- •3.Будова бактеріальної клітини.Джутики,капсули,спори,їх функціональне значення.
- •5.Дихання м/о (біологічне окислення). Основні типи біологічного окислення - аеробний та анаеробний. Проміжні типи дихання.
- •6.Ферменти м/о, їх роль в обміні речовин. Класифікація (екзо- та ендоферменти, конститутивні та адаптивні, ферменти агресії). Значення ферментативної активності для ідентифікації м/о.
- •10.Вплив фізичних чинників на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •2.Основні принципи класифікації м/о.Особливості будови бактерій, спірохет, рикетсій, актиноміцет, грибів, вірусів.
- •4.Хімічний склад мікробної клітини .Живлення м/о,його типи.
- •7.Ріст і розмноження м/о. Стадії розмноження бактерій на рідкому поживному середовищі.
- •8.Поширення м/o в природі (грунті, повітрі, воді).
- •9.Нормальна мікрофлора організму людини.
10.Вплив фізичних чинників на життєдіяльність мікроорганізмів.
Найбільший вплив на розвиток мікробів мають температура, висушування, променева енергія, ультразвук, рН, тиск.
1.Температура. при високій температурі мікроби гинуть, при зниженій затримується їх ріст. 3 групи м/о : *Психрофіли - орt.t=10-150, t-мінімум 0-50, t-максимум 25-300C. Знаходяться в морях океанах; * Мезофіли - орt.t=30-370, t-максимум 43-450, t-мінімум 15-200С. Це патогенні м/о; * Термофіли - теплолюбиві. орt.t= 50-600, t-максимум 750, t-мінімум 450. В теплих морях, гарячих джерелах. Мікроби при t=600C гинуть. Деякі спори витримують кип'ятіння 2-6 годин. Висока температура зумовлює денатурацію білка, руйнує структури клітини. Дію високих температур на мікроби покладено в основу стерилізації.
2.Висушування супроводжується зневодненням цитоплазми та денатурацією білків. Під впливом висушування швидко гинуть гонококи, менінгококи, трепонеми, бордетели. Деякі патогенні м/о тривалий час зберігаються у висушеному стані (стафілококи, мікобактерії туберкульозу - 90 діб, коринебактерії дифтерії - 1 тиж і більше, холерні вібріони - 2 доби.). Висушування згубно впливає на м/о, є стійки до висушування: збудники туберкульозу, спори правця, бутулізму. Ліофільне висушування - це висушування під вакуумом з замороженого стану. Використовують для зберігання м/о, для отримання вакцин.
3.Променева енергія. Різні види випромінювання (ультрафіолетове - УФ, рентгенівське, радіоактивне) мають бактерицидну дію. УФ-випромінювання зумовлює утворення перекисних сполук, які руйнують молекули ДНК. Це призводить до загибелі мікробів. Тому його використовують для стерилізації повітря в лікувально-профілактичних закладах, води, харчових продуктів, знезаражування інфікованого матеріалу, виготовлення вакцин.
4. Ультразвук на мікроби діє бактерицидно. Це використовують для знезаражування предметів і стерилізації харчових продуктів, а також при виготовленні вакцин.
5.Високий атмосферний тиск не впливає на м/о.
6.Високий і низький осмотичний тиск призводить до розриву цитоплазматичної мембрани клітини, тому вони швидко гинуть як у гіпотонічному, так і в гіпертонічному розчинах.
2.Основні принципи класифікації м/о.Особливості будови бактерій, спірохет, рикетсій, актиноміцет, грибів, вірусів.
Класифікація за Берджі : Еукаріоти - вищі м/о мають ядро,ядерце.мітохондрії(найпростіші,гриби,водорості крім синьо-зелених);.Прокаріоти - нищі,немають ядра,замість ядра нуклеоїд.(синьо-зелені водорості,ціанобактерії,коки,палички,спірохети,актиноміцети,рикетсії,мікоплазми).Віруси -неклітинні живі організми,які мають тільки одну нуклеїнову кислоту ДНК або РНК,тому вони завжди паразити,викликають хвороби у рослин, у тварин,у людини.(Патогенні віруси,пріони).
Згідно з новим кодексом запроваджено такі класифікаційні категорії: відділ,клас,порядок,родина,рід, вид.Поділяються на грампозитивні і грамнегативні.
Бактерії - одноклітинні, які не мають чітко сформованого ядра та хлорофілу. Розміри бактерій коливаються від 0,2 до 10 мкм.Можуть мати різну форму(коки,палички,звивисті,ниткоподібні,трикутні,зіркоподібні,кільцеподібні та ін.). Круглі (коки) - діаметр 0,5-1 мкм.Паличкоподібні, або циліндричні - 1-10 мкм. Звивисті (холерний вібріон, спірили, спірохети). За розташуванням є : поодиноко(мікрококи), попарно(диплококи), тетракоки (по 4), по 8-16 (саркцини), ланцюжком (стрептококи), у вигляді виноградного грона (стафілококи). Види паличок : бактерії (анаероби,аероби); бацили (аероби) ;клострирдії (анаероби).
Спірохети - це спірально-звивисті рухливі бактерії,розміри 0,1-3мкм ,5-25мкм.Не утв.спор та капсул.Тіло спірохет являє собою спіралеподібний цитоплазматичний циліндр,оточений клітинною стінкою,що склад. переважно з пептиглікогену.Вторинні завитки утв.вигинами всього тіла.Між циліндром і поверхневою мембраною розміщуються ендоджгутики.погано забарвлюються за Грамом.
Рикетсії - за формою та будовою подібні до бактерій.Чутливі до а/б.Дуже дрібні м/о (до 0,3 мкм ).Мають сферичну форму, не розмножуються, рухливі.Розрізняють 2 стадії розвитку : вегетативну і спокою.У вегетативній стадії мають паличкоподібну форму,активно розмножуються, рухливі. У стадії спокою мають сферичну форму, не розмножуються, рухливі.
Актиноміцети - мають розгалужений міцелій, який може розпадатись, утворюючи паличкоподібні форми.Вони населяють грунт,організми. З них отримують а/б.
Гриби -тіло грибів склад. з безбарвних одноклітинних або багатоклітинних ниток або гіф. За формою розрізняють нитчасті та овальні гриби. За способом розмноження є досконалі і недосконалі.Є патогенні і є корисні. Дріжджі синтезують вітаміни групи В, а з плісеней отр.а/б .Гриби спричинюють мікози.Не утв. екзотоксинів.
Віруси - це внутрішньоклітинні паразити, що не мають клітинної будови та систем,які синтезують білок та енергію.Мають власний геном, який склад. з однієї нуклеїнової кислоти.Розміри - від 15 до 400 нм.За будовою віріона розрізняють прості та складні віруси. ПРОСТІ- віріон склад. з нуклеїнової кислоти та білкової оболонки - капсиду.Капсид склад. з капсомерів.Є 2 способи склад. капсомерів: спіральний,кубічний.Є 3 типи ситметрії: спіральний,кубічний,змішаний.СКЛАДНІ - нуклеокапсид укритий оболонкою - суперкапсидом,який утворений модифікованими мембранами клітин хазяїна, у яких білки хазяїна замінені на білки віруси.Мають сферичну форму.
