Приклади демонстрації результатів дослідження у вигляді рисунків та їх аналіз

Приклад 1

Вслід за О.І.Мотковим вважаємо, що у психологічно здорової людини, незалежно від загального рівня самооцінки, на високому рівні обов’язково повинні бути виражені Моральність, Воля, Самостійність і Гармонійність, а в юнацькому віці ще й Екстраверсія. У нашому ж дослідженні рівень вияву цих та інших факторів представлено наочно на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Рівень самооцінки загальних факторів особистості (за методикою О.І.Моткова)

Фактор моральності знаходиться на високому рівні у 67% опитуваних, волі – у 31%, самостійності – у 38%, гармонійності – у 35%, екстраверсії – у 41% (рис. 2.3). Також видно з рис. 2.3, що у більшості респондентів вищевказані важливі фактори, окрім моральності та екстраверсії, знаходяться переважно на середньому рівні (воля – 32%, самостійність – 37%, гармонійність – 37%).

Приклад 2

Результати дослідження доцільно представити у вигляді гістограми (Рис. 2.2.2.).

Рис. 2.2.2. Розподіл рівнів вияву почуття самотності (за опитувальником С.Г. Корчагіної)

Приклад 3

Отже, аналіз результатів методик М. Куна та Т. Макпартленда «Хто Я?» та Е. Клессманн «Три дерева» дозволив виокремити 4 групи дітей, що відрізняються між собою на статистично достовірному рівні за χ²-критерієм Пірсона (значущість сягає рівнів р ≤ 0,001 та р ≤ 0,01) за ступенем «благополуччя» особистісної ідентичності – від позитивної, стабільної, до несприятливої, нестабільної або викривленої (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Розподіл малюнків, проведених за проективною методикою «Намалюй себе» щодо визначення груп з рівнем розвитку особистісної ідентичності

Відтак, результати статистичного аналізу за χ²-критерієм Пірсона та кореляційного аналізу за коефіцієнтом Спірмана дозволили виокремити прояви особистісної ідентичності у дітей старшого дошкільного віку, що різняться за ознаками: цілісність, стабільність, чіткість, диференціація образу «Я», здатність до тріангуляторних відносин та психологічні особливості зумовленості поєднання зазначених показників у дошкільників механізмами функціонування сімейної системи та якістю батьківського ставлення до дитини.

Приклад 4

Оскільки методика дає змогу виявити бажаний для учасників експерименту тип сім’ї, ми зробили порівняльний аналіз існуючих уявлень членів сім’ї про наявний рівень сімейної згуртованості та сімейної адаптації, уявлень про бажану сім’ю за середніми показниками (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Типи наявної та бажаної сімейної структури за шкалами «Сімейна згуртованість» та «Сімейна адаптація», одержані за результатами опитувальника «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» (FACES-3) Д. Олсона

Як видно з рис. 3.2, серед сімей, які увійшли до вибірки на етапі констатувального етапу експерименту, існує тенденція до зменшення невизначеності сімейних ролей, правил і стандартів взаємодії, тобто тенденція до позитивної динаміки проходження соціальної адаптації. Проте спостерігається тенденція до збільшення заплутаності, незбалансованості у внутрішньосистемній взаємодії, розмитості її внутрішніх та зовнішніх меж, тобто наявна тенденція до підвищеної ригідності у досліджуваних щодо збереження балансу відкритості/закритості зовнішніх та внутрішніх меж сімейної системи, емоційного зв’язку між її членами, прийнятті рішень, розподілу сімейного часу та ін. Ми припускаємо, що динаміка сімейної системи відображає особливості розвитку соціуму: якщо процеси, що відбуваються у суспільстві, не визначаються стабільністю, сталістю, прогнозованістю тощо, сімейні системи як елементи соціальної структури також характеризуватимуться певною розбалансованістю, ригідністю, дифузністю внутрішньосімейних меж.