Уявлення про маскулінність і фемінінність

Маскулінність і фемінінність (від лат. masculinus – чоловічий та femininus – жіночий) – нормативні уявлення про соматичні, психічні і поведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок.

І. Кон виділяє 3 різних значення поняття «маскулінність»:

1. Маскулінність як дескриптивна, описова категорія позначає сукупність поведінкових і психічних рис, властивостей і особливостей, об’єктивно властивих чоловіку на відміну від жінки.

2. Маскулінність як аскриптивна категорія позначає один з елементів символічної культури суспільства, сукупність соціальних уявлень, установок і вірувань про те, чим є чоловік, які якості йому приписуються.

3. Маскулінність як прескриптивна категорія – система приписів, які мають на увазі не середньостатистичного, а ідеального «справжнього» чоловіка, це нормативний еталон муж чинності.

За аналогією можна виділити і відповідні значення фемінінності.

С. Бем виділила 4 групи чоловіків і жінок та 8 статеворольових типи (таблиця 1).

Таблиця 8

Типологія чоловіків і жінок за вираженістю маскулінності і фемінінності

Тип	Маскулінність	Фемінінність
маскулінний	висока	низька
фемінінний	низька	висока
андрогінний	висока	висока
недиференційований	низька	низька

Відзначено, висока маскулінність у чоловіків і висока фемінінність у жінок не є гарантією їх психологічного благополуччя.

Гендерні установки. Гендерна роль як вид соціальних ролей

Гендерні установки – суб’єктивна готовність до статево типових форм і моделей поведінки, прагнення до виконання ролей, очікуваних від індивіда певної статі.

Типи гендерних установок – традиційні, егалітарні, невизначені. Гендерні ролі – ролі, обумовлені диференціацією людей за ознакою статі.

Гендерна роль – диференціація діяльності, статусів, прав, обов’язків індивіда залежно від статевої приналежності.

Гендерна роль належить до виду ролей соціальних, вона нормативна, виражає певні соціальні очікування (експектації), проявляється у поведінці.

На рівні культури гендерні ролі існують у контексті певної системи статевої символіки і стереотипів М/Ф.

Гендерні ролі слід розглядати як зовнішні вираження моделей поведінки і стосунків, які дозволяють іншим людям судити про приналежність індивіда до чоловічої чи жіночої статі. Це соціальний прояв гендерної ідентичності індивіда.

Їх відносять до типу приписаних ролей. Статус майбутнього чоловіка (жінки) набувається дитиною при народженні, а потім в процесі гендерної соціалізації дитина навчається виконувати певну гендерну роль.

Одне з підґрунть формування традиційних гендерних ролей – розподіл праці за ознакою статі, основним критерієм якого є біологічна здатність жінок до народження дітей. В сучасних суспільствах давно відпала така соціальна необхідність розподілу праці на сонові дітородної функції жінок, але стереотипи про традиційні гендерні ролі дуже стійкі.

Гендерні ролі вивчають на 3 рівнях:

1. мікросоціальний – мова йде про диференціацію соціальних функцій за статевою ознакою і про відповідні культурні норми. Описати жіночу роль на цьому рівні – значить розкрити специфіку соціального положення жінки (типові види діяльності, соціальний статус, масові уявлення про жінку) через співвіднесення його з положенням чоловіка у даному суспільстві;

2. рівень міжособистісних стосунків – на ньому гендерна роль визначається не тільки загально соціальними нормами і умовами, а й досліджуваною конкретною системою спільної діяльності. Роль матері визначається тим, як конкретно розподіляються обов’язки в даній родині, як у ній визначаються ролі батька, чоловіка, дітей тощо;

3. на інтраіндивідуальному рівні інтерналізована гендерна роль – результат особливостей конкретної особистості: індивід вибудовує свою поведінку в якості чоловіка чи батька з урахуванням своїх уявлень про те, якими на його думку якостями має володіти взагалі чоловік, на основі своїх усвідомлених і неусвідомлених установок і життєвого досвіду.