Приклади зображення кореляційного аналізу

Для отримання статистично значущих висновків здійснено кореляційний аналіз за критерієм Спірмена, у результаті чого було виявлено сильний позитивний кореляційний взаємозв’язок між формуванням цілісного, стабільного образу «Я» у дошкільників та його диференціацією, структурованістю (r=0,83, p≤0,05), помірний позитивний зв’язок – між показниками «Відчуття у хлопчиків емоційного неприйняття у сім’ї, емоційного відкидання, емоційна залежність» та «Емоційна дистанція між усіма членами сім’ї» (r=0,37, p≤0,01), помірний негативний – між показниками «Здатність хлопчиків до тріангуляторних відносин» та «Порушені взаємини, негативні емоції по відношенню до батька» (r=-0,45, p≤0,01) (додаток Д).

Додаток Д

Кореляції проявів особистісної ідентичності за методиками «Три дерева», «Хто я?», «faces-3», «вбд», асв»

** Кореляція значуща на рівні Р<0,01 (2-стор.)

* Кореляція значуща на рівні Р<0,05 (2-стор.)

№	Показники		Коефіцієнт кореляції
	Цілісний, стабільний образ «Я»	Диференційований, багатокомпонентний образ «Я»	0,83**
	Диференційований, багатокомпонентний образ «Я» у хлопчиків	Емоційна близькість	0,35*
	Відчуття у хлопчиків емоційного неприйняття в сім’ї, емоційного відкидання, емоційна залежність	Емоційна дистанція зі всіма членами сім’ї	0,37**
	Здатність хлопчиків до тріангуляторних відносин	Порушені взаємини, негативні емоції по відношенню до батька	-0,45**
	Відчуття у дівчат сприятливих сімейних відносин	Вимогливість батьків	-0,35*

Приклади демонстрації результатів формувального експерименту в експериментальній та контрольній групах, представлені у рисунках

Приклад 1

Як видно з рис. 3.5, значно збільшилася кількість підлітків з реалістичною тактикою цілепокладання – до 44%. Цікаво, що підлітки з гіперлабільною та змішаною тактиками після участі у тренінгу продемонстрували реалістичний патерн постановки власних цілей (після проведення тренінгу кількість підлітків з гіперлабільним патерном становила 12%, зі змішаним – 12%). Отже, можемо зазначити, що протягом тренінгу діти вчилися грамотно ставити цілі та аналізувати певні кроки для їх досягнення. Зокрема систематичне виконання й обговорення вправ «Тиждень переможця», «Коло мого життя» та ін. допомогло підліткам реально оцінити власні успіхи та невдачі, що, зрештою, й зумовило зміну деяких неконструктивних тактик цілепокладання.

Рис. 3.5 Результати впливу психокорекційних заходів на тактику цілепокладання адекватності домагань особистості

Приклад 2

На статистично значущому рівні відбулося зменшення таких показників: актуалізоване в оповіданні батьків про дитину почуття гніву (t=4,50; p≤0,01); умовна любов до дитини (t=2,06 ; p≤0,05); невираження любові до дитини у батьківському наративі (t=3,43; p≤0,05); невираження поваги до дитини у наративі (t=3,89 ; p≤0,01); неповага до дитини (t=2,52; p≤0,05); емоційна дистанція з дитиною (t=3,17 ; p≤0,01) (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Порівняльна характеристика особливостей батьківсько-дитячих взаємин, відображених у батьківських наративах про дитину в експериментальній групі 1 до та після проведення формувального експерименту