Опитувальники суб'єктивного шкалування.

Ця група методик призначена для більш тонкої оцінки стану. Обстежуваного просять співставити свої відчуття з рядом ознак, формулювання кожного із яких максимально стисле. Вони пред­ставлені, як правило, парою полярних ознак. Передбачається, що людина здатна оцінити ступінь вираженості кожного симптому, співставляючи інтенсивність внутрішнього переживання із заданою оціночною шкалою. Для оцінки суб'єктивного стану, як правило, використовується тест диференційованої самооцінки утоми запропонований В.А.Доскіним та співавторами, який ґрунтується на попередньому виділенні основних компонентів психічних станів. Автори вважають, що пси­хічні стани всебічно характеризуються за допомогою трьох категорій ознак: самопочуття, активності та настрою (САН) та інтегральної оцінки суб'єктивного стану. Кожна із категорій представлена деся­тьма полярними ознаками, ступінь вираженості яких встановлюєть­ся за семибальною шкалою. При цьому діагностика стану базується не тільки на абсолютних оцінках ознак стану, які знижуються при втомі, але ж і на показниках їх співвідношення. У людини, яка відпочила, всі три категорії ознак оцінюються близькими цифрами. З наростанням утоми збільшується їх дивергенція за рахунок більшого зниження показників самопочуття та активності в порів­нянні з суб'єктивною оцінкою настрою. Така інформація є корисною для більш тонкої диференціації станів.

Важливого значення для суб'єктивної оцінки стану набуває застосування опитувальника Спілбергера-Ханіна для оцінки ситу­ативної та особистісної тривожності. Психічна стійкість людини вимірюється порогом її емоційного реагування на ту чи іншу за­грозливу ситуацію.

Однак, враховуючи певну користь, яку можуть надати суб'єк­тивні методики для оцінки психічних станів, слід враховувати ту обставину, що ми отримуємо інформацію про психічні стани з точки зору самого суб'єкта, і її достовірність повинна підкріплюватися об'єктивно отриманими даними.

Дослідження показників психічних функцій.

Для діагностики станів може бути використана практично будь-яка із розроблених в експериментальній психології методик, які оцінюють ефективність процесів пам'яті, уваги, сприймання тощо, але головне, щоб вони були професійно значимими. До їх числа мож­на віднести коректурну пробу з кільцями Ландольта, таблиці Шуль-^те> які використовуються для характеристики уваги, комбінаційний метод Еббінгауза, метод парних асоціацій, методики безперервного рахунку Крепеліна, призначені для аналізу інтелектуальних про­цесів, та ряд інших. Виходячи з особливостей професійної діяльнос­ті військових операторів, для дослідження їх професійно важливих функцій доцільно також використати методики оцінки слухової та оперативної пам'яті. Перераховані тести в їх численних модифіка­ціях широко використовуються в сучасній діагностичній практиці. Вони вважаються достатньо ефективними і складають основний ар­сенал засобів, що використовуються психологами.

Отже, враховуючи багаторівневість та специфіку діагностики психічних станів, для їх оцінювання необхідно використовувати ме­тодики, які відтворюють основні рівні прояву: стан основних про­фесійно важливих функцій (пам'ять, увага, мислення); суб'єктивної оцінки стану (методика САН, шкала реактивної тривожності та ін.); оцінки психофізіологічної напруженості (ЧСС, ШГР, ЕЕГ та ін.); ре­зультативності діяльності та адекватності реакцій.

Використана і рекомендована література

1. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике. СПб.: Питер, 2000.

2 Китаев-СмьІк Л.А. Психология стресса. - М., 1983. - 184 с.

3 Корольчук М.С. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здо­ров'я. - К.: ШКОС, 2002. - 272 с.

4 Крайнюк В.М. Психологічні особливості проявів тривожності і агресив­ності у юнаків призовного віку // Автореферат дис... канд. психол. на­ук. - К., 1999. - 18 с.

5 Лазарус Р. Теория стресса й психофизиологические исследования: Змоциональньїй стрес. - Л., 1980. - С. 65-72.

6. Леонова А.Б. Психодиагностика функциональньїх состояний человека. -М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 200 с.

7. Левитов Н.Д. О психических состояниях человека. - М.: Педагогика, 1969. - 344 с.

8.Макаренко Н.В. Теоретические основьі й методики профессионального психофизиологического отбора воєнних специалистов. - К., 1996. - 336 с.

9. Наенко Н.И. Психическая напряженность. - М., 1976. - 118 с.

10. Осьодло В.І. Психодіагностика і корекція функціональних станів опе­раторів в динаміці професійної діяльності // Дис. канд. психол. наук: 19.00.03. - К.: КНУ, 2001. - 207 с.

11. Практикум з психофізіології військової діяльності / М.С.Корольчук, Г.С.Грибенюк, П.П.Криворучко, А.М.Сипливий, В.М.Марченко / За ред. МС.Корольчука. - К: КВГІ, 1996. - 136 с.

12. Селье Г. Стресе без дистресса. - Рига: Виеда, 1992. - 108 с.

13. Семиченко В.А. Психические состояния.-К.:Магістр-S,1998. - 208 с.

14. Сосновикова Ю.Е. Психические состояния человека, их классификация й диагностика. - Горький, 1975. - 118 с.

15. Психические состояния: Хрестоматия / Под ред. Ю.Забродина. - СПб.: Питер, 2000. - 325 с.

16. Психологія: Підручник / За заг. ред. Трофімова Ю.Л. - К.: Либідь, 2000. - 544 с.

Запитання для самоконтролю

1. Яке місце займають психічні стани в структурі психічних явищ особистості?

2. В чому проявляються відмінності існуючих класифікацій психічних станів?

3. Дайте визначення психічного стану. На яких структурних рівнях необхідно вивчати психічні стани для забезпечення об'єк­тивності?

4. В чому проявляються відмінності між поняттями «фізіологіч­ний стрес» і «психологічний стрес»? Стадії стресу за Г.Сельє.

5. Вкажіть змістові відмінності між поняттями «стрес» і «фрус­трація». Назвіть основні методи вивчення психічних станів.

13