1.2. Досудове розслідування як початкова стадія кримінально процесу: поняття та сутність.

Досудове розслідування — це регламентована кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання та досудового слідства по встановленню обставин злочину (суспільно небезпечного діяння), осіб, причетних до його вчинення, а також по припиненню і запобіганню вчиненню злочинів

Називаючи розслідування «досудовим», законодавець тим самим вказує на його співвідношення з основною частиною судового розгляду — судовим слідством. Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення, однак його не можна розглядати тільки як стадію, провадження якої здійснюється до суду і для суду. Цій стадії притаманні особливості, що свідчать про її самостійний характер. Досудове розслідування, зокрема:

1)      має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК);

2)      має чітко окреслені межі в системі кримінального процесу — з моменту прийняття рішення про порушення кримінальної справи до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування (у ряді випадків справа отримує і своє вирішення по суті, коли провадження в ній закривається при наявності до того законних підстав);

3)      має свій зміст та свою процесуальну форму;

4)      характеризується колом суб'єктів, які беруть у ній участь;

5)      характеризується колом специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: про передачу справи до суду з обвинувальним висновком; про закриття кримінальної справи; про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

На відміну від судового розгляду кримінально-процесуальний закон не проводить чіткої періодизації досудового розслідування. На підставі аналізу норм чинного законодавства в структурі досудового розслідування можна виділити такі етапи:

1)    прийняття слідчим чи органом дізнання справи до свого провадження і проведення невідкладних, а також й інших слідчих дій з метою виявлення та закріплення ознак злочину, встановлення осіб, які його вчинили;

2)    після притягнення особи як обвинуваченого і пред'явлення їй обвинувачення провадження слідчих та інших дій по збиранню і перевірці доказів, які підтверджують чи спростовують обвинувачення, встановлення обставин, які обтяжують чи пом'якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого;

3)    виконання процесуальних дій, пов'язаних із закінченням розслідування, із складанням відповідного підсумкового процесуального документа й належним спрямуванням справи.

1.3. Завдання, суб’єкти та форми досудового розслідування.

Завданнями органів досудового розслідування є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинуватий не був покараний.

Одним із суб'єктів, які реалізують завдання кримінального судочинства, є слідчий, який у своїй професійній діяльності застосовує положення кримінального процесуального законодавства.

Слідчий - службова особа органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, уповноважена в межах компетенції, передбаченої КПК, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (п. 17 ч. 1 ст. З КПК).

Ключовим суб'єктом з боку обвинувачення також є прокурор. Згідно з п. 15 ч. І ст. З КПК прокурор - Генеральний прокурор України, перший заступник, заступники Генерального прокурора України, їх старші помічники, помічники, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів, районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їх перші заступники, заступники прокурорів, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх перші заступники, заступники, старші прокурори та прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених КПК.

Слідчий, прокурор здійснюють свої повноваження відповідно до вимог КПК, починаючи з моменту надходження інформації про кримінальне правопорушення від заявника до правоохоронного органу, що фактично і є передумовою для початку досудового розслідування. Ця інформація подається у вигляді заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення як в усній формі (викладена фізичною особою і оформлена в письмовій формі посадовою особою), так і письмово (надіслана поштою або передана фізичною особою до відповідного органу, установи особисто).

Якщо особа безпосередньо звертається до слідчого, прокурора або іншої службової особи, уповноваженої на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, - приймається заява про вчинене кримінальне правопорушення або складається протокол прийняття усної заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Формами досудового розслідування кримінальних справ є дізнання та досудове слідство. (ст. 104, 109 КПКУ). При провадженні дізнання у справах за наявності ознак злочину, що не є тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і проводить слідчі до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього він складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження. У разі порушення справи про тяжкий злочин орган дізнання зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій.

Якщо у цій справі не встановлено особу, яка його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії і повідомляє слідчого про їхні наслідки. Після вступу слідчого у справу орган дізнання зобов'язаний виконувати доручення слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій. За наявності обставин, що виключають провадження по кримінальній справі, орган дізнання закриває справу мотивованою постановою, копію якої в добовий строк надсилає прокуророві.

Досудове слідство провадиться по всіх справах, за винятком справ приватного обвинувачення та справ про злочини з застосованням протокольної форми досудової підготовки матеріалів при вчиненні злочину неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнають за необхідне прокурор чи суд.

РОЗДІЛ – ІІ. ДІЗНАННЯ ЯК ФОРМА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ