3.1 Оцінка потенційної небезпеки промислового об’єкту на локальному рівні

У даному підрозділі контрольної роботи наводять результати оцінки екологічної безпеки промислового виробництва на локальному рівні відповідно до вихідних даних, наведених у таблиці 6.

Система критеріїв оцінки екологічної безпеки промислового виробництва повинна охоплювати всі рівні його взаємодії з навколишнім середовищем – від локального до глобального. В аспекті регіонального аналізу промислового виробництва показники екологічної безпеки на глобальному та територіальному рівні можуть не розглядатися. Розгляд найнижчого територіального рівня екологічної безпеки – локального – необхідний, оскільки частина його показників повинна слугувати вихідними даними для аналізу екологічної безпеки промислового виробництва на регіональному рівні.

Система критеріїв оцінки повинна базуватися на існуючій нормативно-правовій і інформаційній базі. Локальний її рівень має бути орієнтований на оцінку екологічної безпеки окремих промислових об’єктів. Під промисловим об’єктом розуміють окремо розміщений промисловий майданчик підприємства або групу промислових підприємств, які розглядаються як єдине площинне джерело техногенної дії на навколишнє середовище.

Комплекс характеристик і показників екологічної безпеки промислового підприємства повинен забезпечувати наступне:

1. оцінку рівня безпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації (на екологічному, соціальному та еколого-економічному рівнях);

2. прогноз рівня безпеки в умовах модернізації підприємства або зміни його структури;

3. оцінку ресурсоспоживання підприємства;

4. оцінку імовірності аварій і небезпеки в аварійних умовах.

5. Безпека підприємства може бути описана такими групами показників:

6. фактичні і умовні, які характеризують шкідливий вплив підприємства (об’єми фактичних і умовних викидів і скидів забруднюючих речовин, вивезення відходів, рівнів шкідливих фізичних дій, розраховані і фактичні поля середніх і максимальних концентрацій шкідливих речовин в різних середовищах);

7. ресурсоспоживання і ресурсний баланс підприємства (потреба в кисні, водоспоживання виробництвом та споживання електроенергії);

8. характеристики території, на яку впливає підприємство (щільність населення, структура біоценозів, цінність території);

9. технічний стан підприємства;

10. комплексні показники, які характеризують екологічну безпеку підприємства;

11. еколого-економічні показники, які відображають кошторисний аспект екологічної безпеки.

Оцінка безпеки підприємства здійснюється на основі технічної документації підприємства (показники четвертої та частково другої груп); екологічної документації підприємства (показники першої, частково другої, третьої, п’ятої та шостої груп); фінансової документації підприємства (частина показників шостої групи); відомостей про район розташування підприємства (показники третьої групи); відповідних методик розрахунків комплексних екологічних і еколого-економічних показників (п’ята та шоста групи).

Оцінку екологічної безпеки промислового об’єкту здійснюють за такими основними напрямками:

1. оцінка потенційної небезпеки промислового об’єкту в умовах нормальної експлуатації;

2. оцінка ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;

3. оцінка реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій;

4. комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту.

Для характеристики потенційної небезпеки промислового об’єкту в умовах нормальної експлуатації використовують коефіцієнт нормативної екологічної небезпеки (К_н), який характеризує ступінь потенційної екологічної небезпеки підприємства в умовах нормальної експлуатації при дотриманні всіх екологічних нормативів. Цей коефіцієнт є безрозмірною величиною, вимірюється у балах, а його величина залежить від категорії небезпечності підприємства. Для підприємств першого класу небезпечності він рівний 400, другого – 100, третього – 36, четвертого – 4, п’ятого – 1.

Для характеристики ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками використовують такі показники: 1) показник перевищення нормативної зони забруднення; 2) показник перевищення нормативного обсягу викидів шкідливих речовин у атмосферу; 3) показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми; 4) показник перевищення нормативного об’єму у творення відходів, 5) показник перевищення нормативів фізичних впливів.

Показник перевищення нормативної зони забруднення (S) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь перевищення нормативного забруднення атмосфери. Фактичні викиди підприємства не повинні призводити до перевищення ГДК забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери. Величину перевищення нормативної зони забруднення визначають за формулою (4):

S = (π (r_сзз + VS_п / π)² + S_s) / π (r_сзз + VS_п / π)² (4),

де r_сзз – радіус санітарно-захисної зони, м;

V – об’єм викиду забруднюючих речовин в атмосферу, м₃;

S_п – площа підприємства, м²;

S_s – площа зони забруднення підприємства, м².

Показник перевищення нормативного обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферу (Vа) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь перевищення реальних викидів шкідливих речовин в атмосферу над нормативними рівнями гранично допустимих викидів. Його визначають за формулою (5):

V_а = ∑(М^і/С^і_гдк)^bі / ∑(М^і_гдв/С^і_гдк)^bі (5),

де Мі – кількість і-тої шкідливої речовини, фактично викинутої в атмосферу від усіх джерел викиду підприємства (т/рік);

М^і_гдв – ліміт викиду і-тої шкідливої речовини (т/рік);

С^і_гдк – значення максимальної разової ГДК і-тої забруднюючої речовини (мг/м³);

b_і – коефіцієнт відносної небезпеки і-тої забруднюючої речовини, який залежить від класу небезпечності речовини: для речовин першого класу небезпечності він рівний 1,7, другого – 1,3, третього – 1,0, четвертого – 0,9.

Показник перевищення нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми (V_в) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь перевищення реальних скидів шкідливих речовин у водойми над нормативними рівнями гранично допустимих скидів. Розраховується аналогічно до попереднього показника з урахуванням призначення відповідних водних об’єктів (господарсько-питного, комунально-побутового, рибогосподарського), виходячи з якого вибирають ту чи іншу величину ГДК речовини - забруднювача.

Показник перевищення нормативного об’єму утворення відходів (V_від) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь перевищення реального об’єму вивезення і складування відходів над нормативними. Його розраховують за формулою (63):

V_від = М^в _факт/М^в _норм (6),

де М^в _факт і М^в _норм відповідно фактичний та нормативний обсяги утворення та складування відходів.

Показник перевищення нормативних фізичних впливів (V_ф.в.) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує перевищення реальних шкідливих фізичних дій (шум, ультразвук, електромагнітне випромінювання) над нормативними величинами. Розраховується аналогічно до трьох попередніх показників. При розрахунках приймається умова, що V_ф.в = 1.

Для оцінки реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій застосовують такі показники як коефіцієнт озеленення території підприємства; коефіцієнт людності ареалу його шкідливої дії та коефіцієнт цінності території, що знаходиться в межах ареалу шкідливої дії підприємства.

Коефіцієнт озеленення території підприємства (Коз) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь озеленення території розташування підприємства та його санітарно-захисної зони. У випадку, коли зона забруднення перевищує санітарно-захисну, цей коефіцієнт характеризує ступінь озеленення зони забруднення і визначається за формулою (7):

К_оз = S_д / (Т_оз + S_д) (7),

де S_д – площа зони дії підприємства, м²;

Т_оз – площа зони озеленення підприємства, м².

Площу зони дії підприємства визначають за формулою (8) якщо S_s ≤ π (r_сзз + VS_п / π)²:

S_д = π (r_сзз + VS_п / π)² (8),

У випадку, коли S_s > π (r_сзз + VS_п / π)₂ величину S_д приймають рівною величині S_s.

Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії (К_люд) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує ступінь заселеності ареалу шкідливої дії підприємства. Його можна визначити за допомогою формули (9):

К_люд = (Н_z + Р_п) / Н_z,, (9),

де Н_z – нормативна щільність населення, яка приймається рівною 1 люд/га;

Р_п – щільність населення в межах ареалу шкідливої дії підприємства (визначається емпіричним шляхом).

Коефіцієнт цінності території в межах ареалу шкідливої дії підприємства (К_тер) – безрозмірний коефіцієнт, який характеризує природну, суспільну, культурно-історичну, рекреаційну та інші цінності території в межах ареалу дії підприємства, який визначається експертним методом.

Комплексна інтегральна оцінка екологічної небезпеки промислового об’єкту проводиться через інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства (R_інт) – безрозмірний коефіцієнт, який відображає комплексну інтегральну порівняльну оцінку рівня екологічної небезпеки підприємства з урахуванням зовнішніх та внутрішніх факторів. Його визначають за формулою (10):

R_інт = К_оз ∙ Кл_юд ∙ К_тер ∙ S ∙ V_а ∙ V_в ∙ V_від ∙ V_ф.в. ∙ К_н (10).

Окремими блоками при оцінці екологічної безпеки на локальному рівні можна виділити показники ресурсоспоживання та еколого-економічні показники. Ресурси, які використовує підприємство, можна розділити на дві основні групи: екологічні (вода, кисень, грунт) та енергетичні (електроенергія, паливо). Для кожного із ресурсів визначають три показники:

• кількість використаного за визначений проміжок часу (рік, півріччя, квартал, місяць) ресурсу

• кількість виробленого за цей же період часу ресурсу;

• баланс за конкретним ресурсом.

В якості критеріїв вартісної оцінки екологічної безпеки підприємства використовують такі показники:

• сумарні річні платежі за забруднення навколишнього природного середовища в межах встановлених для підприємства лімітів;

• сумарні річні понадлімітні екологічні платежі (за понадлімітне забруднення, за аварійні і залпові викиди, екологічні штрафи);

• сумарні річні платежі за нормативне використання відповідних ресурсів;

• сумарні річні платежі за понад нормативне використання ресурсів.

Порівнюючи між собою перші два та останні два показники, можна одержати додаткові поправочні коефіцієнти, які характеризують перевищення нормативних показників екологічної безпеки і ресурсоспоживання підприємства вже на основі вартісних еколого-економічних показників.

Завдання 2. Використовуючи вихідні дані до виконання контрольної роботи, наведені в таблиці 6:

1. оцінити ступінь перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;

2. оцінити реципієнти шкідливої дії в межах території, прилеглої до зони дії підприємства;

3. визначити інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства та порівняти його з коефіцієнтом нормативної екологічної небезпеки, враховуючи, що при R_інт > К_н – підприємство екологічно небезпечне, при R_інт < К_н – підприємство екологічно безпечне.

Результати розрахунків записати за формою таблиці 7. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 7. Результати оцінки екологічної небезпеки підприємства

Показник перевищення			Коефіцієнт озеленення території підприємства Коз	Коефіцієнт людності ареалу шкідливої дії Клюд	Інтегральний показник екологічної небезпеки підприємства Rінт
нормативної зони забруднення S	нормативного обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферу Va	нормативного об’єму скидів шкідливих речовин у водойми Vв

Примітка: Категорія небезпечності підприємства К_н визначається за розміром його санітарно-захисної зони згідно з варіантом завдання.