3. Методи наукового дослідження
Відомо, що кожна наука, окрім загального й конкретних об’єктів, а також предмета дослідження, має свої методи пошуку і обґрунтування наукової істини. З іншого боку загальнометодологічні та філософські принципи наукового пізнання також впливають на вибір методів конкретно-наукового пізнання.
3.1. Поняття наукового методу та його основні риси
Основними засобами наукових досліджень виступають наукові методи, сукупність наукових понять тощо, які утворюють єдину систему. Вибір методів дослідження має дуже важливе значення, визначаючи значний майбутній успіх дослідження. Існує велика кількість наукових методів, які об’єднують у такі групи: теоретичні, експериментальні, загальнонаукові та методи окремих галузей наук. Методи наукової діяльності мають загальну онтологічну та гносеологічну основу, утворюючи деяку цілісність. Саме їх єдність характеризує специфічність і цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для здійснення ефективного дослідження у будь-якій галузі наукового пізнання використовують одночасно взаємозв’язаний набір різноманітних методів. Кожному самостійному науковому дослідженню притаманне своє різноманіття методів. При цьому під науковим методом розуміють загальноприйняте уявлення про метод як систему правил, норм, які застосовують у дослідженні для вирішення поставлених завдань та проблеми загалом.
Метод – це спосіб дослідження явищ, планомірний підхід до їх вивчення, послідовність дій під час проведення наукового дослідження.
Згідно з цим метод наукового дослідження являє собою спосіб досягнення конкретної мети. Мета і завдання наукових досліджень у більшості випадків обумовлені духовними і матеріальними потребами самої науки або окремого індивіда.
Серед методів наукових досліджень слід вирізняти науковий метод і метод науки. Вони виконують певні функції і насамперед – це отримання нової інформації про навколишню дійсність, опанування сутності явищ і процесів, розкриття закономірностей і законів розвитку систем, формування і функціонування об’єктів досліджень. Від вибору і застосування правильного методу наукового дослідження залежить істинність отриманого знання.
Водночас кожен науковий метод має відповідати таким вимогам:
детермінованості методу, тобто зумовленості закономірностями як об’єкта, так і пізнавальної діяльності;
заданості методу бути метою дослідження, тобто відповідності усіх компонентів методу меті дослідження;
результативності та надійності методу, тобто наявності результату із високим ступенем вірогідності;
ефективності як умові досягнення мети з мінімальними зусиллями та максимальним результатом;
економічності як можливості досягнення конкретних результатів;
доступності у розумінні та застосуванні.
На цьому етапі розвитку науки використовують багато різноманітних методів, підходів і заходів наукових досліджень. Нерідко вони логічно і структурно пов’язані між собою і утворюють систему. Виходячи із методології діалектичного матеріалізму, розрізняють філософські, загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціальні методи (рис. 3.1).
Існує багато видів класифікації методів досліджень, але умовно їх можна поділити на чотири великі групи: організаційні, емпіричні, методи обробки даних, інтерпретаційні.
Дослідження починається з аналізу літератури, формулювання наукового апарату, для чого необхідно застосовувати логічні операції, складання плану роботи, тобто з використання теоретичних методів.
Далі висунуті теоретичні положення необхідно підкріпити фактами, які добуваються за допомогою емпіричних методів, тобто їх застосовують тоді, коли виникає необхідність виявлення зв’язків та залежностей між явищами та процесами, що вивчаються.
Обробку даних проводять з використанням кількісних і якісних методів аналізу емпіричних результатів. Для вираження числових характеристик різних сторін явищ або зв’язків між ними використовують кількісні методи, до яких належать шкалювання, факторний, кореляційний, регресійний аналізи та інші методи статистичної математичної обробки результатів. Методи якісної обробки емпіричних результатів застосовують у разі необхідності проведення класифікації, диференціації, категоризації на підставі заданих критеріїв.
Інтерпретаційні методи тісно пов’язані з організаційними, оскільки вони задають спосіб узагальнення і пояснення виявлених фактів та їх зв’язків.
Рис 3.1. Класифікація методів досліджень (за ідеєю О. Шаблія)
В екології доцільно застосовувати системно-структурний метод дослідження як загальнонауковий, оскільки він включає в себе: розгляд будь-яких об’єктів з точки зору складних утворень, які мають певну структуру і є компонентами більш загальних систем; пізнання особливостей структури об’єкта; виявлення законів структурних відношень і зовнішніх зв’язків, формулювання цих законів не тільки в якісному, але й у кількісному вигляді, представлення їх у формі системи управління; знаходження системоутворювальних чинників, об’єктивних законів, які зумовлюють перехід від якостей елементів до якісно нових особливостей цілісної системи. Про системність процесів та явищ можна говорити лише за умови єдності їх внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Система не є ізольованою, вона взаємодіє з іншими, і за певних умов вони утворюють нові, більш складні системи.
Системний аналіз має загальний, міждисциплінарний характер і може належати до утворення, розвитку, функціонування, синтезу будь-яких систем.
Наведена на рис. 3.1 система методів дослідження використовується на різних рівнях дослідження – емпіричному (метод аналогій, статистичний метод) й теоретичному (метод абстрагування, аксіоматико-дедуктивний метод); при переході від одного масштабу досліджень до іншого (від картографічного до методу генералізації).
Мають місце випадки, коли методи послідовно використовуються в одному і тому ж дослідженні (метод польових досліджень і моделювання). У такому випадку дослідник спочатку отримує відповідну наукову інформацію (експериментальні дані), а після цього створює моделі за допомогою математичної обробки даних. Нерідко одні методи є формою реалізації інших, наприклад, математичний метод (метод формалізації) або картографічний метод (одна із форм методу моделювання). Водночас методи наукових досліджень умовно поділяють за рівнем методологічного аналізу, характером пізнання та способом організації досліджень. За рівнями методологічного аналізу методи наукових досліджень класифікують відповідно до наведеної схеми (рис. 3.2).
Поряд з цим метод пізнання має відповідати об’єкту дослідження і рівню пізнання. Нерідко дослідники помилково обирають методи дослідження, які не відповідають об’єкту дослідження. А відтак кожен метод дослідження сам має бути теоретично обґрунтованим. Початківцям у наукових дослідженнях під час вибору методу слід, в першу чергу, ознайомитися з тими методами, які були апробовані під час дослідження аналогічних об’єктів. Слід звернути також увагу і на відому практику в наукових дослідженнях, коли теоретичні положення однієї науки використовуються у ролі методу в іншій науковій дисципліні.
Рис. 3.2. Класифікація методів наукового дослідження за рівнем методологічного аналізу
Методи дослідження мають також відповідати конкретним завданням досліджень та відображати специфіку явищ і процесів, що вивчаються та досліджуються.
За характером пізнавальної діяльності та залежно від способу організації досліджень запропонована класифікація методів, яка представлена схемами (рис. 3.3, 3.4).
