Тема 14. Психодіагностика індивідуальної свідомості.-2г.

План.

1. Свідомість та її індивідуальні характеристики.

2. Теорія особистісних конструктів Дж. Келлі.

3. Техніка репертуарних решіток.

4. Принципи і методики технік репертуарних решіток.

5. Репертуарні матриці.

ПСИХОДІАГНОСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Логіка викладу: поняття свідомості, характеристика свідомості, труднощі вивчення свідомості, поняття особистісного конструкту та теорія конструкту, методи діагностики індивідуальної свідомості; техніки ре­пертуарних решіток.

Будь-яка людська істота є заручником власно­го сценарію, але надія й цінність людства в тому, що дорослий може звільнитися від цієї залежності, оскільки це нічого не «коштує».Е.Берн

Свідомість та її характеристики

Свідомість - форма відображення об'єк­тивної дійсності в психіці людини, вищий рі­вень відображення психічного і саморегуляції; вважається, що належить тільки людині. В якості опосередковуючого, проміжного фактора виступають елементи суспільно-історичної практики, що дозволяють будувати об'єктивну картину світу. Психологія вивчає походження, структуру і Функціонування свідомості індивіда. Свідомість характеризується:

1. Активністю.

2. Інтенційністю, яка визначається спрямованістю на предмет. Свідомість — це завжди усвідомлення чогось.

3. Здатністю до рефлексії, самоспостереження - усвідомлення самої свідомості.

4. Мотиваційно-ціннісним характером.

5. Рівнями різного ступеня усвідомленості.

Свідомість будь-якого індивіда унікальна, але не довільна - во­на зумовлена зовнішніми по відношенню до свідомості факторами, перш за все структурами соціальної системи, де існує індивід, і має суспільно-історичний характер.

Поле свідомості неоднорідне, тому що чітко виділяється цент­ральна область - поле «уваги», чи «фокус свідомості», і область, зміст якої не чіткий, смутний, — «периферія свідомості». Зміст свідомості в обох областях знаходиться в безперервному русі. Розрізняють два стани свідомості — стійкі і мінливі.

Свідомість має цікаві особливості і невідомі глибини, куди іноді вдається заглянути. Так, в критичних ситуаціях людина існує мовби на двох взаємовиключних рівнях:

* з одного боку, людина - частина об'єктивного світу, де її «я» змушено пристосовуватися до зовнішньої реальності; це рівень екс-травертованої свідомості, перцептивних функцій і прийняття рішень;

* з другого боку, людина занурюється у суб'єктивний світ змі­нених станів свідомості, із яких виключений зв'язок із зовнішньою дійсністю, де реалізується стан «океанічного союзу зі всесвітом».

Теорія особистісних конструктів Дж.Келлі

Для вивчення свідомості, яка формується в процесі становлення особистості як і інших психологічних явищ, необхідно звертатися до певної структури особистості, яка розробля­ється в рамках конкретної теоретичної кон­цепції.

У вітчизняній психодіагностиці діагностика свідомості здійсню­валася переважно в традиційному руслі і намагалася виявити або схожість людей, або їх відмінності, для чого використовувалися різного типу особистісні опитувальники. В розділі ми хочемо розг­лянути дещо інший підхід, який активно застосовується у західній психології, а в останні роки і у вітчизняній, підхід, що орієнтований на опис особистості як особливої унікальної цілісності. Цей підхід реалізується в рамках теоретичної концепції особистісних конструк­тів Дж.Келлі, на якій ми стисло і зупинимося.

Центральним у підході Дж.Келлі є поняття особистісного конструкту, чи ідеї, що люди конструюють події, передбачаючи їх, вихо­дячи із минулого досвіду і набутих знань. Під конструктом Дж.Келлі розуміє інтерпретацію. Об'єктивні умови і обставини зовнішнього світу значать менше ніж те, як люди їх інтерпретують. Будь-який досвід пропускається через «окуляри» особистісних конструктів. Не існує такої реалії, як чистий досвід, відокремлений від свого скон­струйованого значення.

Людська поведінка розглядається як пошук розуміння чогось (подія, факт, ставлення, оцінка тощо). «Теорія особистісних конструк­тів - це уявлення про те, як людина може розпочати рух із стану, який визначається нею як незнання, і як вона може переходити із одного рівня на інший, долаючи власний догматизм. Це психологія людських пошуків, вона не говорить, що було чи буде знайдено, вона скоріше показує, як ми могли би зайнятися пошуком чогось».

Отже, в теорії Дж.Келлі індивід займає центральне положення в якості активного конструктора світу. Задача психології - вивчи­ти, як люди конструюють власний світ і уявлення про себе. Підхід Дж.Келлі найбільш чітко реалізовано в «техніках репертуарних решіток».