У річному звіті наведені дані про рівні розповсюдженості захворювань серед населення району за ряд років. Який вид графічного зображення слід застосувати в даному випадку?

1. Лінійну діаграму*

2. Стовпчикову діаграму

3. Секторну діаграму

4. Картограму

5. Картодіаграму

Для аналізу представлені дані загальної захворюваності за останні 5 років. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.

1. Лінійну діаграму*

2. Картограму

3. Секторну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Внутрішньо-стовпчикову діаграму

Для аналізу наведені дані про структуру захворювань. Визначити, яку діаграму необхідно використати в цьому випадку.

1. Внутрішньо-стовпчикову діаграму*

2. Картограму

3. Радіальну діаграму

4. Стовпчикову діаграму

5. Лінійну діаграму

Була вивчена структура первинної захворюваності населення по МКХ-10. За допомогою якої діаграми повинні бути графічно зображені результати даного дослідження?

1. Секторної діаграми*

2. Стовпчикової діаграми

3. Радіальної діаграми

4. Лінійної діаграми

5. Фігурної діаграми

Серед причин смертності населення у лікаря загальної практики за останній рік перше місце займають серцево-судинні захворювання (65,0 %), друге — новоутворення (13,0 %), потім — травми (8,3 %) тощо. Яка діаграма ілюструє структуру явищ, що вивчаються?

1. Секторна діаграма*

2. Стовпчикова діаграма

3. Картограма

4. Лінійна діаграма

5. Радіальна діаграма

Захворюваність на шигельоз у районі по місяцях року в абсолютних цифрах становить: січень 6; лютий 9; березень 11; квітень 10; травень 16; червень 23; липень 19; серпень 33; вересень 58; жовтень 19; листопад 11; грудень 5. Усього за рік 220 випадків. Який вид графічного зображення найбільш наочно покаже помісячні відхилення захворюваності на шигельоз від середнього рівня?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Стовпчикова діаграма

4. Картодіаграма

5. Секторна діаграма

За даними звернень населення в районну поліклініку було виявлено: у січні 257 випадків захворювань грипом, лютому 222, березні 210, квітні 81, травні 26, червні 5, липні 3, серпні 8, вересні 19, жовтні 29, листопаді 49, грудні 152. Необхідно наочно показати сезонність коливань рівня захворюваності на грип. Який вид графічного зображення найбільш доцільний у даному випадку?

1. Радіальна діаграма*

2. Картограма

3. Секторна діаграма

4. Гістограма

5. Стовпчикова діаграма

Визначити вид графічного зображення помісячних відомостей про число зареєстрованих випадків гострих кишкових інфекцій у порівнянні їх із середніми помісячними величинами, які отримані за 5 попередніх років.

1. Лінійна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Секторна діаграма

4. Фігурна діаграма

5. Криволінійна

Показник малюкової смертності за минулий рік склав — 9,7 ‰, у нинішньому році — 9,5 ‰. Визначити вид діаграми, який можна використати для графічного зображення.

1. Стовпчикова діаграма*

2. Секторна діаграма

3. Фігурна діаграма

4. Внутрішньо-стовпчикова діаграма

5. Радіальна діаграма

При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності на грип збільшився на 30 %. Який показник використаний в цьому випадку?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Співвідношення

5. Відносної інтенсивності

Рівень загальної смертності в Україні склав: в 2000 р. - 14,4 %, 2001 р. - 14,2 %, 2002 р. - 15,3 %, 2003 р. - 16,0 %. Який вид діаграми можна використати для зображення цих даних?

1. Лінійну діаграму*

2. Внутрішньо-стовпчикову діаграму

3. Картограму

4. Секторну діаграму

5. Радіальну діаграму

В районі проживає 70 000 населення. З них у віці 0—14 років —13,0 %, 15—49 років — 52,0 %, 50 років і старших — 35 %. За допомогою якого виду графічного зображення найдоцільніше відобразити вікову структуру населення району?

1. Секторна діаграма*

2. Радіальна діаграма

3. Лінійна діаграма

4. Стовпчикова діаграма

5. Картограма

Фотохронометражне дослідження прийому хворих лікарями-терапевтами поліклініки № 1 у місті А. в 2003 р. показало, що на підготовку і ознайомлення з медичною документацією витрачається 10,6 %, на опитування хворого — 15,1 %, на огляд і обстеження — 35,9 %, на інші елементи роботи — 38,4 % загального часу прийому одного хворого. За допомогою якого виду діаграм можна наочно проілюструвати результати дослідження?

1. Секторна діаграма*

2. Стовпчикова діаграма

3. Картодіаграма

4. Лінійна діаграма

5. Радіальна діаграма

Захворюваність дітей грипом в загальноосвітній школі склала серед хлопчиків 40 випадків, а серед дівчаток - 60 випадків на 1000 чоловік. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені представлені показники захворюваності школярів грипом?

1. Стовпчиковою діаграмою*

2. Лінійною діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Секторною діаграмою

5. Картограмою

Була вивчена щорічна динаміка захворюваності населення хворобами системи кровообігу за минулі 10 років. За допомогою якого типу діаграми повинна бути графічно відображена представлена динаміка показників захворюваності населення?

1. Лінійною діаграмою*

2. Радіальною діаграмою

3. Секторною діаграмою

4. Стовпчиковою діаграмою

5. Картограмою

Була вивчена структура первинної захворюваності населення за 21-м класом хвороб. За допомогою якого типу діаграми повинні бути графічно відображені результати даного дослідження?

1. Секторною діаграмою*

2. Стовпчиковою діаграмою

3. Радіальною діаграмою

4. Лінійною діаграмою

5. Картограмою

Народжуваність в одній із областей України за останні 5 років становила: 8,3 ‰, 7,8 ‰, 7,8 ‰, 8,5 ‰, 9,0 ‰. Який динамічний ряд наведено?

1. Інтервальний*

2. Моментний

3. Згрупований

4. Дискретний

5. Відкритий

Рівень захворюваності на хронічний бронхіт за ряд років: 60‰, 80‰, 76‰, 74‰, 76‰, 88‰, 78‰, 88‰. Який метод можна використати для вирівнювання цього ряду?

1. Збільшення інтервалу спостережень*

2. Розрахунок середньої арифметичної

3. Метод стандартизації

4. Метод «Хi-квадрат«

5. Визначення достатнього числа спостережень

Народжуваність в одній з областей України за останні 5 років становила 8,3‰, 8,1‰, 7,8‰, 7,8‰, 9,0‰. Який вид динамічного ряду наведено?

1. Складний*

2. Моментний

3. Простий

4. Дискретний

5. Інкретний

Кількість населення в одній з областей України за останні 5 років на 1 січня становила (абсолютні дані в тис.) 2900, 2895, 2790, 2710, 2600. Який вид динамічного ряду наведено?

1. Простий*

2. Дискретний

3. Інтервальний

4. Складний

5. Зважений

Рівень захворюваності на хронічний бронхіт за ряд років становив: 60‰, 80‰, 76‰, 74‰, 76‰, 88‰, 78‰. 88‰. Який метод вирівнювання динамічного ряду можна використати в цьому випадку?

1. Метод ковзної середньої*

2. Визначення достатнього числа спостережень

3. Розрахунок середньої арифметичної

4. Метод стандартизації

5. Метод «Хі-квадрат»

Представлені дані про кількість викликів швидкої медичної допомоги за добу. Який вид динамічного ряду вони представляють?

1. Моментний*

2. Варіаційний

3. Інтервальний

4. Дискретний

5. Інкретний

Число лікарів по району за 5 років (на 1.01 щорічно) становило 120; 122; 125; 121; 118. Який динамічний ряд наведено?

1. Моментний*

2. Складний

3. Інтервальний

4. Ранговий

5. Вирівняний

Число випадків народжень у районі за 4 останні роки становило: 527; 511; 418; 405. Який динамічний ряд наведено?

1. Інтервальний*

2. Простий

3. Моментний

4. Ранговий

5. Стаціонарний

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Напишіть формулу розрахунку абсолютного приросту.

1. Показник даного рівня динамічного ряду - показник попереднього рівня динамічного ряду*

2. Показник попереднього рівня динамічного ряду - показник даного рівня динамічного ряду

3. Показник даного рівня динамічного ряду / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100

4. Показник попереднього рівня динамічного ряду / показник даного рівня динамічного ряду × 100

5. Показник даного рівня динамічного ряду + показник попереднього рівня динамічного ряду

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2002 рік?

1. Розрахувати неможливо*

2. 50 – 52 = -2

3. 52 – 50 = 2

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2003 рік?

1. 50 – 52 = -2*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 – 50 = 2

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2004 рік?

1. 49 – 50 = -1*

2. Розрахувати неможливо

3. 50 – 49 = 1

4. 49 / 50 × 100 = 98

5. 49 – 52 = -3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2005 рік?

1. 48,5 – 49 = -0,5*

2. Розрахувати неможливо

3. 49 – 48,5 = 0,5

4. 48,5 / 49 × 100 = 99

5. 48,5 – 52 = -3,5

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2006 рік?

1. 48 – 48,5 = -0,5*

2. Розрахувати неможливо

3. 48,5 – 48 = 0,5

4. 48,5 / 48 × 100 = 101

5. 48 – 52 = -4

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2007 рік?

1. 47 – 48 = -1*

2. Розрахувати неможливо

3. 48 – 47 = 1

4. 47 / 48 × 100 = 97,9

5. 47 – 52 = -5

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати абсолютний приріст за 2008 рік?

1. 46,7 – 47 = -0,3*

2. Розрахувати неможливо

3. 47 – 46,7 = 0,3

4. 46,7 / 47 × 100 = 99,4

5. 46,7 – 52 = -5,3

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Напишіть формулу розрахунку темпу приросту.

1. Абсолютний приріст / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100*

2. Показник даного рівня динамічного ряду - показник попереднього рівня динамічного ряду

3. Показник попереднього рівня динамічного ряду - показник даного рівня динамічного ряду

4. Показник даного рівня динамічного ряду / показник попереднього рівня динамічного ряду × 100

5. Показник попереднього рівня динамічного ряду / показник даного рівня динамічного ряду × 100

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп приросту за 2002 рік?

1. Розрахувати неможливо*

2. -2 / 52 × 100 = -4

3. 52 / 50 × 100 = 104

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 50 – 52 = -2

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп приросту за 2003 рік?

1. -2 / 52 × 100 = -4*

2. Розрахувати неможливо

3. 52 / 50 × 100 = 104

4. 50 / 52 × 100 = 96,2

5. 50 – 52 = -2

Чисельність населення України становила: 2002 р. – 52 млн. чол., 2003 р. – 50 млн. чол., 2004 р. – 49 млн. чол., 2005 р. – 48,5 млн. чол., 2006 р. – 48 млн. чол., 2007 р. – 47 млн. чол., 2008 р. – 46,7 млн. чол. Як розрахувати темп росту за 2003 рік?

1. 50 / 52 × 100 = 96,2*

2. Розрахувати неможливо

3. -2 / 52 × 100 = -4

4. 52 / 50 × 100 = 104

5. 50 – 52 = -2

В Козівському районі Тернопільської області вивчали вплив соціальних факторів на стан здоров’я 800 дітей з неповних сімей. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив ентеросорбції на розвиток синдрому ендогенної інтоксикації у 210 хворих на вовчакову нефропатію. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив магніто-лазерної терапії у 110 хворих на системний червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Хмельницькій області вивчали вплив своєчасного надання швидкої медичної допомоги сільському населенню на смертність. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали вплив соціально-медичних аспектів на захворюваність та смертність від гострого інфаркту міокарда. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали вплив раціональної організації медичної допомоги сільському населенню в умовах реформування галузі на зменшення захворюваності та смертності. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали вплив своєчасності надання медичної допомоги сільському населенню на зменшення захворюваності та смертності. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Львівській області вивчали вплив носійства HBS-антигену у 150 хворих на системний червоний вовчак на розвиток судинних розладів. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити наявність взаємозв’язку між явищами, що вивчалися?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Похибка репрезентативності

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

У 200 хворих гіпертонічною хворобою вивчалася величина артеріального тиску та вік хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб виміряти силу зв'язку між вказаними ознаками?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт Стьюдента

3. Коефіцієнт варіації

4. Похибка репрезентативності

5. Сигмальне відхилення

На репрезентативній сукупності хворих на грип проведено вивчення зв'язку між температурою тіла і частотою пульсу. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює +0,5. Оцініть силу і напрямок зв'язку між цими ознаками.

1. Середній прямий*

2. Середній зворотний

3. Сильний прямий

4. Сильний зворотний

5. Слабкий прямий

При вивченні залежності між рівнем забруднення атмосферного повітря і поширеністю захворювань органів дихання встановлено, що коефіцієнт парної кореляції г дорівнює + 0,82. Оцініть силу і спрямування зв'язку.

1. Сильний прямий*

2. Середній прямий

3. Сильний зворотний

4. Середній зворотний

5. Слабкий прямий

За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників навколишнього середовища на показники здоров'я населення. Який статистичний метод треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?

1. Обчислення коефіцієнта кореляції*

2. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей

3. Обчислення коефіцієнта відповідності

4. Обчислення стандартизованого коефіцієнта

5. Обчислення показників динамічного ряду

При вивченні захворюваності на туберкульоз легень були отримані дані про соціально-економічні умови життя і шкідливі звички хворих. Обчислення якого з нижчеперелічених показників дозволяє оцінити зв'язок між зазначеними чинниками і захворюваністю на туберкульоз?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Коефіцієнт регресії

4. Стандартизований показник

5. Коефіцієнт вірогідності

В Тернопільській обласній лікарні при вивченні впливу магніто-лазерної терапії у 110 хворих на системний червоний вовчак встановили, що r = + 0,6. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Середній прямий*

2. Сильний прямий

3. Сильний зворотний

4. Середній зворотний

5. Слабкий прямий

В Львівській області при вивченні впливу носійства HBS-антигену у 150 хворих на системний червоний вовчак на розвиток судинних розладів встановили, що r = + 0,29. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Слабкий прямий*

2. Середній прямий

3. Сильний прямий

4. Сильний зворотний

5. Середній зворотний

При вивченні впливу температури навколишнього середовища на захворюваність простудними хворобами встановлено, що r = − 0,7. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Сильний зворотний*

2. Середній прямий

3. Сильний прямий

4. Середній зворотний

5. Слабкий прямий

При вивченні впливу кількості здорових зубів на захворюваність хронічним гастритом встановлено, що r = − 0,59. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Середній зворотний*

2. Середній прямий

3. Сильний прямий

4. Сильний зворотний

5. Слабкий прямий

При вивченні впливу перинатального ризику у вагітних на частоту післяпологових ускладнень встановлено, що r = + 0,82. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Сильний прямий*

2. Середній прямий

3. Сильний зворотний

4. Середній зворотний

5. Слабкий прямий

При вивченні впливу різних типів погоди на значення психологічних показників у порушенні кардіогемодинаміки студентів встановлено, що r = + 0,24. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Слабкий прямий*

2. Середній прямий

3. Сильний прямий

4. Сильний зворотний

5. Середній зворотний

При вивченні впливу змін медико-метеорологічної ситуації на автономну регуляцію серцевого ритму та психічного здоров’я студентів з різною масою тіла встановлено, що r = − 0,18. Оцініть силу і спрямування впливу.

1. Слабкий зворотний*

2. Сильний прямий

3. Сильний зворотний

4. Середній зворотний

5. Слабкий прямий

При проведенні репрезентативного дослідження в групі хворих на гострий апендицит встановлено, що середня тривалість їхнього перебування в стаціонарі становить 7,8 днів. За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх хворих з даною патологією?

1. Довірчі межі*

2. Критерій Стьюдента

3. Похибка репрезентативності

4. Коефіцієнт кореляції

5. Середнє квадратичне відхилення

При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених встановлено, що середня вага тіла новонароджених становить 2900 г. За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх новонароджених даного пологового будинку?

1. Довірчі межі*

2. Критерій Стьюдента

3. Похибка репрезентативності

4. Коефіцієнт кореляції

5. Середнє квадратичне відхилення

При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених встановлено, що середній зріст новонароджених становить 51 см. За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх новонароджених даного пологового будинку?

1. Довірчі межі*

2. Критерій Стьюдента

3. Похибка репрезентативності

4. Коефіцієнт кореляції

5. Середнє квадратичне відхилення

При проведенні репрезентативного дослідження в групі дітей у віці 0-14 років із неповних сімей встановлено, що відсоток хворих дітей становить 42. За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх дітей району?

1. Довірчі межі*

2. Критерій Стьюдента

3. Похибка репрезентативності

4. Коефіцієнт кореляції

5. Середнє квадратичне відхилення

При проведенні репрезентативного дослідження в групі хворих на вовчакову нефропатію встановлено, що у 53 % із них розвивається синдром ендогенної інтоксикації. За допомогою якого критерію можна спрогнозувати даний показник для усіх хворих на вовчакові нефропатію області?

1. Довірчі межі*

2. Критерій Стьюдента

3. Похибка репрезентативності

4. Коефіцієнт кореляції

5. Середнє квадратичне відхилення

При проведенні репрезентативного дослідження в групі дітей у віці 0-14 років із неповних сімей встановлено, що відсоток хворих дітей становить 42 ± 2m. Вкажіть межі безпомилкового прогнозу.

1. 95,5 %*

2. 55,5 %

3. 68,3 %

4. 99,7 %

5. 100 %

При проведенні репрезентативного дослідження в групі хворих на вовчакову нефропатію встановлено, що у 53 ± 3m % із них розвивається синдром ендогенної інтоксикації. Вкажіть межі безпомилкового прогнозу.

1. 99,7 %*

2. 55,5 %

3. 68,3 %

4. 95,5 %

5. 100 %

При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених встановлено, що середній зріст новонароджених становить 51 ± 3m см. Вкажіть межі безпомилкового прогнозу.

1. 99,7 %*

2. 55,5 %

3. 68,3 %

4. 95,5 %

5. 100 %

При проведенні репрезентативного дослідження в групі новонароджених встановлено, що середня вага тіла новонароджених становить 2900 ± 2m г. Вкажіть межі безпомилкового прогнозу.

1. 95,5 %*

2. 55,5 %

3. 68,3 %

4. 99,7 %

5. 100 %

При визначеному режимі харчування та тренувань спортсменів середнє річне збільшення маси тіла у 80 спортсменів склало 1 кг, m = ± 0,8 кг. Яка максимальна межа при вказаному режимі буде спостерігатися?

1. 1,8 кг*

2. 1 кг

3. 0,8 кг

4. 0,2 кг

5. 2 кг

За допомогою якого методу можна встановити силу кореляційного зв'язку між статтю населення та його смертністю від інфаркту міокарда?

1. Методом рангової кореляції (Спірмена)*

2. Кореляційним відношенням

3. Методом квадратів (Пірсона)

4. Непрямим методом (Стьюдента)

5. Методом східчастої кореляції (Ермлера)

За результатами моніторингу отримані дані про стан навколишнього середовища і здоров'я населення за рік. Який з методів статистичної обробки даних необхідно використати для оцінки міри впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я населення?

1. Кореляційний аналіз*

2. Аналіз динамічного ряду

3. Розрахунок відносних і середніх величин

4. Методи оцінки вірогідності відмінностей

5. Методи стандартизації

При вивченні захворюваності на туберкульоз легень були отримані дані про соціально-побутові умови і шкідливі звички хворих. Яка з нижченаведених методик дозволяє оцінити силу впливу паління тютюну на захворюваність туберкульозом?

1. Обчислення коефіцієнта кореляції*

2. Аналіз показників динамічного ряду

3. Обчислення коефіцієнта регресії

4. Обчислення стандартизованих показників

5. Оцінка вірогідності відмінностей показників

У 200 хворих на гіпертонічну хворобу вивчалася величина артеріального тиску та вік хворого. Якою статистичною величиною потрібно скористатися, щоб встановити силу зв'язку між цими ознаками?

1. Коефіцієнтом кореляції*

2. Сигмальним відхиленням

3. Коефіцієнтом варіації

4. Коефіцієнтом Стьюдента

5. Помилкою репрезентативності

При вивченні захворюваності на дизентерію було встановлено, що в холодні місяці року кількість захворювань зменшується, а в квітні-жовтні підвищується. Який статистичний метод обробки матеріалу треба використати для встановлення зв'язку між захворюваністю та температурними умовами довкілля?

1. Кореляції*

2. Відносні показники

3. Стандартизації

4. Середні величини

5. Динамічні ряди

На основі даних про захворюваність на гострі респіраторні захворювання та середньомісячну температуру повітря розрахований коефіцієнт кореляції, якій становив —0,67. Визначити направленість зв'язку між ознаками.

1. Зворотний зв'язок*

2. Прямий зв'язок

3. Сильний зв'язок

4. Середній зв'язок

5. Слабкий зв'язок

На репрезентативній сукупності хворих на пневмонію проведено вивчення зв'язку між температурою тіла і частотою пульсу. Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює +0,7. Визначити направленість та силу зв'язку між ознаками, що вивчаються.

1. Прямий сильний зв'язок*

2. Прямий слабкий зв'язок

3. Прямий середній зв'язок

4. Повний зв'язок

5. Дані про взаємозв'язок не достовірні

На основі даних про захворюваність на гострі респіраторні захворювання та середньомісячну температуру повітря розрахований коефіцієнт кореляції, якій становив -0,67. Визначити направленість зв'язку між ознаками.

1. Зворотний зв'язок*

2. Прямий зв'язок

3. Сильний зв'язок

4. Середній зв'язок

5. Слабкий зв'язок

Аналіз результатів поточного санітарного нагляду за виконанням плану проведення щеплень серед учнів 50 шкіл дозволив з'ясувати, що між рівнем захворюваності на паротит та питомою вагою щеплених існує кореляційний взаємозв'язок, який відображається показником r_хy = —0,87. Охарактеризуйте цей взаємозв'язок:

1. Зворотний сильний кореляційний взаємозв'язок*

2. Прямий сильний кореляційний взаємозв'язок

3. Середньої сили зворотний кореляційний взаємозв'язок

4. Функціональний взаємозв'язок

5. Середньої сили прямий кореляційний взаємозв'язок

Спеціальне дослідження, проведене серед осіб молодого віку, дозволило з'ясувати, що між частотою артеріальної гіпертензії та наявністю в анамнезі черепно-мозкової травми існує прямий сильний кореляційний взаємозв'язок. У яких межах має бути значення показника кореляції?

1. У межах від (+0,70) до (+0,99)*

2. У межах від (-0,70) до (-0,99)

3. У межах від (-0,30) до (-0,99)

4. У межах від (+0,30) до (+0,99)

5. У межах від (-0,70) до (+0,70)

При оцінці взаємозв'язку між віком хворих на гіпертонічну хворобу та рівнем артеріальному тиску коефіцієнт кореляції становив +0,8. Оцінити напрямок та силу зв'язку в даному випадку:

1. Прямий, сильний*

2. Прямий, слабкий

3. Прямий, повний

4. Зворотний, слабкий

5. Зворотний, середній

При вивченні залежності захворюваності черевним тифом від охоплення населення щепленням встановлено, що між цими ознаками є середньої сили зворотній зв'язок. В якому з цифрових діапазонів знаходиться коефіцієнт кореляції?

1. Від -0,30 до -0,69*

2. Від -0,70 до -0,99

3. Від +0,01 до +0,29

4. Від +0,30 до +0,69

5. Від +0,70 до +0,99

Проводилось вивчення впливу температури повітря в осінній період на захворюваність гострими респіраторними інфекціями (ГРІ). Розрахований коефіцієнт кореляції дорівнює —0,75. Як буде змінюватись захворюваність на ГРІ при зниженні температури повітря в осінній період?

1. Буде збільшуватись*

2. Зросте на 25 %

3. Буде зменшуватись

4. Зменшиться на 25 %

5. Не зміниться

Частота паління серед жінок різних вікових груп становить: у віці до 24 років — 36,3 %, У віці 25—29 років — 36,8 %, у 30 – 34 роки — 35,4 %, у 35—39 років — 33,5 %, у 40—44 роки — 40,2 %. Яку методику слід застосувати для визначення зв'язку між наведеними даними?

1. Метод визначення рангового коефіцієнта кореляції*

2. Метод обчислення ймовірності

3. Метод визначення лінійного коефіцієнта кореляції

4. Метод обчислення коефіцієнта регресії

5. Метод обчислення функціональної залежності

Серед 135 хворих на міастенію проведено дослідження функції зовнішнього дихання, яке показало, що при збільшенні тривалості захворювання зменшується відносний дихальний об'єм. Який статистичний показник буде відображати виявлену залежність між порушенням функції зовнішнього дихання та тривалістю захворювання у обстежених хворих на міастенію?

1. Показник кореляційного взаємозв'язку*

2. Відносний показник взаємозалежності

3. Показник достовірності різниці двох середніх значень

4. Показник наочності

5. Показник співвідношення

У випадку наявності даних щодо охоплення дітей щепленням у різних адміністративних районах області та рівнів захворюваності на кір, які методики можна застосувати для аналізу залежності захворюваності від рівня охоплення щепленням?

1. Методику визначення рангового коефіцієнта кореляції*

2. Методику обчислення показника співвідношення

3. Методику визначення питомої ваги нехворівших

4. Методику обчислення показника наочності

5. Методику обчислення ймовірності

Наведені дані про рівні захворюваності на дифтерію та кількість щеплень. Які критерії можна використати для встановлення зв'язку в цьому випадку?

1. Коефіцієнт кореляції*

2. Коефіцієнт варіації

3. Коефіцієнт співвідношення

4. Критерій знаків

5. Показник наочності

За результатами п'ятирічного моніторингу оцінювали міру впливу чинників навколишнього середовища на показники здоров'я населення. Який статистичний метод треба обрати для оцінки зв'язку між вказаними ознаками?

1. Обчислення коефіцієнта кореляції*

2. Обчислення коефіцієнта вірогідності відмінностей

3. Обчислення коефіцієнта відповідності

4. Обчислення стандартизованого коефіцієнта

5. Обчислення показників динамічного ряду

Між показниками здоров'я населення різних міст і забрудненістю повітряного середовища ксенобіотиками встановлені наступні величини кореляційного зв'язку: у місті А. - r =-0,5; у місті Б. - r =+0,2; у місті В. - r =+0,2; у місті Г. - r =-0,7; у місті Д. - r =+0,4. У якому місті спостерігається прямий середньої сили кореляційний зв'язок між показниками здоров'я населення і забрудненням повітря ксенобіотиками?

1. У місті Д.*

2. У місті А.

3. У місті Б.

4. У місті В.

5. У місті Г.

Між показниками захворюваності населення різних міст хворобами органів дихання і забрудненістю повітряного середовища ксенобіотиками встановлені наступні величини кореляційного зв'язку: у місті М. - r=+0,8; у місті Н. - r=+0,2; у місті П. - r=-0,7; у місті С. - r= -0,3; у місті К. - r= -0,4. У якому із міст спостерігається прямий повний кореляційний зв'язок між захворюваністю населення і забрудненням повітря ксенобіотиками?

1. У місті М.*

2. У місті Н.

3. У місті П.

4. У місті С.

5. У місті К.

Між показниками онкологічної захворюваності і віком населення відмічені наступні величини кореляційного зв'язку: 8-10 років – r = -0,9; 11-14 років - r=-0,6; 15-19 років - r=-0,5; 20-25 років - r= -0,4; 26-30 років - r = -0,3; 30-35 років - г = -0,2; 40-45 років - г = +0,3; 50-55 років - г = +0,7. У якій віковій групі населення спостерігається зворотний повний кореляційний зв'язок між онкологічною захворюваністю і віком населення?

1. В групі 8-10 років*

2. В групі 50-55 років

3. В групі 40-45 років

4. В групі 30-35 років

5. В групі 11-14 років

При вивченні захворюваності дитячого населення встановлений кількісний зв'язок, який показує, що з пониженням температури повітря в осінньо-зимовий період збільшується частота захворювань дітей бронхітом. За допомогою якого статистичного коефіцієнта міг би бути встановлений подібний кількісний зв'язок між захворюваністю дітей і низькою температурою повітря?

1. Коефіцієнта кореляції*

2. Коефіцієнта регресії

3. Коефіцієнта варіації

4. Середнього квадратичного відхилення

5. Коефіцієнта конкордації

Для визначення фізичного розвитку студентів були розраховані середні величини росту та маси тіла. Яким вимогам повинен відповідати первинний статистичний матеріал для розрахунку середніх величин?

1. Якісно однорідна сукупність*

2. Наявність «нульової» гіпотези

3. Відсутність коливання ознаки, що вивчається

4. Наявність групування ознак

5. Найменше число спостережень

В результаті проведеного дослідження встановлено, що середній зріст хлопчиків 10 років складає 127 см, а новонароджених 62 см. Який показник необхідно розрахувати, щоб визначити, в якій сукупності коливання ознак було більшим?

1. Коефіцієнт варіації*

2. Ліміт

3. Амплітуду

4. Середнє квадратичне відхилення

5. Відносну величину

При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів встановлено, що коефіцієнт варіації склав 9 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:

1. Низький*

2. Дуже низький

3. Високий

4. Середній

5. Дуже високий

При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів установлено, що коефіцієнт варіації склав 17 %. Оцініть ступінь варіації досліджуваної ознаки:

1. Середній*

2. Дуже низький

3. Низький

4. Високий

5. Дуже високий

При оцінці ступеня неоднорідності середнього зросту школярів установлено, що коефіцієнт варіації склав 28 %. Оцініть ступінь варіації ознаки:

1. Високий*

2. Дуже низький

3. Низький

4. Середній

5. Дуже високий

Визначити крайні значення варіант варіаційного ряду, якщо відома середня величина систолічного тиску у жінок 40-48 років – 120 мм рт. ст., σ = ±5 мм рт. ст.

1. 105—135 мм рт. ст.*

2. 115—125 мм рт. ст.

3. 110-130 мм рт. ст.

4. 100—140 мм рт. ст.

5. 95—145 мм рт. ст.

Середній зріст 150 дівчаток віком 12 років дорівнює 137 см при σ = ± 2,0 см. Який відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 133,0 до 141,0 см?

1. 95,5 %*

2. 58,8 %

3. 68,3 %

4. 78,6 %

5. 99,7 %

Середній зріст 250 дівчаток віком 13 років дорівнює 137 см при σ= ± 2,0 см. Який відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 135,0 до 139,0 см?

1. 68,3 %*

2. 58,8 %

3. 78,6 %

4. 95,5 %

5. 99,7 %

Середній зріст 120 дівчаток віком 11 років дорівнює 137 см при σ = ± 2,0 см. Який відсоток дівчаток може мати зріст у межах від 131,0 до 143,0 см?

1. 99,7 %*

2. 58,8 %

3. 68,3 %

4. 78,6 %

5. 95,5 %

На вибірковій сукупності мешканців міста Н. вивчали середній рівень і характер різноманітності таких лабораторних показників: рівень загального білка сироватки крові, швидкості осідання еритроцитів, кількість лейкоцитів та еритроцитів. На підставі якого статистичного критерію необхідно зробити висновок про найбільш різноманітний лабораторний показник?

1. Коефіцієнта варіації*

2. Критерію Стьюдента

3. Середньої арифметичної зваженої

4. Середнього квадратичного відхилення

5. Середньої арифметичної простої

Середній зріст новонароджених хлопчиків дорівнює 50,9 см при сигмі 1,66, а середня маса тіла — 3432 г. при сигмі 5,00. За яким критерієм можна порівняти ступінь варіабельності цих ознак?

1. Коефіцієнту варіації*

2. Середнього квадратичного відхилення

3. Ліміту

4. Амплітуди

5. Коефіцієнту асоціації

Середній зріст хлопчиків 6 років становить 1,6,9 см (σ±4,2 см), середня маса тіла — 22,2 кг (σ±3,4 кг). За допомогою якого показника можна порівняти ступінь варіабельності ознак?

1. За коефіцієнтом варіації*

2. За середнім квадратичним відхиленням

3. За дисперсією

4. За амплітудою рядів

5. За коефіцієнтом кореляції

При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для загального білка сироватки крові — середнє квадратичне відхилення ±4 г/л, коефіцієнт варіації 6 %; для ШОЕ — відповідно ±2 мм/год, 23 %. Яка з цих ознак є найбільш варіабельна?

1. Швидкість осідання еритроцитів*

2. Загальний білок сироватки крові

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розра­хунки

5. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові дослід­ження

Середня частота пульсу у студентів під час екзамену становила 98 ударів за 1 хв. при коефіцієнті варіації 12 %. Який рівень різноманітності відповідає цьому коефіцієнту варіації?

1. Середній*

2. Низький

3. Вище середнього

4. Високий

5. Дуже високий

Середня частота дихання у студентів 20 років становила 74 за 1 хв. при коефіцієнті варіації 22 %. Який рівень різноманітності відповідає цьому коефіцієнту варіації?

1. Високий*

2. Низький

3. Дуже низький

4. Середній

5. Дуже високий

Середній термін лікування хворих гострими респіраторними захворюваннями становив 7,7 днів, при коефіцієнті варіації 3,4 %. Який рівень різноманітності відповідає цьому коефіцієнту варіації?

1. Низький*

2. Середній

3. Вище середнього

4. Високий

5. Дуже високий

У населеному пункті К. вивчається розповсюдженість злоякісних новоутворень. Отриманий результат Р±1,96 ‰. Необхідно визначити ступінь ймовірності безпомилкового прогнозу для отриманого результату:

1. 95,5 %*

2. 68,0 %

3. 78,6 %

4. 99,7 %

5. 99,9 %

Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було 30 передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних. Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити суттєвість різниці у порівнювальних групах?

1. Розрахунок критерію Стьюдента*

2. Метод стандартизації

3. Розрахунок відносних величин

4. Кореляційний аналіз

5. Розрахунок середніх величин

Пересічна тривалість лікування хворих гіпертонічною хворобою в лікарні № 1 становила 17,0±1,0 днів, а в лікарні № 2 — 15,0±0,5 днів. Чи достовірна різниця між показниками, якщо критерій t = 1,79?

1. Ні*

2. Так

3. Необхідно розрахувати критерій відповідності

4. Необхідно зменшити число спостережень

5. Необхідно визначити коефіцієнт варіації

У практику хірургічного відділення стаціонару було впроваджено методику лапароскопічної холецистектомії. У результаті середня тривалість післяопераційного лікування хворих скоротилася до 3,4±0,8 дня порівняно з 7,3±1,1 дня при звичайній холецистектомії. Яким методом медичної статистики можна підтвердити достовірність різниці показників?

1. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента*

2. Розрахунок відносних величин

3. Розрахунок коефіцієнта кореляції

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок стандартизованих показників

Частота ускладнень при кишковій непрохідності серед прооперованих дітей склала 3,0±0,5 %. Необхідно визначити, у яких межах може змінюватися цей показник при ймовірності статистичного прогнозу в 95,5 %?

1. 2,0 - 4,0 %*

2. 1,5 - 4,5 %

3. 1,0 - 3,0 %

4. 2,5 - 3,5 %

5. 0,5 - 3,0 %

У N-ській області здійснюється позачергова санітарно-гігієнічна експертиза стану водоймищ, для чого створена пересувна лабораторія. Був проведений попередній інструктаж її робітників по методиках досліджень, однак метрологічна перевірка вимірювальних приладів і лабораторного устаткування не здійснювалася. Які похибки найбільш ймовірно можуть зустрітися при проведенні експертизи і вплинути на вірогідність результатів?

1. Систематичні*

2. Арифметичні

3. Випадкові

4. Логічні

5. Методичні

При аналізі використання ліжкового фонду (середньорічна зайнятість ліжка, середня тривалість перебування хворого на лікарняному ліжку) в багатопрофільній лікарні міста К. встановлено, що враховані ознаки мають асиметричний розподіл. Які методи оцінки вірогідності результатів дослідження слід використати в цьому випадку?

1. Непараметричні*

2. Параметричні

3. Традиційні

4. Системного аналізу

5. Все перераховане

Оцінка вірогідності результатів досліджень є одним із заключних етапів аналізу явища, яке вивчається. При вивченні фізичного розвитку юнаків-школярів (n = 100) встановлено, що середня довжина тіла становить 158±1,0 см. Яке значення будуть мати довірчі інтервали з вірогідністю 95 %?

1. 156-160*

2. 157-159

3. 155-161

4. 154-162

5. 153-163

Визначити довірчі межі середньої арифметичної величини, отриманої при вибірковому дослідженні (120+2,0 см) з вірогідністю 95,0 %, при кількості спостережень більше 30.

1. 116,0-124,0*

2. 118,0-122,0

3. 117,0-123,0

4. 115,0-125,0

5. 114,0-126,0

Визначити довірчі межі середньої арифметичної величини, отриманої при вибірковому дослідженні (120±2,0 см) з вірогідністю 99,0 %, при кількості спостережень більше 30.

1. 114,8-125,2*

2. 116,8-123,2

3. 115,8-124,2

4. 113,8-126,2

5. 112,8-127,2

Зі 1000 дітей, які були щеплені від грипу, захворіло 100 дітей, а з 400 не щеплених дітей захворіло грипом 50. Яка з нижченазваних методик є найбільш прийнятною для перевірки ефективності щеплення від грипу?

1. Оцінка вірогідності різниці захворюваності грипом за критерієм Стьюдента*

2. Стандартизація показників захворюваності грипом

3. Обчислення коефіцієнта кореляції

4. Оцінка міри варіабельності показників

5. Перевірка точності обчислення показників

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Які із статистичних величин або показників узагальнюють ці дані?

1. Середні*

2. Динамічного ряду

3. Екстенсивні

4. Інтенсивні

5. Наочності

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 38, 40, 41, 41, 42, 43, 44, 47. Який варіаційний ряд наведено?

1. Згрупований*

2. Простий

3. Динамічний

4. Кореляційний

5. Інтервальний

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 41, 42, 43, 44, 47. Визначте моду даного варіаційного ряду.

1. 41*

2. 39

3. 40

4. 44

5. 47

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 40, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 47. Визначте медіану даного варіаційного ряду.

1. 41,5*

2. 40

3. 41

4. 42

5. 42,5

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 40, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 47. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?

1. Σ Vp / n*

2. Σ V / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?

1. Σ V / n*

2. Σ Vp / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.

1. 13*

2. 35

3. 48

4. 83

5. 41

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. Визначте ліміт даного варіаційного ряду.

1. 35 ÷ 48*

2. 35 - 48

3. 48 - 35

4. 13

5. 41

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 35, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 47, 48. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?

1. √Σd² / (n - 1)*

2. √Σd² / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 38, 38, 39, 40, 41, 41, 43, 44, 47, 47. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?

1. √Σd²p / (n - 1)*

2. √Σd² / (n - 1)

3. √Σd² / n

4. А + і(Σdp / n)

5. δ / M × 100

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Які із статистичних величин або показників узагальнюють ці дані?

1. Середні*

2. Динамічного ряду

3. Екстенсивні

4. Інтенсивні

5. Наочності

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1780, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Який варіаційний ряд наведено?

1. Простий*

2. Згрупований

3. Динамічний

4. Кореляційний

5. Інтервальний

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 20012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте моду даного варіаційного ряду.

1. 1900*

2. 2100

3. 2200

4. 2350

5. 2600

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте медіану даного варіаційного ряду.

1. 2100*

2. 1900

3. 2200

4. 2350

5. 2600

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?

1. Σ Vp / n*

2. Σ V / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?

1. Σ V / n*

2. Σ Vp / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.

1. 700*

2. 1900

3. 2100

4. 2600

5. 4500

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Визначте ліміт даного варіаційного ряду.

1. 1900 ÷ 2600*

2. 1900 - 2600

3. 2600 - 1900

4. 1900

5. 2600

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?

1. √Σd² / (n - 1)*

2. √Σd² / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2012 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?

1. √Σd²p / (n - 1)*

2. √Σd² / (n - 1)

3. √Σd² / n

4. А + і(Σdp / n)

5. δ / M × 100

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Які із статистичних величин або показників узагальнюють ці дані?

1. Середні*

2. Динамічного ряду

3. Екстенсивні

4. Інтенсивні

5. Наочності

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?

1. Інтервальний*

2. Простий

3. Згрупований

4. Динамічний

5. Кореляційний

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?

1. Інтервальний закритий*

2. Простий

3. Згрупований

4. Динамічний

5. Інтервальний відкритий

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Який варіаційний ряд наведено?

1. Інтервальний інкретний*

2. Простий

3. Згрупований

4. Динамічний

5. Інтервальний дискретний

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. За якою формулою можна розрахувати середню арифметичну?

1. Σ Vp / n*

2. Σ V / n

3. А + і(Σdp / n)

4. δ / M × 100

5. δ / √n

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Визначте амплітуду даного варіаційного ряду.

1. 7,9*

2. 125,0

3. 132,9

4. 129,0

5. 257,9

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Визначте ліміт даного варіаційного ряду.

1. 125,0 ÷ 132,9*

2. 125,0 – 132,9

3. 132,9 – 125,0

4. 125,0

5. 132,9

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. За якою формулою можна розрахувати середнє квадратичне відхилення?

1. √Σd²p / (n - 1)*

2. √Σd² / (n - 1)

3. √Σd² / n

4. А + і(Σdp / n)

5. δ / M × 100

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 см мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 см – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 см – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 см – 4 хлопчики. Назвіть причину, чому ці дані можуть бути недостовірні?

1. Мала кількість спостережень*

2. Велика кількість спостережень

3. Неоднорідність статистичної сукупності

4. Різноманітність статистичної сукупності

5. Неправильність групування

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала: 1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Назвіть причину, чому ці дані можуть бути недостовірні?

1. Якісна неоднорідність статистичної сукупності*

2. Велика кількість спостережень

3. Кількісна неоднорідність статистичної сукупності

4. Неправильність групування

5. Мала кількість спостережень

При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для загального білка крові - середньоквадратичне відхилення ± 4 г/л, коефіцієнт варіації 6 %; для швидкості осідання еритроцитів – відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Швидкість осідання еритроцитів*

2. Загальний білок сироватки крові

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

В країні відбувалася зміна чисельності населення в період між переписами населення. Яка величина узагальнює ці дані?

1. Середня геометрична*

2. Середня гармонійна

3. Середня арифметична

4. Коефіцієнт кореляції

5. Коефіцієнт варіації

В результаті досліджень протягом двох років відбувалася зміна чисельності результатів титрування вакцин. Яка величина узагальнює ці дані?

1. Середня геометрична*

2. Середня гармонійна

3. Середня арифметична

4. Коефіцієнт кореляції

5. Коефіцієнт варіації

В результаті досліджень протягом двох років відбувався щомісячний приріст маси тіла новонароджених. Яка величина узагальнює ці дані?

1. Середня геометрична*

2. Середня гармонійна

3. Середня арифметична

4. Коефіцієнт кореляції

5. Коефіцієнт варіації

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Яка величина показує ступінь варіабельності даного дослідження?

1. Коефіцієнт варіації*

2. Коефіцієнт кореляції

3. Коефіцієнт Стьюдента

4. Показник наочності

5. Середні величини

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала: 1800, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Яка величина показує ступінь варіабельності даного дослідження?

1. Коефіцієнт варіації*

2. Коефіцієнт кореляції

3. Коефіцієнт Стьюдента

4. Показник наочності

5. Середні величини

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4 хлопчики. Яка величина показує ступінь варіабельності даного дослідження?

1. Коефіцієнт варіації*

2. Коефіцієнт кореляції

3. Коефіцієнт Стьюдента

4. Показник наочності

5. Середні величини

Відомий рівень місячної оплати за житлово-комунальні послуги 12 сімей: 286, 378, 183, 295, 363, 280, 276, 292, 358, 265, 275, 373 грн. Середній рівень оплати розраховується за формулою:

1. Формула середньої арифметичної простої*

2. Формула середньої арифметичної зваженої

3. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом моментів

4. Формула середньої арифметичної, обчисленої за способом Стьюдента

5. Всі перечислені формули

При дослідженні визначили прямий показник — продуктивність праці та обернений — працеємкість. При умові, якщо відомі значення працеємкості, то для розрахунку середньої продуктивності праці необхідно застосувати:

1. Середню гармонійну*

2. Середню арифметичну

3. Середню геометричну

4. Коефіцієнт кореляції

5. Коефіцієнт варіації

В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 5 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Низький*

2. Середній

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 15 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Середній*

2. Низький

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

В сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, концентрація альбуміну (г/л)склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Коефіцієнт варіації дорівнює 25 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Високий*

2. Низький

3. Середній

4. Критичний

5. Повний

На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала: 2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 7 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Низький*

2. Середній

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала: 2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 17 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Середній*

2. Низький

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

На 7 територіальних лікарських дільницях кількість населення у 2009 р. складала: 2100, 1780, 2350, 2200, 2600, 1900, 2000. Коефіцієнт варіації дорівнює 27 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Високий*

2. Низький

3. Середній

4. Критичний

5. Повний

В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 9 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Низький*

2. Середній

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 19 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Середній*

2. Низький

3. Високий

4. Критичний

5. Повний

В середній школі проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4 хлопчики. Коефіцієнт варіації дорівнює 30 %. Який ступінь варіабельності ознак?

1. Високий*

2. Низький

3. Середній

4. Критичний

5. Повний

При вивченні середнього рівня та характеру різноманітності деяких показників отримані такі дані: для маси тіла новонароджених - середньоквадратичне відхилення ± 200 г, коефіцієнт варіації 26 %; для зросту новонароджених – відповідно ± 2 см, 13 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Маса тіла новонароджених*

2. Зріст новонароджених

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

Вивчалися середній рівень та характер різноманітності деяких показників. В результаті отримані такі дані: для частоти серцевих скорочень - середньоквадратичне відхилення ± 4 уд./хв, коефіцієнт варіації 16 %; для температури тіла – відповідно ± 6^оС, 9 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Частота серцевих скорочень*

2. Температура тіла

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

Вивчалися середній рівень та характер різноманітності деяких показників. В результаті отримані такі дані: для частоти серцевих скорочень - середньоквадратичне відхилення ± 4 уд./хв, коефіцієнт варіації 16 %; для артеріального тиску – відповідно ± 12 мм рт.ст., 5 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Частота серцевих скорочень*

2. Рівень артеріального тиску

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

При вивченні в репрезентативній групі хворих середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для кількості лейкоцитів крові - середньоквадратичне відхилення ± 15 г/л, коефіцієнт варіації 5 %; для швидкості осідання еритроцитів – відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Швидкість осідання еритроцитів*

2. Кількість лейкоцитів крові

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

При вивченні в репрезентативній групі хворих середнього рівня та характеру різноманітності деяких лабораторних показників отримані такі дані: для кількості лейкоцитів крові - середньоквадратичне відхилення ± 15 г/л, коефіцієнт варіації 5 %; для рівня глюкози крові – відповідно ± 2 мм/год., 23 %. Яка з указаних ознак є найбільш різноманітною?

1. Рівень глюкоземії*

2. Кількість лейкоцитів крові

3. Відмінності в різноманітності ознак відсутні

4. Для вивчення різноманітності потрібні додаткові розрахунки

5. Для вивчення різноманітності потрібно збільшити число спостережень

Концентрація альбуміну (г/л) в сироватці крові 10 жінок, що були включені в одне обстеження, склала: 42, 41, 44, 47, 38, 40, 35, 38, 43, 41. Який показник визначає ступінь достовірності?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

Кількість населення на 7 територіальних лікарських дільницях у 2009 р. складала: 1900, 1900, 2000, 2100, 2200, 2350, 2600. Який показник визначає ступінь достовірності?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

Проводилося дослідження зросту хлопчиків семи років. Зріст 125,0 – 126,9 мали 4 хлопчиків, 127,0 – 128,9 – 12 хлопчиків, 129,0 – 130,9 – 8 хлопчиків, 131,0 – 132,9 – 4 хлопчики. Який показник визначає ступінь достовірності?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового методу лікування гострої респіраторно-вірусної інфекції. В експериментальній групі (10 чоловік) середня тривалість лікування становила 5 днів, в контрольній групі (10 чоловік) - 7 днів. Назвіть найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх величин виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).

1. Мале число спостережень*

2. Незначна відносна різниця показників

3. Невелика тривалість лікування

4. Незначна абсолютна різниця показників

5. Неоднорідні групи

У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового методу лікування гепатиту В. В експериментальній групі (12 чоловік) середня тривалість лікування становила 21 день, в контрольній групі (12 чоловік) - 23 дні. Назвіть найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх величин виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).

1. Мале число спостережень*

2. Незначна відносна різниця показників

3. Невелика тривалість лікування

4. Незначна абсолютна різниця показників

5. Неоднорідні групи

У лікувально-профілактичному закладі вивчалася терапевтична ефективність нового методу лікування гострого панкреатиту. В експериментальній групі (15 чоловік) середня тривалість лікування становила 16 днів, в контрольній групі (15 чоловік) - 18 днів. Назвіть найбільш імовірну причину того, що отримані відмінності після розрахунку середніх величин виявилися статистичне невірогідними (р>0,05).

1. Мале число спостережень*

2. Незначна відносна різниця показників

3. Невелика тривалість лікування

4. Незначна абсолютна різниця показників

5. Неоднорідні групи

Встановлено, що на 100 пологів у жінок, які мають фактори ризику, було 30 передчасних, а у жінок, які не мають факторів ризику, на 100 пологів було 5 передчасних. Який метод статистичної обробки даних оптимально використати лікарю, щоб оцінити сутність розбіжностей в порівнюваних групах?

1. Розрахунок критерію Стьюдента*

2. Розрахунок середніх величин

3. Розрахунок відносних величин

4. Метод стандартизації

5. Кореляційний аналіз

У практику хірургічного відділення стаціонару було впроваджено методику лапароскопічної холецистектомії. У результаті середня тривалість післяопераційного лікування хворих скоротилась до 3,4±0,8 дня порівняно з 7,3±1,1 дня при звичайній холецистектомії. Яким методом медичної статистики можна підтвердити вірогідність різниці показників?

1. Розрахунок довірчого коефіцієнта Стьюдента*

2. Розрахунок стандартизованих показників

3. Розрахунок коефіцієнта кореляції

4. Розрахунок середніх величин

5. Розрахунок відносних величин

В результаті впровадження нової методики лікування середня тривалість госпіталізації в експериментальній групі хворих склала 12,3±0,2 дні порівняно із 15,4±0,4 дні в контрольній групі хворих, яких лікували за старою схемою. Обчисленням якого коефіцієнта (критерію) можна оцінити суттєвість різниці цих результатів?

1. Коефіцієнт вірогідності (t-критерій Стьюдента)*

2. Т-критерій Вілкоксона

3. Критерій знаків (z-критерій)

4. Критерій відповідності (χ-квадрат)

5. Критерій Колмогорова-Смирнова

Проведено клініко-статистичне дослідження дії нового фармакологічного препарату на хворих з ішемічною хворобою серця. Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки вірогідності результатів?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні успішності студентів медичного університету непрацюючих та тих, які поєднують навчання з роботою, були отримані наступні дані: у непрацюючих середній бал (М₁) = 8,7 (m₁ = ±0,09), у тих, які поєднують навчання з роботою (М₂) = 6,8 (m₂ = ±0,05). Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки достовірності різниці результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні впливу анаболічних гормонів при інфаркті міокарду на білковий обмін були отримані наступні дані: загальний білок до лікування (Р₁) = 7,14 % (m₁ = ±0,17 %), після лікування (Р₂) = 8,04 % (m₂ = ±0,12 %). Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки достовірності різниці результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні показників летальності в двох міських лікарнях отримані наступні дані: в лікарні № 1 – показник летальності (Р₁) = 2,7 % (m₁ = ±0,07 %), в лікарні № 2 - (Р₂) = 3,2 % (m₂ = ±0,04 %). Який параметричний критерій (коефіцієнт) може бути використано для оцінки достовірності різниці результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні частоти серцевих скорочень у дітей молодших груп двох дитячих садочків були отримані наступні дані: в першому дитячому садочку частота серцевих скорочень складала в середньому 81 уд./хв., в другому – 78 уд./хв. За допомогою якого показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні ефективності імунізації дітей проти грипу були отримані наступні дані: відсоток дітей, які захворіли в групі імунізованих складав 44,3, в групі не імунізованих – 48. За допомогою якого показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

При вивченні захворюваності на гепатит А дітей 0 – 6 років в двох містах були отримані наступні дані: в місті Т відсоток дітей, які захворіли, склав 0,21, в місті Д – 0,13. За допомогою якого показника можна визначити, чи є різниця результатів у двох групах?

1. Коефіцієнт Стьюдента (t)*

2. Коефіцієнт відповідності

3. Критерій знаків

4. Т-критерій Вілкоксона

5. Критерій Колмогорова – Смирнова

В Козівському районі Тернопільської області вивчали здоров’я 800 дітей у віці 0 – 14 років з неповних сімей. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській обласній лікарні вивчали розвиток синдрому ендогенної інтоксикації у 210 хворих на вовчакову нефропатію. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській обласній лікарні вивчали вплив магніто-лазерної терапії у 110 хворих на системний червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Хмельницькій області вивчали рівень організації швидкої медичної допомоги сільському населенню. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали соціально-медичні аспекти захворюваності та смертності від гострого інфаркту міокарда. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали організацію медичної допомоги сільському населенню в умовах реформування галузі. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Тернопільській області вивчали методологічні та методичні підходи до аналізу здоров’я сільського населення. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

В Львівській області вивчали носійство HBS-антигену у 150 хворих на системний червоний вовчак. За допомогою якого із вказаних показників можна встановити достовірність проведеного дослідження?

1. Похибка репрезентативності*

2. Екстенсивні показники

3. Інтенсивні показники

4. Показник наочності

5. Середнє квадратичне відхилення

Летальність в лікарні А – 1,2 %, в лікарні В – 1,8 % Що можна прийняти за стандарт, порівнюючи дані шляхом прямого методу стандартизації?

1. Півсуму хворих по кожному відділенні лікарень А і В*

2. Середній вік хворих в лікарні А

3. Середній вік хворих в лікарні В

4. Пересічну тривалість лікування в лікарні А

5. Пересічну тривалість лікування в лікарні В

Смертність серед міських мешканців області 10,8 %, сільських – 18,3 %. Що можна прийняти за стандарт, порівнюючи дані шляхом прямого методу стандартизації?

1. Півсуму чисельності населення за віковими групами*

2. Середній вік міських мешканців

3. Середній вік сільських мешканців

4. Захворюваність міських мешканців

5. Захворюваність сільських мешканців

Порівняно з минулим роком захворюваність на гіпертонічну хворобу збільшилась на 15 %. Який показник використовували в цьому випадку?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Співвідношення

5. Абсолютний приріст

Порівняно з минулим роком захворюваність дітей на грип знизилась на 12 %. Який показник використовували?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Співвідношення

5. Абсолютний приріст

Порівняно з минулим роком смертність немовлят знизилась на 5,6 %. Який показник використовували?

1. Наочності*

2. Інтенсивний

3. Екстенсивний

4. Абсолютний приріст

5. Співвідношення

При вивченні смертності в двох регіонах, які мають різний статевий та віковий склад населення, отримані такі дані: в районі А смертність дорівнювала 14,0 ‰, в районі Б — 16,0 ‰. Який статистичний метод треба застосувати для порівняння цих показників?

1. Стандартизації*

2. Динамічні ряди

3. Відносні показники

4. Середні величини

5. Кореляції

При вивченні захворюваності в місті Н. було встановлено, що населення різних адміністративних районів відрізняється за своїм віковим складом. Який із статистичних методів дозволяє виключити вплив цього чинника на показники захворюваності?

1. Метод стандартизації*

2. Т-критерій Вілкоксона

3. Кореляційно-регресивний аналіз

4. Аналіз динамічних рядів

5. Обчислення середніх величин

Летальність у терапевтичному відділенні стаціонару склала 1,2 %, а в хірургічному — 1,8 %. Стандартизовані показники летальності відповідно рівні 1,6 % і 1,1 %. Оцініть дійсний рівень летальності у відділеннях:

1. Летальність у хірургічному відділенні вище, ніж у терапевтичному*

2. Летальність у терапевтичному відділенні вище, ніж у хірургічному

3. Необхідно додатково розрахувати показник співвідношення

4. Необхідно додатково розрахувати екстенсивний показник

5. Якби важкість стану хворих у відділеннях була однаковою, то летальність у терапевтичному відділенні була б вищою

Поширеність ішемічної хвороби серця (ІХС) у місті А 50 ‰, а в місті Б — 60 ‰. Стандартизовані за віком показники складають відповідно 58 ‰ і 55 ‰. Оцініть наведені дані:

1. Якби вікова структура населення в містах була однаковою, то поширеність ІХС була б вище в місті А*

2. Необхідно додатково розрахувати екстенсивний показник

3. Необхідно розрахувати критерій Стьюдента

4. Якби вікова структура населення в містах була однаковою, то поширеність ІХС була б вище в місті Б

5. Віковий склад населення не впливає на поширеність ІХС

Який метод рекомендується використати, якщо необхідно виявити вплив на захворюваність неоднорідності складу працюючих в цехах (за статтю, віком, стажем і т. ін.)?

1. Стандартизації*

2. Непараметричні критерії

3. Інтенсивні показники

4. Середні величини

5. Екстенсивні показники

Показник загальної смертності в районі А становить 11,9 ‰, а в районі Б — 15,9 ‰. У віковій структурі населення району А частка осіб віком 50 років і понад — 30,0 ‰, а в районі Б — 40,0 ‰. Необхідно перевірити, чи вплинула на різницю показників загальної смертності неоднорідність вікової структури населення. Яким методом медичної статистики найдоцільніше скористатися в цьому випадку?

1. Розрахунку стандартизованих показників*

2. Розрахунку відносних величин

3. Розрахунку довірчого коефіцієнта

4. Розрахунку середніх величин

5. Розрахунку коефіцієнта кореляції

Головний лікар МСЧ поставив завдання проаналізувати захворюваність в цехах підприємства. Статевий склад робітників в цехах різний. Який метод статистичної обробки результатів вивчення захворюваності треба використати?

1. Стандартизації*

2. Кореляції

3. Середні величини

4. Оцінка вірогідності результатів

5. Динамічні ряди

На підприємстві протягом року в першому півріччі з 2000 працюючих чоловіків мали травми 320, з 4000 працюючих жінок — 280. У другому півріччі із 6000 чоловіків травмовано 720, із 2000 жінок — 160. Який метод статистичної обробки даних є оптимальним для усунення розбіжностей у складі працюючих за статтю і різного рівня травм у них та аналізу травматизму на підприємстві?

1. Метод стандартизації*

2. Розрахунок середніх величин

3. Розрахунок відносних величин

4. Регресивний аналіз

5. Кореляційний аналіз

Оцініть стандартизовані показники інвалідності від серцево-судинних захворювань серед робітників та службовців двох підприємств (підприємство А — 2,2 % і Б — 1,4 %), якщо інтенсивні показники відповідно були рівні 1,2 % й 1,9 %:

1. Якби соціальний склад працюючих на підприємствах був однаковим, то інвалідність на підприємстві Б була б вища*

2. Необхідно додатково розрахувати екстенсивний показник

3. Необхідно розрахувати критерій Стьюдента

4. Якби соціальний склад працюючих на підприємствах був однаковим, то інвалідність була б вище на підприємстві А.

5. Соціальний склад робітників не впливає на поширеність інвалідності

Оцініть стандартизовані показники захворюваності хребта у водіїв вантажних і легкових автомобілів двох автотранспортних підприємств (А і Б), якщо стандартизовані та загальні інтенсивні показники захворюваності перебувають на одному рівні (відповідно 21 ‰ та 35 ‰).

1. Вид трудової діяльності не впливає на захворюваність хребта*

2. Необхідно додатково розрахувати екстенсивний показник

3. Необхідно розрахувати критерій Стьюдента

4. Якби структура водіїв за видом діяльності була однаковою, то захворюваність хребта на підприємстві Б була б вище

5. Всі відповіді вірні

Середньодобова летальність у хірургічному відділенні міської лікарні № 1 у 2001 р. — 0,1 %, у 2002 р.— 0,5 %. Передбачувана причина росту летальності в 2002 р. — несвоєчасність госпіталізації як результат недосконалої роботи швидкої допомоги. Показники, розраховані за умови однакового розподілу хворих по термінах госпіталізації: у 2001 р.— 15,0, у 2002 р. — 11,0. Який метод був використаний для розрахунку цих умовних показників?

1. Стандартизації*

2. Кореляції

3. Розрахунку середніх величин

4. Розрахунку відносних величин

5. Аналізу динамічних рядів

Необхідно провести порівняльну оцінку захворюваності робітників двох різновікових груп. Середній вік 1 групи складає 30,0 років, 2 групи - 40,0 років. Який статистичний метод необхідно застосувати для розрахунку показників захворюваності, щоб усунути вплив на їх величину відмінностей у віці порівнюваних груп робітників?

1. Метод стандартизації*

2. Метод динамічних рядів

3. Метод кореляції

4. Метод отримання інтенсивних показників

5. Метод отримання середніх арифметичних показників

При графічному відображенні росту школярів 12 років установлено, що ознака має бімодальний (двогорбий) розподіл. На що вказує такий розподіл?

1. На її неоднорідність*

2. На її репрезентативність

3. На її специфічність

4. На її недостатність

5. На її чуттєвість

Визначити одиницю спостереження при вивченні середньої тривалості перебування в стаціонарі хворих в залежності від термінів доставки їх в стаціонар і клінічної форми захворювання.

1. Окрема особа*

2. Певний контингент осіб

3. Окремий метод дослідження

4. Сукупність осіб чи явищ, що досліджуються

5. Певні предмети, явища

У регіоні Д. за останні 5 років відмічається ріст летальності від інфаркту міокарда. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи кардіологічних стаціонарів регіону. Визначити одиницю спостереження в цьому випадку.

1. Кардіологічний стаціонар*

2. Випадок госпіталізації до кардіологічного стаціонару

3. Оснащення діагностичним обладнанням кардіологічного стаціонару

4. Укомплектованість лікарями-кардіологами

5. Своєчасність звертання за медичною допомогою до кардіологічного стаціонару

Визначити одиницю спостереження при вивченні середньої тривалості перебування в стаціонарі хворих з апендектомією в залежності від термінів доставки в стаціонар і клінічної форми апендициту.

1. Хворий з апендектомією*

2. Хворий, що був госпіталізований у стаціонар

3. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

4. Терміни доставки хворого

5. Клінічна форма апендициту

Визначити статистичну одиницю спостереження при визначенні впливу кількості цукру в крові на загоєння ранової поверхні в післяопераційному періоді.

1. Хворий у післяопераційному періоді*

2. Кількість цукру

3. Аналіз крові

4. Хворий, що має ранову поверхню

5. Хворий, що виписався на доліковування

У епідеміологічному дослідженні проводилося вимірювання рівня артеріального тиску (АТ). До початку дослідження був проведений інструктаж з методики вимірювання АТ, однак метрологічна перевірка вимірювальних приладів не проводилася. Які похибки найбільш ймовірно можуть зустрітися при проведенні цього дослідження і вплинути на вірогідність результатів?

1. Систематичні*

2. Методичні

3. Випадкові

4. Інформаційні

5. Логічні

В дитячій поліклініці проведено вивчення захворюваності дітей алергічними захворюваннями шляхом викопіювання даних з облікової медичної документації. Відповідно з програмою дослідження для формування вибіркової сукупності в реєстратурі була відібрана кожна третя історія розвитку дитини. Визначити, який метод формування вибіркової сукупності використовували дослідники.

1. Механічний*

2. Спрямований

3. Випадковий

4. Типологічний

5. Серійний

У місті Н було проведено соціально-гігієнічне дослідження. У відповідності з програмою дослідження усе населення міста спочатку було розділено по місцю проживання (порайонно), а потім із кожної групи відбиралися пропорційно одиниці спостереження. Визначити, який метод формування вибіркової сукупності використовували дослідники.

1. Типологічний*

2. Серійний

3. Випадковий

4. Механічний

5. Спрямований

В регіоні А. відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначити одиницю спостереження в цьому випадку.

1. Неврологічний стаціонар*

2. Оснащення діагностичним обладнанням неврологічного стаціонару

3. Своєчасність звертання до неврологічного стаціонару

4. Забезпеченість населення ліжками неврологічного профілю

5. Укомплектованість стаціонарів лікарями-неврологами

Для вивчення захворюваності сільського населення певної області за об'єкт дослідження були обрані мешканці пунктових сіл. Який метод збору статистичного матеріалу за обсягом слід використовувати у дослідженні?

1. Основного масиву*

2. Комбінований

3. Вибірковий

4. Одночасний

5. Монографічного опису

Який з методів збору інформації переважніший при вивченні житлових умов студентів медичного ВНЗ за період навчання?

1. Соціологічний*

2. Інтерв'ювання

3. Викопіювання матеріалів

4. Спрямованого відбору

5. Статистичний

Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню, ведуть постійно реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу захворювань, з профілактичною ціллю та інших. Який вид статистичного спостереження за часом вони використовують?

1. Поточний*

2. Суцільний

3. Гніздовий

4. Вибірковий

5. Несуцільний

Лікувально-профілактичні заклади, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу населенню ведуть постійну реєстрацію всіх звернень до поліклініки з приводу захворювань, з профілактичною метою та інших. Який вид статистичного спостереження за ступенем охоплення вони використовують?

1. Суцільний*

2. Індивідуальний

3. Поточний

4. Систематичний

5. Несуцільний

Для вивчення захворюваності міського населення області за об'єкт дослідження був взятий кожний 10-й мешканець міста. Який метод збору статистичного матеріалу за обсягом слід використати в дослідженні?

1. Вибірковий*

2. Основного масиву

3. Монографічного опису

4. Комбінований

5. Суцільний

В школі № 1 було виявлено 200 учнів, які захворіли на кір. Серед них 130 дівчат і 70 хлопців. У віці до 7 років було 30 дітей, 8—10 років — 100, 11 — 14 років — 50, більше 14 років — 20. Який вид статистичної таблиці треба застосувати для зведення цих даних?

1. Групову*

2. Просту

3. Комбінаційну

4. Змішану

5. Підсумкову

При вивченні чинників захворюваності шлунка були взяті такі ознаки: стать, вік, відношення до паління, алкоголю, професія, місце роботи та інші. Який вид статистичної таблиці слід використати в цьому випадку для зведення даних?

1. Групову*

2. Підсумкову

3. Просту

4. Змішану

5. Спеціальну

Поліклініка надає медичну допомогу дорослому населенню. При оцінці її діяльності розраховувались показники поширеності захворювань, структура захворюваності, середнє число відвідувань на одного мешканця на рік, навантаження лікарів на амбулаторному прийомі, забезпеченість населення лікарями, ліжками та інші. Який з наведених показників є показником співвідношення?

1. Забезпеченість населення лікарями і ліжками*

2. Поширеність захворювань

3. Структура захворюваності

4. Кількість відвідувань на одного мешканця

5. Навантаження лікарів на амбулаторному прийомі

Для аналізу діяльності амбулаторії з річних звітних документів взяли відомості про середньорічну кількість населення, кількість лікарів, кількість зареєстрованих захворювань (всього і по окремих класах хвороб) та кількість відвідувань. Відношення яких даних відповідає поняттю показник інтенсивності?

1. Кількість захворювань до середньорічної кількості населення*

2. Кількість лікарів до середньорічної кількості населення

3. Кількість захворювань по окремих класах до загальної кількості захворювань

4. Середньорічна кількість населення до кількості лікарів

5. Питома вага відвідувань до лікарів різних фахів

У місті 100000 мешканців. Із 160 випадків інфекційних захворювань — 75 припадає на грип. Який показник захворюваності на грип відносно всіх інфекційних хвороб треба використати?

1. Екстенсивний*

2. Інтенсивний

3. Відносної інтенсивності

4. Наочності

5. Співвідношення

В районі Н. 50 тис. населення. На протязі року було зареєстровано 7000 захворювань. Який показник необхідно використати для характеристики розповсюдженості захворювань серед населення?

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Стандартизації

На протязі року в поліклініці, яка обслуговує 60 тис. дорослого населення, було зареєстровано 108 випадків інфаркту міокарда. Який показник треба використати для розрахунку частоти захворюваності на інфаркт міокарда?

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Темп росту.

При порівнянні з минулим роком рівень захворюваності грипом збільшився на 20 %. Який показник використаний для даного розрахунку?

1. Наочності*

2. Відносної інтенсивності

3. Співвідношення

4. Інтенсивності

5. Екстенсивності

Поліклініка обслуговує 30 тисяч дорослого населення. На протязі року було зареєстровано 11600 захворювань, із них з вперше встановленим діагнозом — 3860. Який вид показника слід застосувати для характеристики розповсюдженості (частоти) захворювань серед населення?

1. Інтенсивний*

2. Екстенсивний

3. Наочності

4. Співвідношення

5. Інвалідності

Цеховим лікарем на підприємстві щорічно проводиться аналіз стану здоров'я робітників. На які диспансерні групи здоров'я поділяються робітники підприємства у щорічному звіті?

1. Здорові, практично здорові, хворі за 3-ма стадіями компенсації*

2. Здорові, хворі на гострі захворювання, хворі з субкомпенсованим перебігом хвороби

3. Здорові, часто хворіючи з компенсованим перебігом хвороби

4. Здорові, хворі на важливі неепідемічні захворювання, практично здорові

5. Здорові, хворі з тимчасовою втратою працездатності, хворі з декомпенсованим перебігом захворювання

На диспансерному обліку в дільничного терапевта перебувають реконвалесценти після інфекційних захворювань, часто і тривало хворіючі, особи з хронічною патологією. Хто з приведених хворих повинен бути віднесений до III групи здоров'я?

1. З хронічною патологією в стадії компенсації*

2. Усі категорії хворих, приведені в умові задачі

3. Часто і тривало хворіючі

4. Реконвалесценти після інфекційних захворювань і особи з хронічною патологією

5. Особи, що страждають хронічними захворюваннями

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до І групи здоров'я?

1. 40 %*

2. 10 %

3. 55 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІ групи здоров'я?

1. 15 %*

2. 40 %

3. 10 %

4. 60 %

5. 22 %

Серед службовців установи, у поточному році не хворіли жодного разу 10 %, один раз - 30 %, два рази - 15 %, чотири рази хворіли - 5 %, всі інші - 5 і більше разів. Яка питома вага службовців, віднесених до ІІІ групи здоров'я?

1. 10 %*

2. 40 %

3. 15 %

4. 60 %

5. 22 %

Хлопчик 13-ти років за останній рік п'ять разів хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров'я належить цей хлопчик?

1. Третя*

2. Друга

3. Перша

4. Четверта

5. П'ята

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?

1. 250*

2. 50

3. 180

4. 370

5. 22

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?

1. 370*

2. 50

3. 250

4. 180

5. 22

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 822 дітей. З них жодного разу не хворіло 50 дітей, 1 раз – 200 дітей, 2 рази – 150 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 202*

2. 50

3. 250

4. 180

5. 370

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до першої групи здоров’я?

1. 280*

2. 100

3. 420

4. 220

5. 202

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до другої групи здоров’я?

1. 420*

2. 100

3. 280

4. 220

5. 202

Дільничний лікар-педіатр протягом року спостерігав за здоров’ям 902 дітей. З них жодного разу не хворіло 100 дітей, 1 раз – 180 дітей, 2 рази – 200 дітей, 3 рази – 220, 4 рази – 180 і більше – 22 дітей. Скільки дітей відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 202*

2. 100

3. 280

4. 420

5. 220

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?

1. 330*

2. 660

3. 230

4. 100

5. 640

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?

1. 660*

2. 330

3. 240

4. 100

5. 640

Дільничний лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 1630 чоловік своєї дільниці. З них жодного разу не хворіло 100 чоловік, 1 раз – 230 чоловік, 2 рази – 240 чоловік, 3 рази – 420, 4 рази – 560 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 640*

2. 330

3. 660

4. 240

5. 100

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до першої групи здоров’я?

1. 360*

2. 190

3. 310

4. 670

5. 1450

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до другої групи здоров’я?

1. 1450*

2. 780

3. 310

4. 360

5. 670

Цеховий лікар-терапевт протягом року спостерігав за здоров’ям 2000 працівників комбайнового заводу. З них жодного разу не хворіло та не перебувало на листку непрацездатності 50 чоловік, 1 раз – 310 чоловік, 2 рази – 780 чоловік, 3 рази – 670, 4 рази – 110 і більше – 80 чоловік. Скільки чоловік відносяться до третьої групи здоров’я?

1. 190*

2. 310

3. 860

4. 670

5. 110

Хлопчик 11-ти років за останній рік чотири рази хворів гострими респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров’я належить цей хлопчик? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Тертя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Тертя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

В учня четвертого класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток. Хлопчик страждає на хронічний бронхіт без значних органічних порушень. Протягом року гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Тертя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Тертя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

Чоловік К. на протязі п’яти років страждає на виразкову хворобу шлунку. За останній рік загострення захворювання було 1 раз. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Тертя група, 35 %*

2. Четверта група, 35 %

3. Друга група, 35 %

4. Тертя група, 20 %

5. Четверта група, 20 %

Під час медичного огляду в працівника М. не виявлено функціональних та органічних відхилень у стані здоров’я. Протягом року 1 раз хворів ГРЗ. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Перша група, 20 %*

2. Друга група, 35 %

3. Тертя група, 35 %

4. Тертя група, 20 %

5. Перша група, 35 %

У хворого Н. діагноз: ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. Миготлива аритмія, постійна форма, тахісистолія. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. НК ІІІ ст. До якої групи здоров’я він належить? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. П’ята група, 1 %*

2. П’ята група, 4 %

3. Четверта група, 1 %

4. Тертя група, 35 %

5. Четверта група, 4 %

У хворого Ш., який знаходиться на стаціонарному лікуванні діагностовано: Хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром, ХНН ІІ ст. До якої групи здоров’я належить хворий? Який відсоток ця група становить на даний час в країні?

1. Четверта група, 4 %*

2. П’ята група, 4 %

3. Четверта група, 1 %

4. Тертя група, 35 %

5. П’ята група, 1 %

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте одиницю спостереження.

1. Неврологічне відділення стаціонарів регіону*

2. Хворий на інсульт

3. Хворий на параліч

4. Інсульт

5. Стаціонар

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте о’бєкт спостереження.

1. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону*

2. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону

3. 100 хворих на інсульт

4. Усі інсульти

5. Декілька стаціонарів

В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте генеральну сукупність.

1. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону*

2. Усі хворі на інсульт

3. Усі хворі на параліч

4. Усі інсульти

5. Усі стаціонари

В регіоні C. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Визначте вибіркову сукупність.

1. Декілька неврологічних відділень стаціонарів регіону*

2. Усі неврологічні відділення стаціонарів регіону

3. 100 хворих на інсульт

4. Усі інсульти

5. Декілька стаціонарів

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження.

1. Вік хворого*

2. Інсульт

3. Супутні захворювання

4. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів

5. Стать хворого

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.

1. Інсульт*

2. Потужність стаціонару

3. Вік хворого

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Хворий на інсульт

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть факторну облікову ознаку даного спостереження.

1. Вік хворого*

2. Інсульт

3. Потужність стаціонару

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Хворий на інсульт

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Наведіть результативну облікову ознаку даного спостереження.

1. Інсульт*

2. Потужність стаціонару

3. Хворий на параліч

4. Вік хворого

5. Хворий на інсульт

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?

1. Складання макетів таблиць*

2. Підрахунок інтенсивних показників

3. Підрахунок екстенсивних показників

4. Підрахунок середніх показників

5. Впровадження в практику

В регіоні А. в 2009 році відмічається зростання летальності від інсульту. Ситуація вимагає оцінки ефективності роботи неврологічних відділень стаціонарів регіону. Як, на вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?

1. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*

2. Складання макетів таблиць

3. Шифрування матеріалу

4. Розподіл по групах

5. Впровадження в практику

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте одиницю спостереження.

1. Хворий на хронічний пієлонефрит*

2. Нефрологічне відділення ТОКЛ

3. Хронічний пієлонефрит

4. Функція нирок

5. Показники сечі

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте об’єкт спостереження.

1. 30 хворих на хронічний пієлонефрит*

2. Усі нефрологічні відділення області

3. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року

4. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року

5. Усі показники сечі

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте генеральну сукупність.

1. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року*

2. Усі нефрологічні відділення області

3. Випадки хронічного пієлонефриту протягом року

4. 30 хворих на хронічний пієлонефрит

5. Усі показники сечі

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте основне явище, яке вивчається.

1. Хронічний пієлонефрит*

2. Усі нефрологічні відділення області

3. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року

4. 30 хворих на хронічний пієлонефрит

5. Середній рівень креатиніну в одного хворого

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Визначте вибіркову сукупність.

1. 30 хворих на хронічний пієлонефрит*

2. Усі нефрологічні відділення області

3. Усі хворі на хронічний пієлонефрит, які лікувалися протягом року

4. Усі випадки хронічного пієлонефриту протягом року

5. Усі показники сечі

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження.

1. Середній рівень креатиніну*

2. Пієлонефрит

3. Супутні захворювання

4. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів

5. Стать хворого

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.

1. Пієлонефрит*

2. Потужність стаціонару

3. Середній рівень клубочкової фільтрації

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Середній рівень креатиніну

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть факторну облікову ознаку даного спостереження.

1. Вік хворого*

2. Пієлонефрит

3. Потужність стаціонару

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Хворий на пієлонефрит

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Наведіть результативну облікову ознаку даного спостереження.

1. Середній рівень клубочкової фільтрації*

2. Потужність стаціонару

3. Хворий на патологію нирок

4. Вік хворого

5. Хворий на пієлонефрит

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?

1. Складання макетів таблиць*

2. Підрахунок інтенсивних показників

3. Підрахунок екстенсивних показників

4. Підрахунок середніх показників

5. Впровадження в практику

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?

1. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*

2. Складання макетів таблиць

3. Шифрування матеріалу

4. Розподіл по групах

5. Впровадження в практику

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. Як, на вашу думку повинна виглядати програма збору матеріалу?

1. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*

2. Складання макетів таблиць

3. Підрахунок інтенсивних показників

4. Шифрування матеріалу

5. Впровадження в практику

В 2009 р. в нефрологічному відділі ТОКЛ у 30 хворих на хронічний пієлонефрит проводилось дослідження функції нирок. Середній рівень креатиніну становив 13,2 ммоль/д, клубочкової фільтрації – 102,4 мл/хв., кліренсу сечовини – 69,9 мл/хв. З чого складається програма збору матеріалу?

1. Карта з переліком облікових ознак*

2. Макетів таблиць

3. Складання плану та програми дослідження

4. Шифрування матеріалу

5. Розкладання карт по групах

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте одиницю спостереження.

1. Хворий на залізодефіцитну анемію*

2. Гематологічне відділення ТОКЛ

3. Залізодефіцитна анемія

4. Середній рівень гемоглобіну

5. Усі показники крові

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте об’єкт спостереження.

1. 50 хворих на залізодефіцитну анемію*

2. Гематологічні відділення області

3. Хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року

4. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року

5. Усі показники крові

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте генеральну сукупність.

1. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року*

2. Усі гематологічні відділення області

3. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року

4. 50 хворих на залізодефіцитну анемію

5. Усі показники крові

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте основне явище, яке вивчається.

1. Залізодефіцитна анемія*

2. Усі гематологічні відділення області

3. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року

4. 50 хворих на залізодефіцитну анемію

5. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Визначте вибіркову сукупність.

1. 50 хворих на залізодефіцитну анемію*

2. Усі гематологічні відділення області

3. Усі хворі на залізодефіцитну анемію, які лікувалися протягом року

4. Випадки залізодефіцитної анемії протягом року

5. Середній рівень гемоглобіну в одного хворого

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть варіантну облікову ознаку даного спостереження.

1. Середній рівень гемоглобіну*

2. Залізодефіцитна анемія

3. Супутні захворювання

4. Співпадання клінічних та патанатомічних діагнозів

5. Стать хворого

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть атрибутивну облікову ознаку даного спостереження.

1. Залізодефіцитна анемія*

2. Потужність стаціонару

3. Середній рівень гемоглобіну

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Середній рівень швидкості осідання еритроцитів

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть факторні облікові ознаки даного спостереження.

1. Методи лікування залізодефіцитної анемії*

2. Залізодефіцитна анемія

3. Потужність стаціонару

4. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі

5. Хворий на залізодефіцитну анемію

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Наведіть результативну облікову ознаку даного спостереження.

1. Середній рівень гемоглобіну*

2. Методи лікування залізодефіцитної анемії

3. Хворий на патологію крові

4. Вік хворого

5. Хворий на залізодефіцитну анемію

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу думку повинна виглядати програма розробки матеріалу?

1. Складання макетів таблиць*

2. Підрахунок інтенсивних показників

3. Підрахунок екстенсивних показників

4. Підрахунок середніх показників

5. Впровадження в практику

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу думку повинен виглядати один із елементів програми аналізу матеріалу?

1. Порівняння інтенсивних показників із стандартами*

2. Складання макетів таблиць

3. Шифрування матеріалу

4. Розподіл по групах

5. Впровадження в практику

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. Як, на вашу думку повинна виглядати програма збору матеріалу?

1. Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару*

2. Складання макетів таблиць

3. Підрахунок інтенсивних показників

4. Шифрування матеріалу

5. Впровадження в практику

У 50 хворих на залізодефіцитну анемію, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в міській лікарні № 2 м. Тернополя в 2009 р. зареєстровано наступні середні показники крові: середній рівень гемоглобіну – 81,3 г/л, середня кількість еритроцитів – 2,72×10¹²/л, кольоровий показник – 0,84, швидкість осідання еритроцитів – 16,7 мм/год. З чого складається програма збору матеріалу?

1. Карта з переліком облікових ознак*

2. Макетів таблиць

3. Складання плану та програми дослідження

4. Шифрування матеріалу

5. Розкладання карт по групах

Логічний та технічний контроль статистичного матеріалу при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Шифрування облікових ознак за допомогою цифр, букв алфавіту при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Розкладання основних документів збору матеріалу по групах при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Зведення матеріалу в таблиці при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Графічне зображення статистичних критеріїв при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Заповнення основних документів збору матеріалу при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Третього*

2. Першого

3. Другого

4. Четвертого

5. П’ятого

Поточний контроль реєстрації статистичного матеріалу при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Другого*

2. Першого

3. Третього

4. Четвертого

5. П’ятого

Порівняння отриманих результатів із середніми рівнями в регіонах при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Четвертого*

2. Першого

3. Другого

4. Третього

5. П’ятого

Порівняння отриманих результатів із стандартами при дослідженні 40 хворих на цукровий діабет, який проводився в 2009 році в ТОКЛ, відноситься до наступного етапу:

1. Четвертого*

2. Першого

3. Другого

4. Третього

5. П’ятого

Визначення об’єкту дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Визначення місця дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Визначення строків виконання дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Визначення способів розробки матеріалу дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Мета дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Завдання дослідження при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Плану статистичного дослідження*

2. Програми статистичного дослідження

3. Розробки статистичного дослідження

4. Одиниці спостереження

5. Аналізу статистичного дослідження

Складання макетів таблиць при аналізі смертності немовлят в Тернопільській області за 2009 рік відноситься до:

1. Програми розробки матеріалу*

2. Спеціальної програми збору матеріалу

3. Програми аналізу матеріалу

4. Програми впровадження в практику

5. Офіційної програми збору матеріалу

В місті К. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Забезпеченість населення лікарями – це є:

1. Показник співвідношення*

2. Інтенсивний показник

3. Екстенсивний показник

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті Л. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Рівень народжуваності – це є:

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті W. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Рівень смертності – це є:

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Структура смертності за статтю – це є:

1. Екстенсивний показник*

2. Інтенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Аналіз смертності за вказаний період часу – це є:

1. Показник наочності*

2. Інтенсивний показник

3. Екстенсивний показник

4. Показник співвідношення

5. Середні величини

В місті О. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. За якою формулою можна розрахувати народжуваність?

1. Число народжених / число населення × 1000*

2. Число народжених / число померлих × 1000

3. Число народжених / число померлих жінок × 1000

4. Число народжених / число населення × 100

5. Число народжених / число померлих × 100

В місті Є. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. За якою формулою можна розрахувати смертність?

1. Число померлих / число населення × 1000*

2. Число померлих / число народжених × 1000

3. Число народжених / число померлих жінок × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число народжених / число померлих × 100

В місті Д. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих жінок?

1. Число померлих жінок / число померлих × 1000*

2. Число померлих жінок / число померлих × 100

3. Число померлих / число народжених × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число померлих / число померлих жінок × 100

В місті Й. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих чоловіків?

1. Число померлих чоловіків / число померлих × 1000*

2. Число померлих чоловіків / число померлих × 100

3. Число померлих / число народжених × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число померлих / число померлих чоловіків × 100

В місті У. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. За якою формулою можна розрахувати забезпеченість населення лікарями?

1. Число лікарів / число населення × 10000*

2. Число лікарів / число померлих × 10000

3. Число лікарів / число народжених × 1000

4. Число населення / число лікарів × 1000

5. Число населення / число лікарів × 100

В місті Н. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Народжуваність*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Структура смертності за статтю

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Г. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Смертність*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Структура смертності за статтю

4. Середній рівень народжуваності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Ш. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Структура смертності за статтю*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті З. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Частка померлих жінок*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Ї. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Частка померлих чоловіків*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті А. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який показник співвідношення можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Забезпеченість населення лікарями*

2. Смертність

3. Частка померлих чоловіків

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті В. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Який показник наочності можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Зміни рівнів смертності за вказаний період*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Частка померлих чоловіків

5. Середній рівень смертності

В місті Ф. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Розрахуйте народжуваність.

1. 620 / 40000 × 1000*

2. 40000 / 620 × 1000

3. 620 / 680 × 1000

4. 620 / 680 × 100

5. 620 / 40000 × 100

В місті П. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Розрахуйте смертність.

1. 680 / 40000 × 1000*

2. 40000 / 680 × 1000

3. 680 / 620 × 1000

4. 680 / 620 × 100

5. 680 / 40000 × 100

В місті Р. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.

1. 308 / 680 × 100*

2. 308 / 680 × 1000

3. 308 / 40000 × 100

4. 308 / (40000 – 372) × 100

5. 308 / (40000 – 680) × 1000

В місті Р. в 2009 р. проживало 40000 населення. В цьому році народилося 620 немовлят та померло 680 осіб, в тому числі 308 жінок та 372 чоловіки. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,5 %, в 2008 р. – на 0,7 %, в 2009 р. – на 0,9 %. В лікувальних закладах працювало 110 лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.

1. 372 / 680 × 100*

2. 372 / 680 × 1000

3. 372 / 40000 × 100

4. 372 / (40000 – 308) × 100

5. 372 / (40000 – 680) × 1000

В місті К. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Забезпеченість населення лікарями – це є:

1. Показник співвідношення*

2. Інтенсивний показник

3. Екстенсивний показник

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті М. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Рівень народжуваності – це є:

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті Ч. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Рівень смертності – це є:

1. Інтенсивний показник*

2. Екстенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті С. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Структура смертності за статтю – це є:

1. Екстенсивний показник*

2. Інтенсивний показник

3. Показник співвідношення

4. Показник наочності

5. Середні величини

В місті Я. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Аналіз смертності за вказаний період часу – це є:

1. Показник наочності*

2. Інтенсивний показник

3. Екстенсивний показник

4. Показник співвідношення

5. Середні величини

В місті Т. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. За якою формулою можна розрахувати народжуваність?

1. Число народжених / число населення × 1000*

2. Число народжених / число померлих × 1000

3. Число народжених / число померлих жінок × 1000

4. Число народжених / число населення × 100

5. Число народжених / число померлих × 100

В місті Б. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. За якою формулою можна розрахувати смертність?

1. Число померлих / число населення × 1000*

2. Число померлих / число народжених × 1000

3. Число народжених / число померлих жінок × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число народжених / число померлих × 100

В місті Д. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих жінок?

1. Число померлих жінок / число померлих × 1000*

2. Число померлих жінок / число померлих × 100

3. Число померлих / число народжених × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число померлих / число померлих жінок × 100

В місті Л. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. За якою формулою можна розрахувати частку померлих чоловіків?

1. Число померлих чоловіків / число померлих × 1000*

2. Число померлих чоловіків / число померлих × 100

3. Число померлих / число народжених × 1000

4. Число померлих / число населення × 100

5. Число померлих / число померлих чоловіків × 100

В місті Х. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. За якою формулою можна розрахувати забезпеченість населення лікарями?

1. Число лікарів / число населення × 10000*

2. Число лікарів / число померлих × 10000

3. Число лікарів / число народжених × 1000

4. Число населення / число лікарів × 1000

5. Число населення / число лікарів × 100

В місті Ю. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Народжуваність*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Структура смертності за статтю

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Г. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який інтенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Смертність*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Структура смертності за статтю

4. Середній рівень народжуваності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Щ. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Структура смертності за статтю*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Ц. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Частка померлих жінок*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Е. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який екстенсивний показник можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Частка померлих чоловіків*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Н. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який показник співвідношення можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Забезпеченість населення лікарями*

2. Смертність

3. Частка померлих чоловіків

4. Середній рівень смертності

5. Зміни рівнів смертності за вказаний період

В місті Ж. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Який показник наочності можна розрахувати за вказаними величинами?

1. Зміни рівнів смертності за вказаний період*

2. Забезпеченість населення лікарями

3. Смертність

4. Частка померлих чоловіків

5. Середній рівень смертності

В місті Л. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Розрахуйте народжуваність.

1. 540 / 60000 × 1000*

2. 60000 / 540 × 1000

3. 540 / 980 × 1000

4. 540 / 980 × 100

5. 540 / 60000 × 100

В місті М. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Розрахуйте смертність.

1. 980 / 60000 × 1000*

2. 60000 / 980 × 1000

3. 980 / 540 × 1000

4. 980 / 540 × 100

5. 980 / 60000 × 100

В місті Р. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.

1. 460 / 980 × 100*

2. 460 / 980 × 1000

3. 460 / 60000 × 100

4. 460 / (60000 – 520) × 100

5. 460 / (60000 – 980) × 1000

В місті А. в 2009 р. проживало 60000 населення. В цьому році народилося 540 немовлят та померло 980 осіб, в тому числі 460 жінок та 520 чоловіків. Якщо рівень смертності 2006 року прийняти за базовий, то в 2007 р. рівень смертності збільшився на 0,7 %, в 2008 р. – на 1,1 %, в 2009 р. – на 2,4 %. В лікувальних закладах працювало 250 лікарів. Розрахуйте структуру смертності за статтю.

1. 520 / 980 × 100*

2. 520 / 980 × 1000

3. 520 / 60000 × 100

4. 5202 / (60000 – 460) × 100

5. 520 / (60000 – 980) × 1000

У регіоні Д. в останні 5 років відзначається зростання летальності від інфаркту міокарда. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної допомоги цим хворим. Визначте одиницю спостереження:

1. Випадок госпіталізації в кардіологічний стаціонар з приводу інфаркту міокарда*

2. Кардіологічний стаціонар

3. Своєчасність звертання за медичною допомогою в кардіологічний стаціонар

4. Укомплектованість лікарями-кардіологами

5. Оснащення кардіологічного стаціонару діагностичним устаткуванням

У східному регіоні в останні 10 років відзначається зростання летальності від онкологічних захворювань. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної допомоги цим хворим. Визначте одиницю спостереження:

1. Випадок смертності з приводу онкологічного захворювання*

2. Онкологічний диспансер

3. Своєчасність звертання за медичною допомогою в онкологічний диспансер

4. Укомплектованість лікарями-онкологами

5. Оснащення онкологічного диспансеру діагностичним устаткуванням

У східному регіоні в останні 8 років відзначається зростання летальності від туберкульозу. Ситуація вимагає оцінки ефективності надання медичної допомоги цим хворим. Визначте одиницю спостереження:

1. Випадок смертності з приводу туберкульозу*

2. Протитуберкульозний диспансер

3. Своєчасність звертання за медичною допомогою в протитуберкульозний диспансер

4. Укомплектованість лікарями-фтизіатрами

5. Оснащення протитуберкульозного диспансеру діагностичним устаткуванням

Вивчалася робота кардіологічних кабінетів поліклінік міста С. Визначте одиницю спостереження.

1. Кардіологічний кабінет*

2. Кожен випадок кардіологічної патології

3. Кожен випадок звертання в даний кабінет

4. Кожен вид результату серцево-судинних захворювань

5. Визначити неможливо

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівня захворюваності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 5 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні поширеності хвороб?

1. Відносні величини*

2. Абсолютні величини

3. Стандартизовані величини

4. Середні величини

5. Величини динамічного ряду

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів смертності населення, яке обслуговується у поліклініці, за останні 10 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні смертності?

1. Відносні величини*

2. Абсолютні величини

3. Стандартизовані величини

4. Середні величини

5. Величини динамічного ряду

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів забезпеченості населення лікарняними ліжками, за останні 10 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні забезпеченості населення лікарняними ліжками?

1. Показник співвідношення*

2. Стандартизовані величини

3. Середні величини

4. Відносні величини

5. Величини динамічного ряду

Заступник головного лікаря з медичної роботи провів дослідження рівнів забезпеченості населення лікарями, за останні 10 років. За допомогою яких статистичних величин він може обчислити рівні забезпеченості населення лікарями?

1. Показник співвідношення*

2. Стандартизовані величини

3. Середні величини

4. Відносні величини

5. Величини динамічного ряду