- •Тема 1. Наука й наукові дослідження в сучасному світі
- •1.1. Виникнення та розвиток науки
- •1.2. Теоретичні та методологічні принципи науки
- •1.3. Види та ознаки наукового дослідження. Класифікація наук.
- •1.4. Методологія і методи наукових досліджень
- •Тема 2. Структура дослідження: обґрунтування актуальності і визначення теми дослідження, його мети, завдання
- •2.1. Формулювання теми наукового дослідження та визначення робочої гіпотези.
- •2.2. Визначення об’єкта, предмета, теми дослідження.
- •2.3. Збирання і відбір інформації для проведення дослідження.
- •2.1. Формулювання теми наукового дослідження та визначення робочої гіпотези.
- •2.2. Визначення мети, об’єкта, предмета дослідження.
- •2.3. Збирання і відбір інформації для проведення дослідження.
- •Тема 3. Основні поняття і визначення математичних методів та методів статистичної обробки наукових даних
- •3.1. Дослідження операцій
- •3.2. Математичні моделі.
- •3.3. Методи статистичної обробки даних.
- •3.4. Моделювання та прогнозування як метод наукового дослідження.
- •Наукове прогнозування
- •Тема 4. Види наукових публікацій. Магістерська робота як кваліфікаційне наукове дослідження.
- •4.1. Види наукових публікацій.
- •4.2. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження.
- •4.1. Види наукових публікацій.
- •Наукова монографія
- •Наукова стаття
- •Тези наукової доповіді (повідомлення)
- •Наукова доповідь (повідомлення)
- •4.2. Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження.
- •Структура магістерської роботи
- •Вимоги до структурних елементів магістерської роботи
- •Тема 5. Особливості організаційного забезпечення та оцінки ефективності наукових досліджень
- •5.1. Організаційне забезпечення наукових досліджень і наукова та організаційна градація науковців.
- •5.2. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення наукової діяльності.
- •5.3. Оцінка ефективності наукових досліджень.
- •5.1. Організаційне забезпечення наукових досліджень і наукова та організаційна градація науковців
- •5.2. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення наукової діяльності.
- •5.3. Оцінка ефективності наукових досліджень
- •Тема 6. Організація наукової діяльності в україні та за кордоном
- •6.1. Організація наукової діяльності в Україні.
- •6.2. Розвиток науки за кордоном.
- •6.1. Організація наукової діяльності в Україні.
- •6.2. Розвиток науки за кордоном.
1.3. Види та ознаки наукового дослідження. Класифікація наук.
Як відомо, не всяке знання можна розглядати як наукове. Неможливо визнати науковими ті знання, здобуті лише на основі простого спостереження. Хоч вони відіграють у житті людини важливу роль, але не розкривають сутності явищ, взаємозв’язку між ними, який дозволив би пояснити, чому це явище відбувається так, а не інакше, і спрогнозувати подальший його розвиток.
Розрізняють дві основні групи наукових досліджень: фундаментальні та прикладні.
Фундаментальні наукові дослідження - це наукова теоретична та/або експериментальна діяльність, спрямована на здобуття нових знань про закономірності розвитку та взаємозв’язку природи, суспільства, людини.
Прикладні наукові дослідження - це наукова й науково-технічна діяльність, спрямована на здобуття й використання знань для практичних цілей.
Процес пізнання включає в себе накопичення фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати жодна наука. Факти стають складовою частиною наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому вигляді.
Важливою складовою ланкою в системі наукових знань є наукові закони, які відбивають найбільш суттєві, стійкі, повторювані об’єктивні внутрішні зв’язки у природі, суспільстві й мисленні.
Найвищою формою узагальнення й систематизації знань є теорія, тобто, вчення про узагальнений досвід, практику, сформульовані наукові принципи й методи.
Наука є суспільною за своїм походженням, розвитком і використанням. Будь-яке наукове відкриття є працею загальною, в кожний момент часу наука виступає як сумарне вираження людських успіхів у пізнанні світу. Система наукових знань належить усім, тому вона найефективніше може бути використана лише з розвитком суспільної праці, виробництва, торгівлі у великих масштабах.
Систематизуючи наукові знання, насамперед виділяють дві великі групи: науки про суспільство і науки про природу. У кожній із цих груп виділяють складові елементи - наукові дисципліни. У першій групі - це філософія, політологія, історія, психологія та інші, у другій - фізика, хімія, технічні науки тощо.
Як відомо, науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи об’єднано загальною назвою «наукові дослідження». Це дуже широке поняття, яке охоплює всі процеси - від зародження ідеї до її втілення у вигляді нових теоретичних положень, створення нових технологій тощо. Взагалі всі наукові дослідження можна поділити на три основні види: теоретичні, пошукові й прикладні.
Наукове дослідження взагалі являє собою особливий вид людської діяльності, спрямований на здобуття нових, більш глибоких знань, що служать практичним цілям для створення нових або вдосконалення старих. Необхідність досліджень у прикладних науках продиктована потребами й практичною діяльністю людей, завданнями, які ставить перед наукою виробництво.
Класифікація наук. Сучасна класифікація наук виражає взаємозв’язок природничих, технічних, гуманітарних наук і філософії. Метою класифікації наук є розкриття взаємного зв’язку між науками на основі певних принципів і відображення цих зв’язків у вигляді логічно аргументованого розміщення, групування сукупності наук в єдину систему знань. Наука поділяється на три класи: клас «природознавчих наук», клас «суспільствознавчих наук» і клас «технікознавчих наук».
Отже, Державною атестаційною комісією (ДАК) України за згодою Міністерства освіти і науки України затверджена така Національна класифікація наук, в якій кожна із цих наук включає декілька груп:
01. Фізико-математичні науки.
02. Хімічні науки.
03. Біологічні.
04. Геологічні.
05. Технічні.
06. Сільськогосподарські.
07. Історичні.
08. Економічні.
09. Філософські.
10. Філологічні.
11. Географічні.
12. Юридичні.
13. Педагогічні.
14. Медичні.
15. Фармацевтичні.
16. Ветеринарні.
17. Мистецтвознавство.
18. Архітектура.
19. Психологічні.
20. Воєнні.
21. Національна безпека.
22. Соціологічні.
23. Політичні.
24. Фізичне виховання й спорт.
25. Державне управління.
Щодо наступних рівнів класифікації, то їх визначають, виходячи з наказу №1057 від 14.09.2011 р. Міністерства освіти і науки України, який має назву «Про затвердження переліку наукових спеціальностей» і входить до нормативної бази атестаційного процесу науковців у нашій державі, опублікованої у №12 за 2011 р. «Бюлетеня Вищої атестаційної комісії України».
Згідно з цією нормативною базою до класу «природознавчих наук», біля назв яких нижче в круглих дужках вказано їх порядковий номер як наукових галузей у вищевказаному «переліку», а у фігурних дужках – діапазон наукових підгалузей, відносяться:
фізико-математичні науки – (01), {01-06};
хімічні науки – (02), {00};
біологічні науки – (03), {00};
геологічні науки – (04), {00};
сільськогосподарські науки – (06), {01-04};
географічні науки – (11), {00};
медичні науки – (14), {01-03};
фармацевтичні науки – (15), {00};
ветеринарні науки – (16), {00};
архітектурні науки – (18), {00};
До класу «суспільствознавчих наук» відносяться:
історичні науки – (07), {00};
економічні науки – (08), {00}
філософські науки – (09), {00};
філологічні науки – (10), {01-02};
юридичні науки – (12), {00};
педагогічні науки – (13), {00};
мистецтвознавчі науки – (17), {00};
психологічні науки – (19), {00};
військові науки – (20), {01-02};
науки про національну безпеку –(21), {01-08};
соціологічні науки – (22), {00};
політичні науки – (23), {00}
науки про фізичне виховання і спорт – (24), {00};
культурологічні науки – (26), {00};
науки про соціальні комунікації – (27), {00}.
Що ж до класу «технікознавчих наук», які у вищевказаний «перелік» внесені як окрема наукова галузь з порядковим номером (05), то біля назви кожної наукової підгалузі цієї наукової галузі нижче у круглих дужках вказано її порядковий номер (як наукової підгалузі у даній науковій галузі) та у фігурних дужках – діапазон наукових спеціальностей у кожній науковій підгалузі. Тож підгалузями у цій галузі є:
прикладна геометрія, інженерна графіка та ергономіка – (05.01), {01-04};
машинознавство – (05.02), {01-10};
обробка матеріалів у машинобудуванні – (05.03), {01-07};
галузеве машинобудування – (05.05), {01-18};
авіаційна та ракетно-космічна техніка – (05.07), {01-12};
кораблебудування – (05.08), {01-03};
електротехніка – (05.09), {01-13};
прилади – (05.11), {01-17);
радіотехніка та телекомунікації – (05.12), {01-20};
інформатика, обчислювальна техніка та автоматизація – (05.13), {01-23};
енергетика – (05.14), {01-14};
розробка корисних копалин – (05.15), {01-13};
металургія – (05.16), {01-06};
хімічні технології – (05.17), {01-21};
технологія харчової та легкої промисловості – (05.18), {01-19};
транспорт – (05.22), {01-20};
будівництво – (05.23), {01-20};__
геодезія – (05.24), {01-04};
безпека життєдіяльності – (05.26), {01};
електроніка – (05.27), {01-06};
історія техніки – (05.28), {01}.
Слід зазначити, що офіційно затверджена класифікація наук приблизно раз у 5-10 років зазнає змін, оскільки деякі наукові спеціальності об’єднуються, деякі вилучаються, деякі трансформуються, деякі додаються. Теж саме можна сказати і про окремі підгалузі та навіть галузі наук.
Нині діючий «перелік» у тих наукових спеціальностях, які перейшли у нього з «переліку» 2005 року, зберігає ті ж самі шифри, додаючи нові шифри лише до наукових галузей, підгалузей і наукових спеціальностей, що введені вперше. А шифри тих наукових підгалузей та наукових спеціальностей із «переліку» 2005 року, які у нині діючий «перелік» не увійшли, із нині діючого «переліку» вилучені. Тож, наприклад, у науковій підгалузі «Прилади» наукової галузі «Технічні науки» із 17 наукових спеціальностей, які містив у собі «перелік» 2005 року, нині діючий «перелік» зберіг зі своїми шифрами лише 8, а у науковій підгалузі «Радіотехніка та телекомунікації» цієї ж наукової галузі «Технічні науки» із 20 наукових спеціальностей, які містив у собі «перелік» 2005 року, нині діючий «перелік» зберіг зі своїми шифрами лише 5.
