Елементи можуть викликатися декількома способами:

1. Конкретним набором (наприклад, імена реальних людей, лі­тературних героїв, назви фотографій чи предметів, малюнки тощо).

2. Рольовим списком, що заповнюється самим обстежуваним (наприклад, «чоловік, що оцінюється позитивно», «батько», «я через 10 років» і т.ін.).

3. Вибором у процесі бесіди, обговорення обраної області чи теми. Репертуар елементів може варіювати в широких межах. Однак занадто мало (менше 8) і занадто багато (більше 25) елементів бра­ти небажано, тому що в першому випадку ми одержимо ненадійні оцінки зв'язків між конструктами, а в другому випадку процедура заповнення репертуарних решіток може бути стомлюючою для об­стежуваного (і для психолога), а за своєю інформативністю не буде суттєво відрізнятися від решіток, що мають 15 чи 20 елементів.

Спосіб виклику конструктів методом тріад. Один з найпошире­ніших методів запропонований Дж.Келлі з назвою «Метод мінімаль­ного контексту» (1955). З репертуару вибираються трійки елементів (тріади). Для кожної тріади обстежуваний повинен вибрати два еле­менти, найбільш подібні у чомусь між собою і такі, що відрізняються за цим же параметром від третього. Обов'язкова вимога полягає в тому, щоб обидва полюси конструкта були визначені (принцип біпо­лярності). Якщо елементів не дуже багато, то можна брати всі мож­ливі тріади з набору. Однак, як показують конкретні дослідження, після тридцяти тріад рідко з'являються абсолютно нові конструкти (Похилько В.І., Федотова Е.О., 1984). Тому на практиці, як правило, обмежуються невеликим набором тріад, наприклад, з таким розрахунком, щоб кожен елемент зустрівся з іншим хоча б один раз.

Метод самоперсоніфікації. Цей метод — варіант методу тріад. Відмінність полягає в тому, що в кожну тріаду в якості одного з елементів входить елемент «я сам». Цей метод дозволяє виявляти найбільш індивідуально-релевантні конструкти.

Метод повного контексту. Обстежуваний працює відразу з усім набором елементів (краще, якщо вони будуть виписані на картках) і класифікує їх різними способами. Таким методом можна «викли­кати» невербалізовані конструкти, наприклад, попросити обстежу­ваного розкласти картки на дві групи за подібністю між собою. Після того як переписані номери карток у кожній групі, обстежу­ваного просять розкласти їх за якою-небудь іншою ознакою. Якщо він не може точно визначити принципи для тієї чи іншої класи­фікації, можна попросити його визначити їх метафорично, образно. Цей спосіб дозволяє відразу ж у процесі «виклику» конструктів «заповнювати» репертуарну матрицю.

Т.Кін і Р.Белл запропонували оригінальний метод викликання одночасно конструктів і елементів (Keen T., Bell R., 1981). Цей метод може бути рекомендований при першому знайомстві з обстежува­ним, коли психолог ще нічого не знає про нього і не може відразу визначити необхідний репертуар елементів. Обстежуваному пропо­нують перший елемент (в таких випадках часто використовують рольову інструкцію «я сам») і просять назвати когось (чи щось, якщо використовуються в якості елементів предмети), що відрізняється від першого елемента яким-небудь значимим образом. Після того як визначені обидва полюси конструкта, обстежуваному пропонується назвати третій елемент, що відноситься до даного конструкта. Цей третій елемент стає першим для наступного конструкта, і процедура повторюється далі, поки не будуть вичерпані всі чи не почнеться повторення конструктів і елементів.

Процедури «Сходи» і «Піраміда». Ці процедури дозволяють ви­кликати суперординатні (більш базові, широкі) і субординатні (під­леглі) конструкти. Процедура може бути застосована самостійно чи до викликаного на попередньому етапі конструкта.

Психолог вибирає один із викликаних конструктів і пропонує обстежуваному розглянути його більш уважно. Наприклад, був викли­каний конструкт «сором'язливий — товариський». Обстежуваному пропонується вибрати полюс, якому віддається перевага. Далі діалог може йти приблизно так:

«Сходи»

- Чому Ви надаєте перевагу товариським?

- Тому що товариські, як правило, процвітають, а сором'язливі -усі невдахи.

- Чому так важливо бути процвітаючим?

- Процвітаючих люди поважають, а невдах жаліють. «Піраміда»

- Що саме Ви маєте на увазі, коли говорите, що людина м'язлива?

- Починає хвилюватися, коли на неї звертають увагу.

- А несором'язлива людина в таких випадках?

- Радіє, навіть прагне до цього.

- А що значить «починає хвилюватися»? - Ну... червоніє, запинається.

- А що Ви маєте на увазі, коли говорите, що людина това­риська?

- Має багато знайомих і друзів.

Процедура «Сходи» дозволяє підніматися з конструкта більш низького рівня до найбільш загальних для даної людини.

Процедура «Піраміда» дозволяє викликати конструкти більш низького рівня, більш детальні, субординатні. Обидві процедури можна поєднувати. Наприклад, починаючи з процедури «Сходи» (з конструкта, що здається досліднику важливим і значимим), пере­ходити на «Піраміду» і навпаки.

Як бачимо з наведеного вище опису, багато процедур схожі на структуроване інтерв'ю, допомагають організувати бесіду, підтрима­ти контакт із обстежуваним. При наявності певного досвіду дослід­ник може використовувати для викликання конструктів звичайну бесіду, уточнюючи обрані конструкти разом з обстежуваним у за­ключній частині зустрічі.