Гендерні стосунки у діловому світі

Сегрегація і конвергенція у діловому світі

Гендерні стосунки в діловому світі так само, як і в дитинстві обумовлені 2 протилежними тенденціями – явною або схованою сегрегацією і конвергенцією. Остання тенденція є результатом серйозних змін у суспільстві, де чоловікам і жінкам доводиться працювати разом. При цьому складаються як ворожі стосунки, конкуренція, так і гармонійні стосунки, націлені на співробітництво.

Три гіпотези про положення жінок у діловому світі:

1. Дж. Маршалл: жінки тут– «істоти з іншої планети», які не вписуються у чисто чоловіче середовище. Подальші дослідження не підтвердили цю гіпотезу: жінки успішно конкурують з чоловіками і навіть витісняють їх з керівних посад. Встановлено, що чоловіки краще працюють на нижчому рівні управління (де потрібні технічні знання і вміння), а жінки – на середньому, де треба вміти лагодити з людьми.

2. Пауелл, Баттерфілд: гіпотеза «скляної стелі». Невидима, але реальна першкода, на яку натикається жінка-лідер, коли прагне досягти успіху. Для чоловіка такої перешкоди не існує. Оскільки вона невидима, з нею важко боротися. Дослідження показали, що цей феномен дійсно існує. Показано, що завдяки цьому принципу більша частина найпрестижніших професій зайнята чоловіками. За висновками західних дослідників, жінки стикаються з явищами дискримінації різного характеру (недооцінка трудового внеску, сексуальне переслідування, менша зарплатня).

3. Г. Штайнс: теорія «зіркової хвороби». Остання – це явище, коли жінки-менеджери схильні вважати ситуацію з жіночим лідерством сприятливою і не допомагають іншим претенденткам. Таке жорстоке ставлення до представниць своєї статі називають «реверсивним гендерним стереотипом»: упередження проти жінок демонструють не чоловіки, а жінки.

Чотири неформальні ролі жінок-токенів:

1. «мати» (від неї чекають підтримки, а не ділової активності);

2. «спокусниця» - сексуальний об’єкт чоловіків з високим посадовим статусом у цій організації, викликаючи невдоволення у чоловіків-колег;

3. «талісман» - мила, але неділова жінка, що приносить удачу;

4. «залізна леді» - нежіноча жорсткість; вони особливо ізольовані від групи.

Жінки застосовують низку захисних стратегій:

1. С. Уолш і К. Кесселл: гендерний менеджмент. Його приклади:

• «зверхфункціонування на роботі»;

• «фемінінний стиль»:застосування специфічно жіночих способів ділових переговорів з чоловіками;

• «робота за сценою»: більш часто виконують роботу, за яку не платять;

• «материнські здібності»: виступають у ролі «матері»;

• застосування «маски»: приховують своє емоційне й особисте життя.

2. стратегія «вражаючого менеджменту» - спосіб вплинути на інших, сформувати у них враження про себе за допомогою слів, дій і поглядів (Ріордан). Один з проявів такого менеджменту – інграціація. Поняття введене Е.Джонсом, а теоретична модель розроблена Р. Лайденом і Т. Мітчелом. Означає здатність людини бути привабливою для інших, досягати їх любові і симпатії. Людину, яка викликає таке ставлення, називають інграціатором, а об’єкт інграціації – мішенню.

Е. Джонс і Т.Пітмен встановили 4 типи інграційних стратегій:

1) самопрезентація (мішень переконують у наявності позитивних якостей у інграціатора:жінка-керівник повідомляє підлеглому, що вона є досвідченим працівником);

2) підсилення інших: похвала і лестощі;

3) подібність думок: погодження з судженнями партнера і демонстрація подібності цінностей;

4) виділення фаворитів.

Все це застосовують і жінки, і чоловіки. Але вважається, що інграціація може допомогти жінкам-лідерам зрівняти свої шанси з чоловіками, зокрема у встановленні хороших стосунків з підлеглими. А роль інграціатора, згідно зі стереотипами, більше підходить жінці.

Отже, гендерні стосунки у діловому світі є складними. Але вони не завжди несприятливі. Працюючи разом, чоловіки і жінки навчаються один у одного. Виникає необхідність у спілкуванні з колегою іншої статі. Це свідчить про наявність тенденції, протилежної сегрегації – конвергенції статей (термін Е. Маккобі). Багато компаній покладають надії на жіночу модель лідерства. Поява великої кількості жінок у діловому світі змінює ставлення до маскулінних цінностей, які переоцінюються.