторінки роботи, включаючи графіки, фотографії, таблиці, рисунки, нумерують по порядку від титульної до останньої сторінки без пропусків, повторень, літерних добавок, наприклад: 17а. Першою вважають титульну сторінку, але на ній цифра «1» не ставиться; на наступній сторінці ставиться цифра «2» і т.д.

Порядковий номер сторінки пишуть чи друкують посередині її нижнього поля.

Завдання на виконання дипломної роботи

Завдання виконується на двох сторінках друкарського паперу формату А-4. В завдані вказується: назва університету та факультету; шифр і назва спеціальності; назва кафедри; тема дипломної роботи; номер наказу ректора про затвердження теми і його дата; строк здачі студентом завершеної роботи на кафедру; вихідні дані до роботи; зміст роботи (перелік питань, що розробляються).

Підписують завдання керівник дипломної роботи, консультанти і студент дипломник. Затверджує завдання завідувач відповідної кафедри.

Завдання на виконання дипломної роботи розміщують після змісту.

Зразок заповнення завдання додається.

Реферат

Реферат – це скорочене викладення обсягу та змісту первинного документа, тобто дипломної роботи з основними розробками та висновками.

Реферат складають за такою схемою:

• обсяг первинного документа (кількість сторінок текстового документа та ілюстрації);

• тема, предмет (об’єкт), характер та мета роботи;

• методи проведення роботи; якщо метод новий або розроблений автором, то подають його суть; якщо метод широко відомий – вказують його назву;

• конкретні результати роботи, економічна ефективність виконаної розробки;

• основні теоретичні, експериментальні розрахункові результати, виділяючи розробки впроваджені у виробництво, виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів або інші розробки, які є найважливішими у роботі;

• область використання.

Викладення матеріалу в рефераті повинно бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовано термінологію, уникати незвичних термінів і символів.

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.11088, ГОСТ 7.12-77, або прийняті в міжнародній практиці.

Одиниці вимірювання слід подавати згідно вимог міжнародної системи (додаток).

Дозволяється включати до реферату ілюстрації і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст документа і скоротити його обсяг.

Обсяг реферату дипломної роботи повинен складати одну сторінку рукописного чи машинописного тексту.

Вступ

У вступі обсягом 2 – 3 сторінки друкованого тексту подається:

• актуальність теми та її народногосподарське значення;

• особливості хвороби та її місце серед захворювань заразної і незаразної етіології;

• поширення і економічні збитки;

• ефективність лікувальних і профілактичних заходів;

• роль спеціалістів ветеринарної медицини в розробці ефективних методів боротьби із захворюванням на даний час та перспективу їх впровадження у виробництво;

Подаються мета і завдання роботи:

мета роботи:

• встановити причини виникнення хвороб, особливості їх перебігу, ефективність лікувальних і профілактичних заходів в умовах конкретного господарства.

завдання роботи:

• поглибити теоретичне обґрунтування вивчення даної хвороби;

• набути навичок самостійного проведення загально-профілактичних, діагностичних, лікувальних, оздоровчих та ветеринарно-санітарних заходів з метою їх використання в подальшій роботі;

• використати новітні методи діагностики, терапії та профілактики хвороб з визначенням їх доцільності та економічної ефективності в умовах конкретного господарства;

• поєднати ветеринарно-санітарні заходи з охороною навколишнього середовища, збереженістю природних ресурсів, флори, фауни тощо;

• дослідити можливі шляхи занесення збудника в господарство;

• визначити фагоцитарні, гуморальні і інші фактори захисту внутрішнього середовища макроорганізму.