Тканини і волокнисті матеріали

До волокнистих матеріалів належать вата, бавовна, нитки, тасьма, вовна та інші матеріали з природних та штучних волокон. Сировиною для виготовлення тканини є волокна рослинного, тва­ринного або штучного походження. До природних волокон рослинного походження відносяться волокна бавовнику, льону, конопель, джуту, лубу; до волокон тваринного походження відносяться волокна з вовни тварин і волокна тутового шовкопряду; до штучних волокон відносяться волокна хімічного виробництва: віскоза, капрон, нейлон, капролактан та ін.

Відповідно до матеріалу тканини мають назву: бавовняні, лляні, шерстяні, шовкові, з натурального шовку або шовкові з віскозного шовку, капронові, нейлонові та різні комбінації з двох або трьох волокон різного походження.

Виробництво тканини. Виробництво тканини з природних матеріалів об'єднує цілий ряд виробництв: підготовку сировини для ниток, підготовку пряжі, прядіння ниток, ткання тканин, обробку готових тканин та ін. Сукупність всіх цих виробництв має назву текстильної промисловості. Все виробництво тканини складається з двох основних процесів: прядіння і ткацтва.

Прядіння - це сукупність процесів, які застосовуються для виробництва безперервної нитки. Спочатку матеріал розпушують на спеціальній машині. Потім на іншій машині розпушені пасма тріпають (ще більше розпушують). Під час розпушування і тріпання волокна стають однорідними, змішуються. Дальший процес - чесання, яке полягає у відокремленні волокон одне від одного, в остаточному очищенні їх, а також паралельному розміщенні. Волокна підготовлено до прядіння. Прядіння відбувається на прядильній машині. Прядіння проходить три етапи: витягування рівниці на витягувальному приладі, скручування нитки, намотування нитки на шпулю. З прядильної машини виходить пряжа, яку без додаткової обробки застосовують у ткацтві.

Для виготовлення тканини потрібні дві системи ниток: основи і утка (підткання), які переплітаються між собою. Найпростіше переплетення волокон - полотняне, коли нитки основи переплітаються поперек ниток утка. Завдяки різним пристроям, різному переплетенню ниток основи і утка дістають і різні тканини: саржові, діагоналеві, міткалеві, ворсисті, махрові, ажурні та інші.

Застосування тканин. Основне призначення тканин - виготовлення одягу. Крім того, з тканини виготовляють постільну і столову білизну, чохли, гардини тощо. З більш грубішої сировини виробляють так звані технічні тканини: протектори до автомобільних покришок, канат з прядива або джуту, мішки, брезенти для покриття різних предметів, вогнетривку тканину з азбо цементу, прогумовану вологонепроникну тканину та інші.

Властивості тканини. При виборі тканини для виготовлення різних виробів враховують її механічні, фізичні та хімічні властивості. Механічні властивості тканини визначають її міцність. Для перевірки цих властивостей тканини беруть смужку шириною 50 мм і довжиною 100-200 мм, вирізану окремо в напрямі основи і в напрямі утка. Смужки марлі витримують навантаження 5 кг, ситцю – 25 - 40 кг, шерстяних тканин – 35 - 60 кг, технічних (брезент) – 300 - 350 кг.

До фізичних властивостей належить здатність тканини вбирати водяну пару і воду, повітро-, водо-, паро-, теплопроникність та інші. Різні тканини мають різну гігроскопічність, тобто здатність вбирати водяну пару з повітря. Наприклад, бавовняні тканини - до 22%, лляні - до 25%, шерстяні - до 30%.

Хімічні властивості тканини визначаються її волокнистим складом. Однією з важливих хімічних властивостей тканини є міцність пофарбування, тобто здатність протистояти впливу світла й атмосферних умов, поту, тертя тощо.

Знання всіх цих властивостей тканин потрібні для того, щоб уміти підібрати тканину для виготовлення виробів як у побуті, так і в навчальній робочій кімнаті на уроках праці.

Види тканин.