Групи, компоненти, характеристики, функції і властивості гендерних стереотипів

Гендерні стереотипи поділяють на три групи:

1) стереотипи маскулінності-фемінінності (у стереотипному уявленні маскулінності приписуються «активно-творчі» характеристики, інструментальні риси особистості, а фемінінність навпаки розглядається як «пасивно-репродуктивний початок», що виявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, тривожність, низька самооцінка, емоційність; маскулінні характеристики протиставляються фемінінним, і розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі);

2) уявлення про розподіл соціальних (сімейних і професійних) ролей між чоловіками і жінками (для жінки найбільш значущою соціальною роллю є роль домогосподарки, матері, а чоловікам приписується включеність в суспільне життя, професійна успішність, відповідальність за забезпечення сім'ї; найбільш значимими соціальними ролями для чоловіка є саме професійні ролі);

3) стереотипи щодо змісту статево відповідної праці (у відповідності з традиційними уявленнями передбачається, що жіноча праця має носити виконавський, обслуговуючий характер, бути частиною експресивної сфери діяльності, а для чоловіків можлива творча і керівна робота, їх праця визначається в інструментальній сфері діяльності).

Компоненти гендерного стереотипу

Оскільки гендерні стереотипи визнаються різновидом соціальних стереотипів, є підстави відзначати притаманність їм відповідних характеристик і представленість у їх складі відомих компонентів соціального стереотипу:

- когнітивного, що відповідає за аналіз стереотипів за їхнім змістом;

- афективного, що виражає певне ставлення до об’єкту пізнання;

- поведінкового, який відображає готовність до визначеної поведінки щодо об’єкта пізнання) (Н. Рождественська).

Характеристики гендерного стереотипу

Розглядаючи зазначені категорії, дослідники враховують їх множинність, історичність і ситуаційність.

При цьому перша характеристика втілюється у наявності в суспільстві різних моделей маскулінності. Якщо домінантні моделі відображають уявлення, властиві для більшості членів суспільства, об’єднаних расовими, соціальними, культурними ознаками, щодо певної гендерної ролі та визнаються правильними, то маргіналізовані моделі маскулінності і фемінінності характерні для груп національної, соціальної та сексуальної меншості й вважаються переважною частиною суспільства неповноцінними.

Історичність маскулінності і фемінінності виявляється у змінах традиційних гендерних ролей, спричинених змінами соціальних практик чоловіків і жінок, що відбуваються під впливом культурних та економічних чинників.

Соціокультурна залежність інтенсифікаційних та інфляційних змін у характеристиках маскулінності і фемінінності вказує, як зазначають автори, на зазначену їх ситуаційність [6].

Функції гендерних стереотипів

Показано, що стереотип має функціональне значення для людини і тому справедливо було би вказати встановлені функції стереотипів. Зазначено, що гендерні стереотипи реалізують такі основні функції:

1) пояснювальна функція, яка застосовується для інтерпретації поведінки чоловіка чи жінки за допомогою поширених гендерних стереотипів про чоловічі і жіночі якості;

2) регулятивна функція, що пов’язана з відмінностями, які спостерігаються в поведінці людей різної статі, при цьому стереотипно приписувані якості виступають своєрідними регуляторами поведінки;

3) диференціююча функція, за допомогою якої мінімізуються відмінності між членами однієї групи і максимально зростають відмінності між членами різних груп, що призводить до поляризації рис;

4) ретрансляційна функція, яка відображає роль інститутів та агентів соціалізації – сім'ї, школи, однолітків, літератури, мистецтва, засобів масової інформації – у формуванні, передачі (трансляції), поширенні та закріпленні гендерних стереотипів, за допомогою чого й відбувається «конструювання статі» людини;

5) захисна функція, яка є однією з найбільш негативних функцій гендерних стереотипів, пов'язаних зі спробою виправдання та захисту існуючого стану речей, в тому числі фактичної нерівності між статями [3]. Таким чином, гендерні стереотипи виконують ряд функцій, пов'язаних з необхідністю пояснення тих чи інших відмінностей між статями, репрезентацій цих відмінностей, а також виправдання їхнього існування. Доведено, що гендерні стереотипи як наслідки категоризації (узагальнення), формують очікування особистості щодо поведінки чоловіків і жінок [3].

Властивості гендерних стереотипів

Виходячи з функціональності, автори відзначають, що гендерні стереотипи набувають наступних властивостей:

1) носять емоційно-оцінний характер (оцінка закладена в будь-якому гендерному стереотипі – жіноча слабкість, пасивність і чоловіча відвага, жіноча чутливість, емоційність і чоловіче самовладання);

2) гендерні стереотипи стійкі і стабільні (сучасні уявлення про особливу жіночу емоційність залишилися незмінними від давнини, так само як не змінилися протягом тисячоліття уявлення про кореляції влади з чоловічим – розумним, справедливим характером; однак, гендерні стереотипи піддаються зміні в міру того, як змінюються соціальні уявлення та норми);

3) гендерним стереотипам властива висока ступінь єдності уявлень;

4) є нормативними уявленнями про те, яким повинен бути «справжній чоловік», як повинна поводитися в тій чи іншій ситуації жінка, і навіть як їм одягатися, є соціально схваленими, реальні чоловіки і жінки не можуть з цим не рахуватися.