9.Визначення нбу. Які основні завдання виконує нбу?

Національний банк – є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого кошторису,а в окремих випадках також за рахунок Держбюджету України. Одержання прибутку не є метою його діяльності.

НБ має статутний капітал у розмірі 10 млн. гривень, що є державною власністю.

В цілому НБ виконує такі основні завдання:

- виконує та проводить грошово – кредитну політику

- монопольно здійснює емісію національної валюти України та організовує її обіг

- виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування

- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку, захист інформації, коштів та майна

- організовує, створює та методично забезпечує систему грошово – кредитної і банківської статистики, інформації та статистики платіжного балансу

- визначає систему, порядок і форми платежів

- здійснює банківське регулювання та огляд

- веде реєстрацію банків, їх філій та представництв валютних бірж. Здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій

- здійснює інші функції у фінансово – кредитній сфері в межах своєї компетенції. Конкретні завдання дозволяють здійснювати економічну оцінку базових функцій центрального банку.

10.Економічна оцінка функцій цб.

- функція емісії готівки та організація грошового обігу пов’язана з монопольним правом ЦБ на випуск банкнот, які є єдиним законним платіжним засобом, обов’язковий для приймання в оплаті боргів на території даної країни.

- функція банку банків полягає у кредитно розрахунковому обслуговуванні ЦБ усіх інших банківських установ країни. Зазначена функція передбачає діяльність ЦБ в ролі міжбанківського розрахункового центру та кредитора інших банківських установ. ЦБ в більшості країн не вступає у взаємовідносини з підприємствами, організаціями і населенням, а впливає на економічні процеси опосередковано через системи комерційних банків, здійснює відповідне обслуговування. Це обслуговування передбачає застосування таких елементів, функцій банку банків, збереження резервів комерційних банків, надання їм короткострокових кредитів для поповнення коштів, яких тимчасово не вистачає.

- функція банкіра уряду полягає в організації ЦБ кредитно – розрахункового обслуговування урядових структур, а також операцій із касовим виконанням держбюджету, обслуговуванням держборгу, та збереження золотовалютних резервів країни. Зміст кредитно – розрахункового обслуговування держава визначає веденням ЦБ поточних рахунків уряду, а також надання коротко та довгострокових кредитів шляхом придбання державою цінних паперів.

- реалізація грошово – кредитної політики як функції ЦБ. Визначає по суті його місце і роль у ринковій системі, організацію господарських процесів. ЦБ вживає у грошово – кредитній сфері з метою ефективного впливу на господарську активність, темпи економічного зростання, отримування інфляції. Основним об’єктом грошово – кредитного регулювання з боку ЦБ є кредитна діяльність комерційних банків, що безпосередньо позначається на сукупній грошовій масі, від обсягу якої залежить динаміка показників розвитку економіки.

3. Форми реорганізації банків. Види банківських об єднань.

11. Форми реорганізації банків.

Реорганізація банку здійснюється добровільно за рішенням його власника, або примусово, за рішенням НБУ.

Реорганізація за рішенням власника банку здійснюється згідно із законодавством України «Про господарські товариства» за умовою попереднього дозволу НБУ.

Для одержання дозволу на реорганізацію необхідно подати заявку з доданням необхідного обґрунтування та розрахунків, які б засвідчували настання позитивних наслідків для вкладників та інших кредиторів банку.

НБУ не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів, і банк створений у результаті реорганізації не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його діяльності.

Реорганізація банку – злиття, приєднання, відділення, поділ банку, перетворення його організаційно – правової форми, наслідком яких є передача, прийняття майна банку, коштів, прав і обов’язків правонаступникам.

Перетворення – передбачає зміну організаційно – правової форми банку.

Злиття – припинення діяльності двох або кількох банків як юридичних осіб та передачу належних їм майна, коштів, прав та обов’язків до банку правонаступнику, який створюється в результаті злиття.

Приєднання – припинення діяльності одного банку, як юридичної особи та передача належних йому майна, коштів, прав та обов’язків до іншого банку.

Відділення – перетворення банку як юридичної особи та передачу належних йому майна, коштів, прав та обов’язків до іншого банку, який створений в наслідок реорганізації цього банку.