44. Форми проявлення внутрішньоособистісних конфліктів та способи їх розв'язання.

Внутпрішньоособисгпісні методи полягають в умінні правильно організувати свою власну поведінку і висловлювати свою точку зору, не спричинюючи при цьому психологічної захисної реакції збоку опонента. Для вирішення внутріш-ньоособистісних конфліктів важливо:

1)         встановити факт цього конфлікту;

2)  визначити його тип і причини;

3)  застосувати відповідний спосіб вирішення.

При цьому слід пам'ятати, що часто для вирішення внутрішньоособистісних конфліктів їх носії потребують психологічної, а іноді й психотерапевтичної допомоги. У табл. 6.1 наведено форми проявлення внутрішньоособистісних кон­фліктів, за допомогою яких можна відшукати їх у себе або в інших людей. У табл. 6.2 запропоновано способи розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів.

Таблиця 6.1. Форми проявлення внутрішньоособистісних конфліктів

Форма проявлення	Симптоми
Неврастенія	Роздратованість, пригнічений настрій, знижен­ня працездатності, поганий сон, головний біль
Ейфорія	Показні веселощі, вираження радості неадеква­тно ситуації, "сміх крізь сльози"
Регресія	Примітивні форми поведінки, ухиляння від від­повідальності
Проекція	Приписування негативних якостей іншому, не­обгрунтована критика інших
Номадизм	Постійна зміна місця проживання, роботи, сі­мейного стану
Раціоналізм	Самовиправдання своїх вчинків і дій
Таблиця 6.2. Способи розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів
Компроміс	Зробити вибір на корись якогось варіанту і при­ступити до його реалізації
Ухиляння	Ухиляння від розв'язання проблеми
Переорієнтація	Зміна домагань по відношенню до об'єкта, що спричинює внутрішню проблему
Сублімація	Переведення психічної енергії в інші сфери дія­льності (заняття мистецтвом, спортом, музикою тощо)
Ідеалізація	Відхід від дійсності, віддавання мріям, фантазі­ям
Витіснення	Придушення почуттів, прагнень, бажань
Корекція	Зміна "Я-концепції" в напрямі досягнення адек­ватного уявлення про себе

  Для розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів конфліктологи пропонують використовувати спосіб: "Я-концепція" - передача іншій особі вашого відношення до визначеного предмета без звинувачень і вимог так, щоб опонент змінив своє відношення і не провокував конфлікт. Цей спосіб допомагає людині утримати свою позицію не перетворюючи іншого на свого ворога. "Я-концепція" може бути корисна в будь-якій обстановці, вона особливо ефективна, коли людина сердита, роздратована, незадоволена. Однак використання цього методу потребує застосування визначених навичок і практики. "Я-концепція" побудована так, щоб дозволити висловити особис­тості свою думку про ситуацію, що склалася і свої побажання.

Наприклад, прийшовши вранці на роботу ви виявляєте, що хтось перемістив усе на вашому столі. Ви хочете, щоб це більше не повторювалося, але й псувати відносини із співробітниками небажано. Ви заявляєте: "Коли мої папери пересувають на моєму столі, це мене дратує. Мені хотілося б у майбутньому знаходити все так, як я залишаю перед тим, як піти". Методика "Я-концепція" складається з таких елементів: подія, реакція індивіда, бажаний результат для особистості.

Подія. Ситуація, що склалася з урахуванням даного методу потребує короткого об'єктивного описання без використання суб'єктивних і емоційно забарвлених висловлювань. Наприклад, можна так починати фразу: "Коли на мене кричать...", "Коли на моєму столі розкидають папери...", "Коли мені не кажуть...".

Реакція індивіда. Чітке висловлювання, чому вас дратують саме такі вчинки оточуючих допомагає їм зрозуміти вас і підштовхнути до зміни поведінки.

Бажаний результат для особистості. Коли індивід ви­словлює свої побажання щодо наслідків конфлікту, доцільно запропонувати декілька варіантів рішень, які б задовольняли обидві сторони.