- •Тези і таблиці з гендерної психології Біологічні механізми статевої диференціації. Морфологічні та фізіологічні відмінності між особами чоловічої і жіночої статі
- •Життєстійкість, аномалії розвитку і захворюваність чоловіків і жінок
- •Гендерна демографія
- •Статеві відмінності у властивостях особистості
- •Статеві особливості мотиваційної сфери
- •Відмінності чоловіків і жінок у прояві вольових якостей
- •Стать та навчально-виховна діяльність
- •Професійна діяльність
- •Адаптація до професії, задоволеність працею та професійна кар’єра чоловіків і жінок
- •Спортивна діяльність чоловіків і жінок
- •Поняття гендерної соціалізації
- •Сім’я як інститут гендерної соціалізації
- •Роль засобів масової інформації
- •Освіта як інститут гендерної соціалізації
- •Групи, компоненти, характеристики, функції і властивості гендерних стереотипів
- •Уявлення про маскулінність і фемінінність
- •Поняття гендерної сегрегації і гендерної конвергенції
- •Гендерні стосунки у діловому світі
- •Жінка і кар’єра. Типи соціальної орієнтації жінок
- •Стилі керівництва
- •Дружні стосунки чоловіків і жінок
- •Ставлення чоловіків і жінок до сексу
- •Вік і мотиви вступу до шлюбу
- •Подружні стосунки
- •Вступ до шлюбу чоловіків і жінок
- •Потреби і цілі, які реалізують чоловіки і жінки у шлюбі. Сумісність і задоволеність шлюбом
Поняття гендерної сегрегації і гендерної конвергенції
Гендерна сегрегація – переважне спілкування з партнерами своєї статі і обмеження контактів з представниками протилежної статі. Спостерігається в дитячих іграх без участі дорослих та у дорослих у дружніх і ділових стосунках (Т. Бендас).
Характерна для:
дитячих дружніх погрупувань;
вільного спілкування дітей між собою (без дорослих, при вільному виборі партнера) в шкільному віці;
ділового світу дорослих в ситуаціях неформального спілкування;
дружби в дорослості;
сексуальних гомогенних зв’язків.
Наслідки сегрегації:
- формування 2 різних субкультур – жіночої і чоловічої;
- конфронтація статей, що виявляється в складних або навіть ворожих стосунках між хлопчиками і дівчатками, чоловіками і жінками.
Гендерна конвергенція – протилежна тенденція. Виявляється у :
дитячих іграх;
зародженні інтересу до протилежної статі, починаючи з молодшого шкільного віку;
формуванні «любовних стосунків» (закоханості) у підлітковому і юнацькому віці;
любовних і сексуальних стосунках в молодості ізрілості;
подружніх стосунках; виконанні батьківських ролей у стосунках «батьки – діти»;
ділових стосунках дорослих.
Наслідки конвергенції – позитивні, гармонійні стосунки між статями.
У різні вікові періоди то одна, то інша тенденція є більш сильною і значущою. Розвиток гендерної психології не дозволяє дати однозначну відповідь на питання про причини цих складних тенденцій.
Деякі наслідки сегрегації позитивні: існування дружби з представниками своєї статі; своєрідність статей на противагу негативній тенденції «унісексу», нівелюванню статевих відмінностей в одязі, манері поведінки, мовленні.
Тому вітчизняні психологи закликають до збереження своєрідності статей та наданню допомоги у взаєморозумінні чоловіків і жінок.
Гендерна сегрегація в дитячих групах
Е. Маккобі відзначає 2 тенденції в дитинстві – гендерної сегрегації (дивергенції) і конвергенції. Вони мають вікову специфіку. Але більш розповсюджене явище – сегрегація. Від року до 2 років обидві тенденції приблизно однакові.
Від 3 до 5 років яскраво виявляється гендерна сегрегація. Цьому сприяють: розповсюдження рольових ігор; розширення кола спілкування; зростання кількості одностатевих по групувань при автономії спілкування від дорослих.
Якщо в попередні періоди діти «грали поруч» і не так важливою була стать того, хто «поруч», то в рольових іграх стать директора, батьків – важливий фактор.
Дорослі ж організують спілкування дітей так, щоб вони взаємодіяли, при цьому сегрегація є схованою чи непомітною. А там, де діти надані самі собі – у вільних іграх – сегрегація виявляється дуже яскраво. Е. Маккобі і К. Жаклін встановили, що у віці 4,5 років співвідношення одностатевих і змішани по групувань становить 3:1, а у віці 6,5 років – 11:1.
Крос-культурні дослідження показали наявність статевої сегрегації в багатьох культурах.
Таблиця 9
Характеристика ігор хлопчиків і дівчаток (за Е. Маккобі, фрагмент)
Ігри хлопчиків |
Ігри дівчаток |
Багато учасників |
2-3 особи |
Частіше –на вулиці |
Частіше – у приміщенні |
Захоплює великий простір |
Невеликий простір |
Переважно рухливі |
Переважно спокійні |
Лідер завойовує своє положення за допомогою фізичної сили |
Лідер завойовує своє положення за допомогою вербальних переговорів |
Часто разом сміються |
Сміються більш рідко |
Частіше виявляють агресію |
Рідше виявляють агресію |
Активно демонструють емоції |
Поводяться переважно тихо і спокійно |
Більш чітка ієрархія домінування-підкорення |
Суперечки щодо домінування-підкорення |
Більша конкурентність |
Менша конкурентність |
Полюбляють героїчні ролі і не люблять сімейні |
Люблять сімейні, шкльні ролі і ролі балерин |
Часто грають наодинці |
Рідко грають наодинці |
Внаслідок статевої сегрегації складаються дві дитячі субкультури, які мають особливості у таких сферах:
1) ігрові стилі,
2) ігрові фантазії і ролі,
3) характер активності та інтереси,
4) мовленнєві паттерни,
5) стійкість погрупувань і дружба.
Загалом в результаті статевої сегрегації:
формуються різні субкультури хлопчиків і дівчаток зі своїми стійкими рисами у поведінці. Це вторинні гендерні відмінності;
відбувається становлення особливих гендерних стосунків: взаємини всередині статі краще взаємин між статями. Іноді хлопчики і дівчатка відкрито ворогують.
За Маккобі, конфронтація статей виявляється у:
почутті побоювання і напруженості дівчаток щодо хлопчиків;
реакціях дівчаток на хлоп’ячий ігровий стиль;
різній свободі вибору спілкування;
«межах дозволеного»
сексуалізації міжстатевих контактів;
правилах гри
Почуття побоювання і напруженості дівчаток щодо хлопчиків
Е. Маккобі і К. Жаклін: в 33 місяці (близько 3 років) дівчатка побоюються конкурувати з хлопчиками: в парі з хлопчиком, коли треба було схопити привабливу іграшку, дівчинки віднімала руку і поверталася до мами. В парі з дівчинкою дівчинка поводилася сміливо.
Реакції на ігровий стиль представників іншої статі
Дівчаткам не подобається грубий хлоп’ячий стиль в іграх, і вони прагнуть триматися подалі. Хлопчики, можливо, застосовуючи такий стиль, захоплюють собі більше ігрового простору та іграшок. Чарлесвос: навіть домінантні дівчатка поступаються хлопчикам, хлопчики фізично відштовхували дівчаток, займаючи місце для перегляду кінофільму.
Свобода вибору спілкування
Дівчатка демонструють більшу свободу вибору у спілкуванні.
«Межі дозволеного»
Термін належить Б. Сорні і позначає поєднання колишньої конфронтації і майбутньої згоди, яке підкорюється неписаним правилам: що можна робити з представником іншої статі, а що неможна. Виявилося, що діти молодшого шкільного віку допускають можливість грати з представником протилежної статі, але ні в якому разі не відчувати до нього добрих почуттів.
Сексуалізація міжстатевих контактів
Вже у молодшому шкільному віці діти починають інтерпретувати контакти між хлопчиками і дівчатками як романтичні і сексуальні.
Правила поведінки з представниками протилежної статі
Шроуф і колеги про такі неписані правила для 8-10-річних дітей:
контакт має бути вимушеним (наприклад, випадкове зіткнення);
контакт має бути випадковим;
контакт має бути прикритим якоюсь явною необхідністю (передати лимонад тому, хто сидить за іншим столом, це слід робити з байдужим обличчям, неможна проявляти ніякого інтересу);
контакт можливий, коли до нього примушують дорослі (вчитель посилає хлопчика принести щось від дівчаток);
контакт можливий, коли дитину супроводжує представник його ж статі;
об’єкт контакта після нього дезавуюється (треба говорити про його нікчемність, ображати, штовхати).
Отже, в дитинстві у стосунках між статями мають місце 2 протилежні тенденції:
зберігати сегрегацію (відокремлене спілкування) і конфронтацію, ворожнечу між статями;
руйнувати цю сегрегацію, переходячи до більш тісних контактів з протилежною статтю і встановлюючи дружні стосунки з ним. Ця тенденція є передумовою майбутніх інтимних стосунків.
