Заг. 1-10

1.Предмет мікробіології, її розділи. Основні завдання медичної мікробіології.Основні етапи в історії розвитку мікробіології (праці Л.Пастера, Р.Коха, І.Мечникова, П.Ерліха, Д.І.Івановського та ін.).Роль вітчизняних вчених у розвитку мікробілогії.

Мікробіологія - це наука про дуже малі, невидимі неозброєним оком живі істоти, названі мікроорганізмами, або мікробами, їх систематику,морфологію та фізіологію,екологію та взаємовідношення з іншими організмами.Галузі: загальна - вивч.загальні закономірності; сільськогосподарська - м/о грунту,хвороби рослин; технічна - викор.м/о для отримання кислот; харчова - дріжджі,кисломолочні продукти; ветеринарна - м/о, які викликають хвороби у тварин; морська - м/о моря,океану,солоних джерел; медична - вивч. патогенні м/о, методи їх ліквідування,профілактики,діагностики інфекційних хвороб;протозоологія - найпростіші; санітарна - навколишнє середовище і вплив на здоров'я людини. Нові розділи: молекулярна біологія;біотехнологія - щоб отримати різні продукти;генна інженерія - перетворення з одного виду в інший.

Завдання мед.мікробілогії. Мед.мікробіологія вивч. хвороботворні м/о,їх морфологію,фізіологію,екологію,резистентність,антигенну структуру,фактори патогенності,розробляє методи діагностики,профілактики та лікування інфекційних хвороб.Виникли нові проблеми:а)виділено ВІЛ,збудники інших раніше невідомих інфекцій; б)відкрито пріони;в)унаслідок мінливості м/о з'явилися стійкі до лікарських препаратів збудники.Над вирішенням цих проблем працюють мікробіологи всього світу.ВООЗ створила розширену програму профілактики інфекційних хвороб.ЇЇ реалізація дозволить ліквідувати такі хвороби як поліомієліт,краснуха,кір,епідемічний паротит.4 етапи : І - морфологічний(А.Левенгук).Левенгук вдосконали в мікроскоп,перший вчений який проник у світ мікробів.Він розглядав все що потрапляло йому під руку,і всюди були істоти що рухались,мали різну форму.Данило Самойлович намагався виявити збудника чуми в органах померлих від цієї хвороби і створити проти неї вакцину.Лише в 1796р. Е.Дженер створив першу ефективну вакцину(проти натуральної віспи).Запропонував прищепити коров'ячу віспу , щоб не хворіти натуральною.З 1980р. ВООЗ ліквідовано віспу.ІІ - фізіологічний (Луї Пастер, Роберт Кох та ін.).Пастер основоположник наукової м/б.Вивч.хвороби пива,вина, шовковика, процеси бродіння, заснував технічну м/б. Запропонував методи стерилізації та пастеризацію (спосіб обробки знищення м/о. Відкрив вакцини проти сказу,довів що неможливе самозараження мікробами.Роберт Кох - нім.вчений відкрив збудника холери і туберкульозу.Він удосконалив мікробіологічну техніку,застосував методи виділення чистої культури. ІІ - імунологічний (І.І.Мечников, П.Ерліх та ін.).Мечкиков відкрив фагоцетарну теорію імунітету. Пауль Ерліх - гуморальну теорію імунітету. Єрмольєва - в 1942р.відкрила пеніцилін. Перед цим відкрили Флемінг,Ченг. Чумоков і Слободін - вивчали поліомієліт,вдосконалили вакцину проти поліомієліту. Івановський - відкрив віруси(тютюнова мозаїка). Заболотний - вивч. чуму і сифіліс. ІV - молекулярно-генетичний (сучасний).Відкрили плазміди.Було розшифровано молекулярно-генетичну організацію багатьох вірусів,вивчено механізм взаємодії вірусів з клітиною,відкрито пріони,розшифровано структуру антитіл,відбувалось становлення генної інженерії. Роль вітчизняних вчених . М.Ф.Гамалія і І.І.Мечніков у 1886р. відкрили першу в Україні бактеріологічну лабораторію і Пастерівську станцію,де виготовляти вакцину і робили щеплення проти сказу.М.Ф.Гамалія вперше використав хімічні вакцини, розробив методику виготовлення вакцини проти віспи.Вітчизняні вчені зробили неоціненний внесок у розвиток медицини.Вони відкривали бактеріологічні лабораторії й інститути. О.М.Безредка вивч.проблеми імунітету та анафілаксії,запропонував методику введення сироваток з метою профілактики анафілактичного шоку.І.Г.Савченко встановив стрептококову етіологію скарлатини.Вивч. фагоцитоз та проблеми профілактики холери. Д.К.Заболотний - основоположник епідеміології.Його роботи були присвячені боротьбі з чумою,холерою,сифілісом.

3.Будова бактеріальної клітини.Джутики,капсули,спори,їх функціональне значення.

У бактеріальній клітині розрізняють такі основні частини: поверхневі структури,клітинну оболонку та цитоплазму з нуклеотидом.

Поверхневі структури: капсула(макро- і мікро-), джгутики(монотрихи, лофотрихи,амфітрихи, перитрихи) ,мікровійки(фімбрії і F-пілі).Фібрії - це короткі тонкі волоски.Вони є фактором патогенності. За допомогою фімбрій бактерії прикріплюються до чутливих клітин, де потім розмножуються. F - пілі - довгі, тонкі ниткоподібні структури.Вони є апаратом кон'югації у бактерій. Забезпечують контакт між клітиною-донором і клітиною-реципієнтом, і передачу спадкової інформації.

Клітинна оболонка склад.з клітинної стінки і цитоплазматичної мембрани. Клітинна стінка склад. з 2 шарів: внутрішнього(ригідного) та поверхневого(пластичого).У грам⁺ м/о ,більш виражений ригідний шар, утворений пептидогліканом.Пластичний шар майже не виражений. У грам^- м/о виражений пластичний і ригідний шари.Пластичний шар склад. з ліпополісахариду і поверхневої мембрани,а також ліпопротеїдів. Поверхнева мембрана містить білки, які є рецепторами для фагів і коліцитів.Ці білки зумовлюють адгезію мікробів. Клітинна стінка бере участь у поділі клітини,захищає від дії факторів зовнішнього середовища та макрофагів, є фактором патогенності. Цитоплазматична мембрана - між клітинною стінкою та цитоплазматичною є периплазматичний простір.У грам^- м/о він заповнений ферментами. Цитоплазма - складна колоїдна система,яка містить нуклеоїд,плазміди,рибосоми та різні включення. Нуклеоїд - є еквівалентом ядра, але не ядерної мембрани.Нуклеоїд являє собою ДНК,замкнуту в кільце. Плазміди - додаткова кільцева молекула ДНК.Не мають системи синтезу білка та енергії.Плазміди передаються під час кон'югації мікробних клітин та поділу. Рибосоми - на них відбувається синтез білка.Вони склад.з субодиниць і об'єднуються в рибосому. Запасні речовини .До них відносять крохмаль,глікоген,гранульозу. Спора -стійка форма бактерій.Зустічається переважно у паличкоподібних м/о, дуже рідко - у коків і звивистих бактерій.Утв. спори протягом 18 - 20 год. Вони проростають протягом 4 - 5 год.Ніколи не утв.в тканинах людей і тварин.

Джутики - мають не всі м/о.За кількістю та розміщенням джгутики м/о поділяють на групи: монотрихи - один джгутик розміщується на полюсі клітини(холерний вібріон); лофотрихи - пучок джгутиків розміщується на одному кінці(синьогнійна паличка); амфітрихи - пучок джгутиків розміщується на обох кінцях(спірили); перитрихи - джутики розміщуються на всій поверхні клітини ( сальмонели,ешерихії).За допомогою джгутиків м/о рухаються.

Капсули -Розрізняють мікро- та макро- капсулу,або слизовий шар.Мікрокапсула представлена мукополісахаридними фібрилами. Макрокапсула - це стовщений шар, його мають не всі м/о.Капсула не затримує барвників, тому при звабарвлені за Буррі-Гінсом забарвлюється фон препарату та клітина,а сама капсула лишається безбарвною.

Спори - стійка форма бактерій.Зустічається переважно у паличкоподібних м/о, дуже рідко - у коків і звивистих бактерій.Утв. спори протягом 18 - 20 год. Вони проростають протягом 4 - 5 год.Ніколи не утв.в тканинах людей і тварин.

спори стійки до високих температур (спори збудників ботулізму витримують кипятіння протягом 1-6 год)висушування зміни рН.На них діють дезінфекційні розчини.