- •1 Самостійна робота
- •Основні закономірності виникнення держави і прав
- •2 Самостійна
- •3 Самостійна
- •1.Конституційне право України, предмет і принципи
- •3.Повноваження вр України, Президента України, км України−уряд України
- •4 Самостійна робота
- •1.Конституційні свободи громадян України
- •2.Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина, і особисті, політичні ,економічні та юридичні
- •5 Самостійна робота
- •1.Предмет цивільного права
- •2.Цивільні правовідносини. Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків
- •3.Суб’єкти і об’єкти цивільного права
- •6 Самостійна робота
- •1.Загальна характеристика форм права власності
- •7 Самостійна робота. Зобов’язальне право
- •1.Правові наслідки порушення зобов’язань
- •2.Зобов’язання,що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •3.Строк ( термін) виконання зобов’язань
- •4.Припинення зобов’язань
- •8 Самостійна робота.Окремі види зобов’язань
- •1.Загальні положення про договори
- •Укладання договору
- •3.Договір найму купівлі-продажу
- •9 Самостійна робота. Поняття спадкове право
- •1.Спадковий договір. Здійснення права на спадкування.
- •2.Оформлення права на спадщину
- •10 Самостійна робота. Шлюбно-сімейні відносини. Права та обов’язки подружжя.
- •Особисті та майнові права і обов’язки.
- •12 Самостійна робота. Права та обов’язки батьків і дітей
- •1.Усиновлення. Опіка і піклування
- •2.Права і обов’язки інших членів сім’ї і родичів
- •13 Самостійна робота. Загальні засади трудового права
- •1.Правове становище профспілок України
- •2.Трудовий колектив, колективний договір
- •14 Самостійна робота. Трудовий договір
- •1.Особливості трудової діяльності неповнолітніх осіб, які закінчили професійно-технічні і вищі навчальні заклади
- •1.Час відпочинку, його види.
- •16 Cамостійна робота. Оплата праці, дисциплінарна і матеріальна відповідальність
- •1.Оплата праці жінок, неповнолітніх
- •17 Самостійна робота. Загальна характеристика кку.Кримінальні покарання та відповідальність неповнолітніх
- •1.Загальна характеристика кку ( особлива частина)
- •2.Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
1.Час відпочинку, його види.
Велике значення для відновлення здоров'я, фізичних, розумових здібностей працівників має час відпочинку - час, вільний від виконання трудових обов'язків, використовуваний працівником на власний розсуд. Як і робочий час, час відпочинку має декілька видів. Це - перерви в робочому дні для відпочинку і харчування, щоденний відпочинок після роботи, щотижневі дні відпочинку (переважно субота й неділя), святкові й неробочі дні, щорічні й додаткові відпустки.
За загальним правилом, перерви впродовж робочого дня надаються через 4 години після початку роботи і тривають від 30 хвилин до 2 годин. Така перерва не включається в робочий час.
Відносно святкових і неробочих днів чинне законодавство визначає 8 святкових і 3 неробочі дні. До святкових віднесено: 1 січня - Новий рік; 7 січня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня,
- День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня - День Перемоги; 28 червня - День Конституції України; 24 серпня,
- День незалежності України; 7 і 8 листопада - річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції.
До неробочих днів належать дні релігійних свят: 7 січня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.
2.Відпустки та їх види
Відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Вона також має декілька видів:
1. Щорічні: основна; додаткова за роботу зі шкідливими й тяжкими умовами праці; за особливий характер роботи; інші, передбачені чинним законодавством.
2. Додаткові у зв'язку з навчанням (для тих, хто навчається без відриву від виробництва).
3. Творча (надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо).
4. Соціальна: у зв'язку з вагітністю й пологами; з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; працівникам, які мають дітей.
5. Відпустки без збереження заробітної платні (надаються на різні строки у випадках, передбачених Законом України "Про відпустки" без згоди власника або уповноваженого ним органу: ветеранам війни; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; пенсіонерам за віком; інвалідам; особам, які одружуються; працівникам у разі смерті рідних - чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер тощо.
Всі відпустки визначаються в календарних днях. При цьому святкові й неробочі дні під час визначення тривалості відпустки не враховуються і не оплачуються.
Найбільш поширеною є щорічна основна відпустка. Її тривалість не повинна бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, визначення якого здійснюється від дня укладення трудового договору (контракту). Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 60 календарних днів.
Дуже важливим в ознайомленні з питанням про відпустку є питання її надання. Відпустка здебільшого надається за затвердженим графіком впорядку черги. Перенесення відпустки дозволяється як виняток, із забороною не надавати відпустку повної тривалості протягом двох років поспіль.
Право на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи на підприємстві, в установі, організації настає після закінчення шести місяців неперервної роботи на цьому підприємстві (в установі, організації).